33. Порушення емоційної сфери та вольової регуляції при шизофренії

Порушення вольової регуляції діяльності, що проявляються в зниженні активності, ініціативи, відмові від подолання життєвих труднощів, а іноді в повній пасивності й бездіяльності, спостерігаються у хворих шизофренією. Такі хворі формально розуміють пропоновані до них соціальні вимоги, однак не можуть мобілізувати, спонукати себе до реалізації необхідної діяльності. Зниження «енергетичного потенціалу», активності, ініціативи найбільше типово й виражено проявляється у хворих шизофренією із простою формою.

Порушення вольової регуляції діяльності, що проявляються в імпульсивному, невтримному, афективному поводженні спостерігаються в психопатичних особистостей, які відразу ж реагують на спонукання без обліку ситуації в цілому й наслідків своїх дій. Вони не вміють розрізняти, розводити різнорівневі (реальної й ідеальні) мети, погано планують і прогнозують свої дії. Імпульсивність поводження найбільше яскраво проявляється в психопатичних особистостей збудливого кола.

Оскільки нас цікавили не тільки закономірності порушення вольової регуляції, але й можливості й закономірності її відновлення, для дослідження були відібрані п'ять груп випробуваних.

1. Хворі шизофренією із простою формою:

а) у стані соціальної дезадаптації (1 група),

б) у стані соціально-трудової адаптації (2 група).

2. Психопатичні особистості збудливого кола:

а) у стані декомпенсації (3 група),

б) у стані компенсації (4 група).

В 5-у (контрольну) групу ввійшли здорові випробувані відповідного віку й утворення.

34. Основні клінічні прояви епілепсії

Класифікація клінічних проявів епилепсії

1. Епілептичні припадки

2. Психічні розлади

Непсихотичні розлади

Епілептичні психози

Специфічні зміни особистості та епілептична деменція

Первинні та вторинні психічні розлади при епілепсії

3. Ремісії при епілепсії

ремісії припадків

ремісії епілептичного захворювання

Епілептоїдні прояви на ЕЕГ можуть бути розділені на іктальні (момент нападу) і інтеріктальні (міжнападний період). Немає чіткої межі між самим нападом і міжнападною пароксизмальною активністю, але існують загальні ознаки, які дають можливість запідозрити істинний іктальний напад.

35. Характеристика еквівалентів судомних нападів

Еквіваленти судорожних припадків - сутінкові стани свідомості, амбулаторні автоматизми, сомнамбулизм (лунатизм, сомнамбулізм, напади дисфорії.

Еквіваленти припадків

У цю групу хворобливих симптомів входять приступообразно розлади, що з'являються, настрою й розладу свідомості.

Термін «психічні еквіваленти» (психічні розлади, що виникають як би замість припадку, «рівнозначно» йому) не зовсім точний, тому що цього ж розладу настрою або свідомості можуть з'являтися й у зв'язку із припадком - до або після нього.

Розладу настрою. У хворих епілепсією розлади настрою найчастіше проявляються в нападах дисфорії - тужно-злісного настрою.

У такі періоди хворі всім незадоволені, причепливі, похмурі й дратівливі, часто пред'являють різні іпохондричні скарги. Маячні ідеї в таких випадках з'являються приступообразно й існують стільки ж, скільки триває період дисфорії, від декількох годин до декількох днів. Нерідко до тужно-злісного настрою домішується страх, що часом домінує в клінічній картині. Значно рідше періодичні розлади настрою у хворих епілепсією виражаються в нападах ейфорії - чудового, нічим не з'ясовного настрою.

Розладу свідомості. Ці порушення виражаються в приступообразному появі сутінкового стану свідомості. Свідомість хворого при цьому як би концентрично звужується, і із усього різноманітного зовнішнього миру він сприймає тільки якусь частину явищ і предметів, головним чином ті, які його емоційно в цей момент зачіпають. Образно такий стан порівнюють зі станом людини, що йде по дуже вузькому коридорі: праворуч і ліворуч - стіна й тільки спереду мерехтить якесь світло. Крім зміни свідомості, у хворих з'являються також галюцинації й маячні ідеї. Галюцинації найчастіше зорові й слухові, звичайно мають застрашливий характер.

Зорові галюцинації нерідко пофарбовані в червоні й чорно-сині тони. Хворий бачить, наприклад, чорна сокира, обагрена кров'ю, і навколо розрубані частини людського тіла. Хворі в сутінковому стані свідомості бувають дуже агресивними, нападають на навколишніх, убивають, насилують або, навпаки, ховаються, тікають, намагаються покінчити із собою. Емоції хворих у сутінковому стані свідомості надзвичайно бурхливі й в основному негативного характеру: стану люті, жаху, розпачу. Значно рідше бувають сутінкові стани свідомості з переживаннями захвату, радості, екстазу, з маячними ідеями величі. Галюцинації при цьому приємні для хворого, він чує «чудову музику», «чарівний спів» і т.д. Сутінкові стани свідомості виникають раптово, тривають від декількох мінут до декількох днів і так само раптово кінчаються, причому хворий повністю забуває те, що з ним було.

Іноді після проходу сутінкового стану свідомості на якийсь час затримуються маячні ідеї переслідування або величі.

Хворі в сутінковому стані свідомості схильні до руйнівних дій і можуть бути небезпечні й для себе, і для навколишніх. Убивства, зроблені в цей час, вражають своєю з і крайньою жорстокістю.

Крім власних сутінкових станів свідомості, для хворих епілепсією характерні й так звані впорядковані сутінкові стани, позначувані як стан амбулаторного автоматизму, або психомоторні пароксизми. Це також пароксизмально виникаючі стани звуженому (сутінкового) свідомості, але без марення, галюцинацій і виражених емоційних реакцій. Поводження таких хворих більш-менш упорядковано, немає безглуздостей, що кидаються в очі, у висловленнях і діях, властивих хворим із властиво сутінковим станом. Хворі в стані амбулаторного автоматизму, не осмислюючи всього того, що навколо них відбувається, усвідомлюють лише якісь окремі моменти, в іншому застосовуючи звичні, що стали вже автоматизованими дії. Наприклад, хворий без усякої мети входить у чужу квартиру, попередньо витерши ноги й подзвонивши, або сідає в перший зустрічний транспорт, зовсім не представляючи, куди й навіщо він їде. Зовні такий хворий може зробити враження неуважного, утомленого або злегка підпилої людини, а іноді й нічим не звернути на себе увага. Стану амбулаторного автоматизму також тривають від декількох мінут до декількох днів і закінчуються повною амнезією.

Сутінкові стани свідомості можуть виникати не тільки вдень, але й уночі, серед сну. У такому випадку говорять про лунатизм (сомнамбулізмі). Однак варто пам'ятати, що далеко не всі прояви лунатизму ставляться до епілепсії. Це можуть бути й випадки сутінкової свідомості істеричного походження, і просто частковий сон.

При особливих станах не буває виражених змін свідомості й наступної амнезії, але характерні зміни настрою, розладу мислення й особливо порушення сприйняття у вигляді так званого розладу сенсорного синтезу. Хворий розгублений, відчуває страх, йому здається, що навколишні предмети змінилися, стіни коливаються, зрушуються, голова стала неприродно величезної, ноги зникають і т.д.