12. Динаміка перебігу психічних захворювань.

Основними психічними захворюваннями є: дипресія, шизофренія, невроз, страхи фобії, панічні атаки, хвороба Альцгеймера і багато інших.

Розглянемо динаміку перебігу основних з їх

Динаміка перебігу дипресіі

Депресія часто маскується під соматичні (тілесні) хвороби. У цьому випадку людин, буде скаржитися, у першу чергу, на втрату працездатності, слабість, схуднення, високий артеріальний тиск, серцебиття, болю в животі, у суглобах, у спині й т.д. Говорити про погане загальне самопочуття, занепад сил і т.д. Щоб розібратися в щирій причині цих порушень потрібно розгорнута психодиагностика.

Важка депресія, що супроводжується суїцидальними думками або спробами самогубства, може є проявом маніакально-депресивного психозу, шизофренії, наслідком важкого отруєння організму, тривалої алкоголізації, гострої психотравми. Такій людині терміново потрібна професійна психотерапевтична допомога в умовах стаціонару.

Динаміка протікання шизофренії

Шизофренія - хронічна психічна хвороба з виразними симптомами психозу, порушеннями мислення, емоційними розладами й неадекватним поводженням. Свідомість при цьому захворюванні не порушено, як і не змінені багато інтелектуальних процесів, хоча при тривалому плині шизофренії порушується процес сприйняття, увага й пам'ять. При шизофренії губиться цілісність особистості, відбувається її розщеплення, втрата диференціації свого "Я", часто виникає переживання, що найбільш таємні думки, почуття й дії відомі оточуючим людям, і вони можуть впливати на ці процеси. У міру перебігу хвороби можливі періоди її загострення й, навпаки, періоди ремісії. При неправильному лікуванні шизофренії руйнуються зв'язки особистості з її соціальним оточенням, наростають апатія й зниження енергетичного потенціалу.

Шизофренія може проявлятися галюцинаціями й маренням, нерідко вигадливого характеру. Марення виникає, як наслідок необхідності обґрунтувати хворому шизофренією те, що з ним відбувається в процесі розвитку захворювання, що відбувається з його сприйняттям навколишньої дійсності з його мисленням. Хворий намагається обґрунтувати зміна своїх думок, їхня відкритість для навколишніх, керування його процесом мислення. Причиною зміни свого стану він може вважати вплив незвичайних і містичних сил, переслідування різними органами, вплив на його мозок особливими невидимими променями.

При шизофренії можуть виникати галюцинації, мнимі сприйняття без об'єкта, частіше це псевдогалюцинації, слухові галюцинації, що коментує характеру, що обговорює пацієнта в третій особі.

Особливе значення при шизофренії має негативна симптоматика, що проявляється зниженням енергетичного потенціалу особистості, негативізмом, замкнутістю, апатією. Відповідно до останніх досліджень при шизофренії має місце нейрокогнитивний дефіцит і дисфункція з боку вегетативної системи.

Динаміка протикання неврозів

Розвиток неврозів відбувається по-різному. Поряд з короткочасними невротичними реакціями нерідко спостерігається й затяжний плин їх, що не супроводжується, однак, вираженими порушеннями поводження. Невротичні реакції звичайно виникають на відносно слабкі, але довгостроково діючі подразники, що приводять до постійної емоційної напруги або внутрішніх конфліктів (події, що вимагають важких альтернативних рішень, ситуації, що породжують невизначеність положення, що представляють погрозу для майбутнього). Поряд із психогенними впливами важлива роль у генезе неврозів належить конституціональному нахилу.

Виділяють три типи неврозів: неврастенія, невроз нав'язливих станів, істерія.

Неврастенія (астенічний невроз). На першому місці в клінічній картині коштують астенічні прояви: підвищена психічна й фізична стомлюваність, неуважність, зниження працездатності, потреба в тривалому відпочинку, що не дає, однак, повного відновлення сил. Найбільш типові скарги на занепад сил, відсутність бадьорості, енергії, на знижений настрій, розбитість, слабість, нестерпність звичайних навантажень. Підвищена психічна сполучається з надмірною збудливістю (явища дратівливої слабості), гиперестезією. Хворі нестримані, запальні, скаржаться на постійне почуття внутрішнього напруження; навіть телефонні дзвінки, дрібні непорозуміння, що раніше проходили непоміченими, тепер викликають бурхливу емоційну реакцію, що швидко висихає й нерідко завершується слізьми. До найбільш частих неврастенічних симптомів ставляться також головні болі, порушення сну, різноманітні соматовегетативні розладу (гипергцдроз, порушення функцій серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів подиху, полової функції й ін.).

Невроз нав'язливих станів проявляються численними навязчивостями (див. Нав'язливі стани), хоча картина кожного конкретного неврозу звичайно відносно мономорфна. У колі обсессивно-фобических розладів переважають агорафобія, клаустрофобія, острах транспорту, публічних виступів, нозофобії (кардиофобия, канцерофобия й ін.) Невроз нав'язливих станів у порівнянні з іншими неврозами виявляє значно більше виражену тенденцію до затяжного плину. Якщо при цьому не відбувається значного розширення симптоматики, та хворі поступово пристосовуються до фобій, привчаються уникати ситуацій, у яких виникає страх; захворювання, таким чином, не приводить до різких порушень життєвого укладу.

При неврозах на відміну від психозів завжди зберігаються відчуття сторонності хворобливих розладів, прагнення їм протистояти. Неврозоподібним станам, що спостерігаються в рамках ендогенних психозів, властивий більший поліморфізм проявів і тенденція до подальшого розширення симптоматики, абстрактне, вигадливе, а часом і безглуздий зміст страхів і навязчивостей, невмотивована тривога.

Лікування неврозів комплексне, включає терапію психотропними препаратами, психотерапію, що має метою дозволити конфліктну ситуацію, що загальзміцнюють засоби, фізіотерапію. Показане також санаторно-курортне лікування; при стійких невротичних станах, що супроводжуються афективними (депресивними) розладами й резистентних до амбулаторної терапії, показана госпіталізація.