53. Межовий (пограничний) особистісний розлад

Загальна картина нестабільності настрою, міжособистісних стосунків і самоусвідомлення від молодих років. Межовий особистісний розлад визначається за наявності щонайменше п’яти з нижченаведених симптомів:

1) Нестабільність і напруженість в міжособистісних стосунках, що характеризуються коливаннями між надмірною ідеалізацією і розчаруванням

2) Імпульсивність принаймні вдвох сферах, що є потенційно небезпечними, наприклад, грошові витрати, секс, крадіжки, нерозважливе поводження за кермом, ненажерливість, уживання наркотиків (сюди не входить суїцидальна або самоушкоджуюча поведінка, яка зазначена в п.5)

3) Афективна нестабільність, помітні зміни настрою від нормального до депресії, дратівливості чи страху, що звичайно триває декілька годин і лише зрідка декілька днів

4) Неадекватний за інтенсивністю гнів або безконтрольна гнівливість, наприклад часті напади люті, постійна злостивість, повторювані бійки

5) Повторювані суїцидальні погрози, жести, суїцидальна або самоушкоджувальна поведінка

6) Виражені й стійкі порушення ідентифікації, що виявляються невизначеністю щонайменше в двох з наведених далі сфер: образ власного "Я", сексуальні орієнтації, довготривалі цілі, вибір кар’єри, бажаний тип друзів, пріоритетні вартості

7) Хронічне відчуття спустошеності або нудьги

8) Несамовиті зусилля, спрямовані на те, щоб уникнути реального або уявного стану "всіма кинутого".

54. Емоційно-нестійкий розлад особистості

Емоційно-нестійкий розлад особистості – це патологічний стан, при якому вираженою є тенденція діяти імпульсивно, без урахування наслідків, що поєднується з нестійкістю настрою, в основі якого лежить недорозвинення вищих форм вольової діяльності і звідси відсутність складної мотивації вчинків.

Психологічні діагностичні критерії:

А) зміни емоційно-афективної сфери – методи визначення порога емоційної реактивності (знижений поріг реактивності, відсутність схильності до затримки афекту);

Б) порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:

1) методики виміру мотивації досягнень і потреби в досягненні (низька потреба в досягненні при високій мотивації досягнення);

2) методики виявлення структурних особливостей процесу цілеполагання (низька спроможність до планування і прогнозування);

В) методики виявлення рівня латентної агресивності і явної агресії (рівень агресивності вищий рівня агресії)

55. Шизоїдний розлад особистості

Розлад особистості шизоїдного типу – це розлад, при якому має місце слабкість уподобань, соціальних і інших контактів, з аутистичним відходом у світ фантазій і інтроспекцій, що може позначатися на поведінці в переважанні сенситивних або експансивних особистісних властивостей за умови своєрідного розуміння особливостей інтерперсональних відносин, коли холодність і відчуженість можуть маскувати нездатність виловлювати почуття

Психологічні діагностичні критерії:

А) порушення або перекручування соціальної перцепцепції:

1) опитувальник або тест-шкали, що вимірюють рівень інтерполяризації соціальних норм і відношення до них;

2) опитувальник і тести, що визначають рівень конфліктності (низький рівень конфліктності);

Б) порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:

1) методики виміру локуса контролю (переважно – інтернальний);

2) методики визначення рівня домагань у значущих і незначущих видах діяльності (збіг рівня домагань у значущих і незначущих видах діяльності);

3) методики виміру мотивації досягнень і потреби в досягненні (знижена потреба в досягненні при підвищенні або перекрученій мотивації);

В) зміни емоційно-афективної сфери:

1) методи визначення порога емоційної реактивності (підвищений поріг реактивності);

2) методики визначення рівня спроможності до емпатії (знижена спроможність до емпатії);

3) проективні методи.