44

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ТУРИСТИЧНОЇ ЕКСКУРСІЇ

1.1. Загальне поняття екскурсійної діяльності, класифікація екскурсій 6

1.2. Підготовка нової екскурсії 7

1.2.1. Робота творчої групи з підготовки нової екскурсії, етапи розробки екскурсії 8

1.2.2. Етапи проведення екскурсії 9

РОЗДІЛ ІІ. АРХІТЕКТУРНІ ШЕДЕВРИ КИЄВА ТА ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ

2.1. Приклади архітектурних шедеврів 13

2.2. Видатні архітектори Польщі в Україні та їх роботи 14

2.3. Співставлення історичних подій Польщі та Києва 26

2.4. Польська культура в Києві 33

ВИСНОВКИ 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

ДОДАТКИ 38

Вступ

Тенденції розвитку, ідеї і художні інтереси архітектури кінця XIX – початку XX століття мали свої корені у стилі барокко, який був останнім стилем, об’єднуючим в ряді країн мистецтво і будівельну культуру в систему, яка мала цілісне художнє вираження.

Коли в другій половині XVIII століття барокко втратило свою динамічність, його форми і тектоніка поступилися стилю – наступнику – класицизму. Класицизм був вираженням філософського раціоналізму і відображався у мистецьких витворах польських архітекторів на території Києва, був ідеологією і мистецтвом нового класу – буржуазії. Концепція класицизму заключалася у використанні в архітектурі античних систем формоутворення, які доповнювалися новим змістом. Естетика простих античних форм і суворий ордер ставилися на противагу випадку, живописності архітектурних і художніх проявів світобачення аристократії.

У сучасних історико-архітектурних працях спостерігаємо посилення уваги як до законів розвитку історії пльської архітектури так і до творчої особистості самого дослідника. В таких дослідженнях поєднуються елементи історіографічної, джерелознавчої, бібліографічної та іншої роботи. Їх поява викликана принаймні двома головними обставинами – необхідністю осмислення значної кількості напрацьованого матеріалу та грунтовних праць і появою нових поглядів та підходів до оцінки історії польської архітектури, її місця в національній культурі.

Класицизм стимулював археологічні дослідження, які привели до дивовижних відкриттів і нових знань про розвинуті античні держави і цивілізації. Результати роботи археологічних експедицій, узагальнені у великих наукових дослідженнях, заклали теоретичні основи руху, учасники якого вважали античну культуру верхівкою досконалості в будівельному мистецтві, зразком абсолютної і вічної краси. Популяризації античних форм сприяли багаточисленні альбоми, які вміщували зображення архітектурних пам’яток.

Хоча про архітектуру Польщі у Києві, кінця XIX – першої половини XX століть, написано чимало, але інформація і матеріали до цієї теми знаходяться у різних виданнях і збірниках. І тому, новизною даної роботи є здійснення систематичного і комплексного аналізу архітектури Польщі у Києві, зокрема стилю класицизм данного періоду.

Предметом дослідження

Екскурсійна діяльність. Архітектура Польші на території Києва. В даній роботі розглядаються різні види архітектури, об`экти засновані польськими архітекторами на території Києва, кінця XIX – першої половини XX століття.

Об’єкт дослідження

Дане дослідження проводиться на основі архітектурних пам’яток та проектів, що збереглися до нашого часу, записів істориків. Велике значення для обгрунтування даної теми мають також і соціально-культурні процеси, що проходили в цей час у Польщі та Києві.

Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити особливості розвитку історичних досліджень архітектури Польщі кінця XIX – першої половини XX століть, показати їх як своє рідне культурне і наукове явище.

Завдання дослідження

1. Визначити історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі кінця XIX – першої половини XX століть м. Києва.

2. Проаналізувати мистецтво польських архітекторів на терреторії Киева кінця XIX – першої половини XX століть.

3. Визначити стилістичні та типологічні особливості архітектури Польщі даного періоду, як мистецтва запозиченого Києвом.

В першому розділі основної частини структура роботи обумовлена специфікою теми. Робота складається зі вступу; основної частини; висновку; списку використаної літератури та ілюстрацій.

