- •Цілі і завдання курсу
- •Розділ 1. Взаємозв’язок виразних засобів музики і танцю
- •Тема 1. Музика в системі мистецтв. Історична обумовленість взаємозв’язку музичного і танцювального мистецтва
- •Тема 2. Природа музичного мистецтва та художні завдання музики
- •Тема 3. Система засобів музичної виразності
- •Тема 4. Мелодія. Лад і гармонія
- •Тема 5. Метр і ритм. Виразні можливості метричних властивостей музики
- •Тема 6. Музичний ритм і ритмічний малюнок. Ритмоформула. Синкопа як метроритмічна категорія
- •Тема 7. Ієрархічна структура музичного метру і організація часу в навчальних формах танцю
- •Тема 8. Змішані (складові) музичні розміри і мінлива метрика Змішані розміри
- •Тема 9. Музичний та хореографічний темп
- •Тема 10. Музична фактура і танцювальний рух
- •Тема 11. Динаміка, тембр і регістр
- •Тема 12. Артикуляція в музиці і хореографії
- •Тема 13. Музичний синтаксис
- •Тема 14. Музична форма
- •Тема 15. Музичний стиль. Музичний жанр
- •Тема 16. Зміст музичного твору: сприйняття музики та її аналіз
Тема 8. Змішані (складові) музичні розміри і мінлива метрика Змішані розміри
Змішаними (складовими) розмірами називаються музичні розміри, що складаються з двох або кількох різних простих розмірів, наприклад: 5/4, 7/8, 11/8. Тому будь-який змішаний розмір може бути представлений як суми простих: музичний розмір 5/4 буде прорахований як 2+3 або 3+2, а 7/4 як 3+4 або 4+3 і т.д. Зазвичай саме такий (внутрішньотактовий) рахунок сприяє більш ясному сприйняттю ритму музики і точності, музикальності виконання танцювальних рухів. Розглянемо як приклад варіацію Бронзового божка з «Баядерки» Л. Мінкуса і варіацію Феї Сапфірів з «Сплячої красуні» П. Чайковського.
Приклад 4. Мінкус Л. «Баядерка» Варіація Бронзового божка. Фрагмент.
Allegro moderato
Приклад 5. Чайковський П. «Спляча красуня». Варіація Феї Сапфірів. Фрагмент.
Vivacissimo
Якщо ми порівняємо метричну структуру мотиву, представлену в варіації Феї Сапфірів (2+3), засновану на органічному перебігу російського поетичного ритму таких словосполучень, як «Доб-рий мо-ло-дець», «крас-на дів-чи-на» з начебто «вивернутим навиворіт» поєднанням 3+2 з варіації Бронзового божка, то зауважимо в другому випадку деяку жорсткість, можливо, скутість ритму. Музична ритмічна фігура тут дещо нагадує менуетну, що надає звучанню урочистість, а в поєднанні з пишною оркестровкою, ямбічними інтонаціями, стійкими опорами на квінти, що утворюються при поєднанні тризвуків IV та VI-III ступенів ладу, - навіть деяку помпезність. Початковий заспів налаштовує наше сприйняття на метричну пульсацію менуету, однак останні дві чверті ритмічного угруповання 3+2 суперечать цій настройці, залишаючи враження незавершеності, «недоробленості» уявного ритму танцю, що посилює враження чогось неприродного, «неживого», притаманного не людині, а танцюючій статуї. Так специфічні якості музичної метрики, разом з властивостями інших засобів музики, здатні створювати образотворчий ефект, що характеризує фантастичний театральний персонаж.
Змішані метричні розміри зустрічаються і в творах фольклорного характеру і являють собою спробу зафіксувати вільну метрику народної музики за допомогою тактової системи. Вільні, нерегулярні прояви ритму, що зустрічаються, наприклад, в музиці сучасних композиторів, також можуть бути записані за допомогою складної або змінної метрики.
Змінні метри
При постійній нерегулярності акцентів в музиці формуються особливі системи, які можуть бути зафіксовані за допомогою системи тактів. Це буде виражено в змінах музичного розміру (періодичних або неперіодичних). В якості відносно простого прикладу такої нерегулярної метрики можна привести експозиційний і репризний розділи Адажіо з другого акту «Сплячої красуні» П. Чайковського: Pas d’action (6/8 – 2/4).
У сучасній музиці, зокрема в музиці балетів, подібні системи зустрічаються досить часто, і це значно ускладнює рахунок.
Перерахуємо можливості контрастних зіставлень в області ритму: • довгі і короткі тривалості;
• тактова система і вільні метричні системи;
• слабка і сильна доля;
• дводольність і тридольність;
• ямб і хорей.