28.Види емоційних порушень

Види емоційних порушень

• Нудьга

• Туга

• Занепад

• Пригнічення

• Похмура похмурість

• Злобність

• Роздратованість

• Буркотливість

• Неприязне, вороже ставлення до оточуючим

• Відчуття ненависті до добробуту оточуючих

• Відчуття фізичного невдоволення

• Байдуже ставлення до себе, оточуючих

• Відчуття безпам'ятства

• Тривога безпредметний (невмотивоване)

• Тривога предметна (мотивована)

• Очікування непоправної біди

• Страх невмотивований

• Страх вмотивований

• Туга як постійне тло настрою

• Вибухи туги з почуттям розпачу, безвихіддя

• Поглиблення похмурого настрої при радісних події навколо

Емоційні порушення — особливий клас порушень психіки, пов'язаний із труднощами сприйняття й вираження емоцій. Емоційні порушення характерні для різних психічних захворювань прикордонних станів УНС локальних поразок головного мозку. У психіатрії виділяють параксизмальні й стабільні емоційні порушення. Параксизмальні емоційні порушення спостерігаються при гострих психозах різного генезу (патологічні афекти, афективні вибухи) при скроневій епілепсії при реактивних станах. Стабільні емоційні порушення виникають при різних психічних захворюваннях і прикордонних станах УНС і проявляється у вигляді порушень емоційної реактивності, емоційних станів і емоційно-особистісної сфери. Параксизмальні емоційні порушення виникають частіше при поразці правої півкулі мозку, особливо — структур правої скроневої частки. Побудова емоційних порушень виникають при різних локальних поразках мозку, переважно — при поразці гіпофізарно-гіпоталогічних скроневих і лобових областях мозку. У нейропсихології описаний ряд нейропсихологічних синдромів, найважливішим компонентом яких є емоційні порушення До них ставляться синдроми поразки лобових часток мозку, підкіркових структур, розташованих по середній лінії, глибоких скроневих утворень. Емоційні порушення залежать від сторони поразки мозку. Правобічні вогнища частіше супроводжуються станом ейфорії, лівофункциональні — депресії, "емоційної тупості". При будь-яких вогнищах у найбільшій мері страждає особистісний рівень емоційно-особистісної сфери, при поразці підкіркових неспецифічних структур — рівень емоційної реактивності й емоційних станів. При розумовій відсталості розрізняють ступеня емоційні порушення: олігофренія, ідіотія, імбицильність, дебільність. Емоційні порушення залежать від ступеня виразності інтелектуального дефіциту й переважно недорозвиненні зовнішніх форм емоцій. Діагностика емоційні порушення, якісна й кількісна оцінка стану емоційно-особистісної сфери є найважливішим завданням сучасної клінічної психології.

29. Види порушень настрою

Настрій - це емоційний стан, що характеризується зміною радості і печалі залежно від обставин. Розлади настрою характеризуються надмірною гіпо- або гіпертимією. До основних розладів настрою відносяться депресивні розлади і біполярний афектний розлад.

Депресія характеризується переживанням глибокої печалі, розчарування і смутку, який зберігається велику частину дня і майже щодня. Людина в депресії не реагує на зовнішні обставини життя, не виявляє цікавості до виконання всіх або майже всіх видів діяльності, не одержує задоволення від того, що раніше подобалося. Він віддаляється від своїх друзів, сім'ї, вважаючи за краще проводити час наодинці і роздумах. Будь-яка нормальна людина випробовує депресію, зіткнувшись з нещастям або безвихідною ситуацією, розчаруванням в кому-небудь або чим-небудь. Проте у деяких людей, зокрема - дітей, такий стан зберігається протягом тривалого часу: від трьох місяців до року. Депресивний розлад також може виявлятися в порушеннях сну (людина часто прокидається вночі, дуже рано прокидається вранці без жодної причини, а вдень випробовує сонливість, різні безпричинні болі, занепад сил), розладах їди (дуже підвищений або, навпаки, знижений апетит). Специфічною ознакою депресивного розладу є те, що вранці настрій людини значно гірше, ніж до вечора.

Депресивні розлади дуже брехливі, оскільки вони часто проходять як би самі собою. Депресивні розлади, що проте згодом мимоволі вирішилися, збільшують ризик виникнення повторних депресій і інших психічних розладів.

Виникнення депресій має безліч причин. Кожен чинник - біологічний, особовий, соціально-психологічний - може вносити свій внесок в їх виникнення.

Саме кризові життєві події (переїзд на нове місце проживання, зміна школи, смерть близької людини, економічна потреба і т. п.) слід визнати основним провокуючим чинником депресивного розладу. Роль цього чинника посилюється при поєднанні з чинниками "соціальної уразливості" - недостатньою соціальною підтримкою особи, особливостями виховання і ворожим соціальним оточенням.

Біполярний афектний розлад характеризується різкими, циклічними перепадами настрою між гіпертимним і гіпотимним полюсами. Бадьорий настрій, підвищена енергійність і активність раптом змінялися зниженням настрою, пониженням енергійності і активності. Маніакальні епізоди звичайно починаються раптово і тривають від 2 тижнів до 4-5 місяців. В цей час людина проявляє сильну дратівливість і спалахи гніву чи ж просто поводиться безрозсудно, легковажно. У спілкуванні він надзвичайно балакучий і наполегливий. Може "смітити" грошима просто ради забави, надмірно захоплюватися азартними іграми, прагнути до множинних сексуальних зв'язків і флірту, братися за великий об'єм роботи і з легкістю брати на себе надзвичайну відповідальність, легко збуджуватися у разі виникнення навіть незначних перешкод на своєму шляху. Може не відчувати потреби уві сні. У висловах простежується неадекватно завищена самооцінка, перебільшення власної значущості і могутності, в намірах повний грандіозних планів. Береться за безліч ідей відразу, не опрацьовуючи жодну з них до кінця, але в'язко і детально міркуючи про приватні аспекти своїх думок. При цьому також виникає неуважність і постійне перемикання з однієї думки на іншу.

Зміна полюсів настрою, як правило, пов'язана з переживанням стресових ситуацій або психічних травм.

Перший епізод порушення може виникнути в будь-якому віці, починаючи з дитинства, кінчаючи старістю. Але найчастіше початок доводиться на вік 15-19 років. У більшості біполярний розлад починається з важкої депресії, на тлі якої згодом наголошуються спалахи маніакальної зміни настрою.

Біполярний розлад має яскраво виражений спадковий характер: якщо один з батьків страждає біполярним розладом, вірогідність виникнення цього розладу у дитини складає 25%; якщо обидва батько страждають біполярним розладом, вірогідність розвитку розладу у дитини складає 50-75% /19/. Проте психосоціальні чинники грають важливу роль в тому, як виявиться генетична схильність.