Методологічна основа дослідження базується на синтезі культурологічного та мистецтвознавчого підходів до предмету дослідження. Унікальність підходу до аналізу кожної архітектурної пам’ятки:

• суть стилів рококо, модер у Києві;

• розмаїття запозичених та національних особливостей у формуванні класицистичної архітектури Польщі українськими архітекторами;

• особливості будівництва Київських архітектурних пам’яток що створені поляками у кінці XIX – першої половини XX століть.

Розділ 1. Процес підготовки туристичної екскурсії

1.1. Загальне поняття екскурсійної діяльності, класифікація екскурсій

До складу туристичних послуг, згідно з Міждержавними стандартами (ГОСТ 28681.1-95 і ГОСТ 28682.2-95), зараховуються екскурсії, походи і подорожі. Екскурсія може бути надана як екскурсанту, так і туристу.

Екскурсія - туристична послуга, яка забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних та інших потреб туриста або екскурсанта.

Екскурсант - тимчасовий відвідувач, який перебуває менше 24 годин у країні або на об'єкті відвідування.

Екскурсійна діяльність - діяльність з організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами, з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Під час екскурсії учасники мають можливість пізнавати навколишній світ, природні явища й утворення, історичні ситуації, побутові елементи, надбання та здобутки місцевості та ін.

Функціональне призначення екскурсії - відпочинок і дозвілля, підвищення пізнавального та культурного рівня, спілкування.

Екскурсійна діяльність має свої характерні ознаки: зміст, тематику, склад учасників, місце проведення, впорядкований маршрут, тривалість за часом, форму проведення, спосіб пересування, наявність екскурсовода, тексту екскурсії, об'єктів показу і безпосередньо наявність самих учасників.

За змістом екскурсії бувають багатопланові (оглядові) і тематичні. Тематичні екскурсії, як правило, присвячені одній темі або події. Такі екскурсії поділяються на природознавчі, історичні, літературні, мистецькі, екологічні, виробничі та інші.

Мистецтвознавчі екскурсії мають підгрупи:

• історико-театральні (наприклад, "З історії українського театру" та ін.);

• історико-музичні (наприклад, "Київ музичний" та ін.);

• по народних художніх промислах

• по місцях життя і діяльності діячів культури;

• у картинні галереї і виставкові зали, музеї, в майстерні художників і скульпторів.

За складом учасників екскурсії поділяються на індивідуальні, групові, для школярів та студентів, для місцевого населення та приїжджих.

За місцем проведення екскурсії бувають: по місту, за містом та на міжміських маршрутах (інформація в дорозі).

За способом пересування екскурсії поділяються на пішохідні, з використанням транспортних засобів та комбіновані.

Тривалість екскурсії складає від 1 години до 1 доби.

За формою проведення екскурсії поділяються на звичайні, навчальні, рекламні, екскурсії-лекції, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.

1.2. Підготовка нової екскурсії

Підготовка екскурсій проводиться в декілька етапів: вибір теми екскурсії, створення екскурсії під вибрану тему, підготовка екскурсовода для проведення екскурсії.

Вибір теми екскурсії залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого створення "банку" екскурсій. Тема екскурсії повинна об'єднувати всі об'єкти відвідування в єдине ціле.

Створення проводиться за визначеною структурою екскурсії, до якої належать: маршрут, зупинка, об'єкт показу, час розповіді, підтема, методичні вказівки.

Створення нової екскурсії по будь-якій темі - складний процес, що вимагає активної участі цілого колективу працівників. Вміст майбутньої екскурсії, її пізнавальна цінність знаходяться в прямій залежності від знань методистів і екскурсоводів, їх компетентності ступені практичного засвоєння ними основ педагогіки і психології, уміння вибрати найбільш ефективні способи і прийоми впливу на аудиторію. Екскурсія - це результат двох важливих процесів: її підготовки і проведення. Вони зв'язані між собою, взаємообумовлені. Неможливо забезпечити високу якість проведення екскурсії при непродуманій підготовці.

У роботі з підготовки нової екскурсії можна виділити два основні напрямки:

• розробка нової теми екскурсії (новою взагалі або новою лише для даної екскурсійної установи);

• підготовка початківця або вже працюючого екскурсовода до проведення новою для нього але вже раніше розробленій екскурсії, що проводиться в даній установі. Перший напрям — процес створення нової для екскурсійної установи екскурсії.