8.Становлення сучасної патопсихології

Патопсихологія є галуззю психологічної науки. Її дані мають теоретичне і практичне значення для психології і психіатрії. У цьому сенсі її можна зарахувати до прикладних областей знання.

В даний час в науці відбувається надзвичайно інтенсивний процес формування міждисциплінарних і прикладних областей.

Забуття того положення, що патопсихологія є психологічною наукою, приводить до ще одного небажаного результату. Із-за недостатності фахівців-патопсихологів в патопсихологічну роботу вливаються фахівці суміжних дисциплін, що не володіють ні знаннями у області психології, ні професійними навиками.

Методичні прийоми експериментальної патопсихології застосовуються в даний час не тільки в психоневрологічній практиці. Облік зрушень в психологічному стані хворого, зміни його працездатності, його особових особливостей стає необхідним і в терапевтичних, хірургічних клініках, а також у області професійної гігієни.

За останній час в патопсихології на перший план виступає спрямованість на психокорекцію. Робиться спроба обґрунтування психологічних рекомендацій для проведення психокорекції (наприклад, при лікуванні неврозів, алкоголізму). Проте, для того, щоб психокоректувальна спрямованість була ефективною, вона повинна базуватися на поглибленому аналізі і кваліфікації психічного стану хворої людини. Це означає, що робота психолога повинна бути націлена не тільки на встановлення наявності того або іншого порушення пізнавальної або мотиваційної сфери або характеристики зміненої самооцінки, рівня домагань хворого, але і на кваліфікацію прихованих можливостей хворого, того, що Л.С. Виготській називав «соціальним розвитком».

Особливе місце займає використання патопсихологічного експерименту в психіатричній клініці дитячого віку. Разом із завданням диференціальної діагностики, встановленням ступеня зниження і обліку ефективності лікування встає специфічне для дитячої психіатричної клініки питання про прогноз навчаної і пов'язане з ним питання про відбір дітей в спеціальні школи.

Як найважливіша характеристика сучасної патопсихології виступає її спрямованість на відновлення зміненої психічної діяльності, спрямованість на повернення хворій людині його соціального статусу, запобігання (профілактика) можливості подібної втрати у дорослих, підлітків, дітей.

9. Зв’язок патопсихології та психіатрії

Прикладні області знання, природно, випробують на собі вплив інший, що граничить з нею науки, вірніше, вони вбирають у себе, асимілюють багато положень, факти наукових досліджень цієї суміжної дисципліни.

Визнання положення, що патопсихологія є психологічною дисципліною, визначає її предмет і відграничення його від предмета психіатрії.

Психіатрія, як і всяка галузь медицини, - спрямована на з'ясування причин психічної хвороби, на дослідження синдромів і симптомів, типових для того чи іншого захворювання, закономірностей їхньої появи і чергування, на аналіз критеріїв прогнозу хвороби, на лікування і профілактику хвороби.

Патопсихологія як психологічна дисципліна виходить із закономірностей розвитку і структури психіки в нормі. Вона вивчає закономірності розпаду психічної діяльності і властивостей особи в зіставленні із закономірностями формування і протікання психічних процесів в нормі, вона вивчає закономірності спотворень відбивної діяльності мозку. Отже, при всій близькості об'єктів дослідження психіатрія і патопсихологія відмінні по своєму предмету. Всяке забуття цього положення (тобто положення про те, що патопсихологія є психологічною наукою) приводить до розмивання меж цієї області знань, до підміни її предмету предметом так званої «малої психіатрії». Проблеми і завдання, які патопсихологія повинна вирішувати своїми методами і в своїх поняттях, підміняються проблемами, які підлягають компетенції самих психіатрів, що приводить не тільки до гальмування розвитку патопсихології, але і не приносить користь самої психіатрії.