47. Клінічні ознаки помірної розумової відсталості

Люди з легкою розумовою відсталістю здобувають мовні навички з деякою затримкою, але більшість із них здобувають здатності використовувати мову в повсякденних цілях, підтримувати бесіду й брати участь у клінічному розпиті. Більшість із них досягають також повної незалежності в сфері догляду за собою (прийом їжі, умивання, вдягання, контроль за функціями кишечника й сечового міхура) і в практичних і домашніх навичках, навіть якщо розвиток відбувається значно повільніше, ніж у нормі. Основні утруднення звичайно спостерігаються в сфері шкільної успішності й у багатьох особливими проблемами є читання й лист. Проте, при легкій розумовій відсталості значну допомогу може принести утворення, призначене для розвитку їхніх навичок і прояву компенсаторних можливостей. У більшості добрих нагод легкої розумової відсталості можливе працевлаштування, що вимагає здатностей не стільки до абстрактного мислення, скільки до практичної діяльності, включаючи некваліфіковану й напівкваліфіковану ручну працю. У соціокультуральних умовах, що не вимагають продуктивності в абстрактно-теоретичній сфері, деякий ступінь легкої розумової відсталості сама по собі може й не представляти проблеми. Проте, якщо поряд із цим відзначається помітна емоційна й соціальна незрілість, то виявляться й наслідку обмеження соціальної ролі, наприклад, нездатність справлятися з вимогами, пов'язаними зі шлюбним життям або вихованням дітей або утруднення в адаптації до культуральних традицій і норм.

У цілому, в осіб з легким ступенем розумової відсталості поведінкові, емоційні й соціальні порушення й виникаюча у зв'язку з ними потреба в терапії й підтримці набагато більше нагадують проблеми в людей з нормальним рівнем інтелектуальності, ніж специфічні проблеми в осіб з помірним і важким ступенями розумової відсталості. У все більшої частини хворих, хоча ще й не в більшості, виявляється органічна утиологія розумової відсталості.

Основні клінічні ознаки легкої розумової відсталості

1. Рівень когнітивних здатностей (КІ) 35-49, відповідає віку 6-9 років.

2. Рівень соціального функціонування обмежений межами родини й спеціальної групи.

3. Відставання в розвитку розуміння й використання мови, навичок самообслуговування й моторики, помітне з раннього віку. У школі розвиваються тільки базисні навички при постійній спеціальній педагогічній увазі (спеціальні школи).

4. У дозрілих літах також мають потребу в нагляді. Мовний запас достатній для повідомлення про свої потреби. Фразова мова слабко розвинена. При недорозвиненні мови може бути достатнім її розуміння при невербальному супроводі. Часто сполучається з аутизмом, епілепсією, неврологічною патологією. Відповідає імбецильності.

48. Клінічні ознаки важкої розумової відсталості

Розумова відсталість важка. По клінічній картині, наявності органічної етиології й супутніх розладів ця категорія багато в чому подібна з категорією помірної розумової відсталості. Нижні рівні функціонування найбільш характерні й для цієї групи пацієнтів. У більшості хворих тут спостерігається виражений ступінь моторного порушення або інші супутні дефекти, що вказують на наявність клінічно значимого ушкодження або аномального розвитку центральної нервової системи.

Ознаки:

1. Рівень когнітивних здатностей (IQ) 20-34, відповідає віку 3-6 років.

2.Рівень соціального функціонування низький.

3. Вирожені моторні порушення

4. Розвинено комунікативні навички