
- •1. Місце патопсихології в системі психологічних знань
- •2. Предмет та методи патопсихології
- •3. Завдання патопсихології як практичної науки
- •4. Історичний аспект розвитку патопсихології.
- •5. Погляди вчених античності на психічну патологію.
- •6. Психічні захворювання та боротьба з ними в епоху середньовіччя.
- •7.Погляди на психічну патологію в період ренесансу.
- •8.Становлення сучасної патопсихології
- •9. Зв’язок патопсихології та психіатрії
- •10.Поняття «норми» та патології» в контексті сучасної патопсихології.
- •11. Характеристика рівнів психічних розладів.
- •12. Динаміка перебігу психічних захворювань.
- •13.Види психологічної допомоги в клініці психічних хвороб.
- •14. Кількісні порушення сприймання при психічних захворюваннях.
- •15. Якісні порушення сприймання
- •16.Поняття про порушення та помилки сприймання.
- •17. Характеристика зорових галюцинацій, їх види.
- •18. Слухові галюцинації, їх характеристика
- •19. Порушення мнестичної функції.
- •20. Кількісні розлади пам’яті.
- •21. Якісні розлади пам’яті.
- •22. Поняття про ретроградну та антероградну амнезії.
- •23. Розлади конгвітивної сфери при психічних захворюваннях
- •24. Порушення операційного компоненту мислення
- •25. Порушення динаміки мисленевих процесів
- •26. Порушення особистісного компоненту мислення
- •27.Порушення процесу саморегуляції пізнавальної діяльності
- •28.Види емоційних порушень
- •29. Види порушень настрою
- •30. Психосеміотика шизофренії, коротка характеристика
- •31. Розлади особистості при шизофренії
- •32. Розлади мисленевої діяльності при шизофренії
- •33. Порушення емоційної сфери та вольової регуляції при шизофренії
- •34. Основні клінічні прояви епілепсії
- •35. Характеристика еквівалентів судомних нападів
- •36. Особливості інтелектуально-мнестичних розладів при епілепсії
- •37. Специфіка порушень динаміки психічної діяльності при епілепсії
- •38. Розлади мислення по епілептичному типу
- •39. Порушення емоційно-особистої сфери при епілепсіїї
- •40. Клінічні прояви біполярного афективного розладу
- •41. Психосеміотика м-фази
- •42. Психосеміотика д – фази.
- •43. Поняття про розумову відсталість
- •44. Основні відмінності клінічних проявів вродженої та набутої розумової недостатності
- •45. Клінічні прояви набутої розумової недостатності
- •46. Клінічні ознаки легкої розумової відсталості
- •47. Клінічні ознаки помірної розумової відсталості
- •48. Клінічні ознаки важкої розумової відсталості
- •49.Особливості розладів сприйняття при шизофренії
- •50.Причини, що зумовлюють формування олігофренії
- •52. Ознаки та динаміка розладів зрілої особистості
- •2. Шизоїдний розлад особистості
- •53. Межовий (пограничний) особистісний розлад
- •54. Емоційно-нестійкий розлад особистості
- •55. Шизоїдний розлад особистості
- •56. Істероїдний особистісний розлад
- •57. Іпохондричний розлад
- •58. Клінічні ознаки депресивного неврозу
- •59. Порушення емоційно-вольової сфери в клініці розладів зрілої особистості
- •60. Розлади настрою при межевих станах
53. Межовий (пограничний) особистісний розлад
Загальна картина нестабільності настрою, міжособистісних стосунків і самоусвідомлення від молодих років. Межовий особистісний розлад визначається за наявності щонайменше п’яти з нижченаведених симптомів:
1) Нестабільність і напруженість в міжособистісних стосунках, що характеризуються коливаннями між надмірною ідеалізацією і розчаруванням
2) Імпульсивність принаймні вдвох сферах, що є потенційно небезпечними, наприклад, грошові витрати, секс, крадіжки, нерозважливе поводження за кермом, ненажерливість, уживання наркотиків (сюди не входить суїцидальна або самоушкоджуюча поведінка, яка зазначена в п.5)
3) Афективна нестабільність, помітні зміни настрою від нормального до депресії, дратівливості чи страху, що звичайно триває декілька годин і лише зрідка декілька днів
4) Неадекватний за інтенсивністю гнів або безконтрольна гнівливість, наприклад часті напади люті, постійна злостивість, повторювані бійки
5) Повторювані суїцидальні погрози, жести, суїцидальна або самоушкоджувальна поведінка
6) Виражені й стійкі порушення ідентифікації, що виявляються невизначеністю щонайменше в двох з наведених далі сфер: образ власного "Я", сексуальні орієнтації, довготривалі цілі, вибір кар’єри, бажаний тип друзів, пріоритетні вартості
7) Хронічне відчуття спустошеності або нудьги
8) Несамовиті зусилля, спрямовані на те, щоб уникнути реального або уявного стану "всіма кинутого".
54. Емоційно-нестійкий розлад особистості
Емоційно-нестійкий розлад особистості – це патологічний стан, при якому вираженою є тенденція діяти імпульсивно, без урахування наслідків, що поєднується з нестійкістю настрою, в основі якого лежить недорозвинення вищих форм вольової діяльності і звідси відсутність складної мотивації вчинків.
Психологічні діагностичні критерії:
А) зміни емоційно-афективної сфери – методи визначення порога емоційної реактивності (знижений поріг реактивності, відсутність схильності до затримки афекту);
Б) порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
1) методики виміру мотивації досягнень і потреби в досягненні (низька потреба в досягненні при високій мотивації досягнення);
2) методики виявлення структурних особливостей процесу цілеполагання (низька спроможність до планування і прогнозування);
В) методики виявлення рівня латентної агресивності і явної агресії (рівень агресивності вищий рівня агресії)
55. Шизоїдний розлад особистості
Розлад особистості шизоїдного типу – це розлад, при якому має місце слабкість уподобань, соціальних і інших контактів, з аутистичним відходом у світ фантазій і інтроспекцій, що може позначатися на поведінці в переважанні сенситивних або експансивних особистісних властивостей за умови своєрідного розуміння особливостей інтерперсональних відносин, коли холодність і відчуженість можуть маскувати нездатність виловлювати почуття
Психологічні діагностичні критерії:
А) порушення або перекручування соціальної перцепцепції:
1) опитувальник або тест-шкали, що вимірюють рівень інтерполяризації соціальних норм і відношення до них;
2) опитувальник і тести, що визначають рівень конфліктності (низький рівень конфліктності);
Б) порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
1) методики виміру локуса контролю (переважно – інтернальний);
2) методики визначення рівня домагань у значущих і незначущих видах діяльності (збіг рівня домагань у значущих і незначущих видах діяльності);
3) методики виміру мотивації досягнень і потреби в досягненні (знижена потреба в досягненні при підвищенні або перекрученій мотивації);
В) зміни емоційно-афективної сфери:
1) методи визначення порога емоційної реактивності (підвищений поріг реактивності);
2) методики визначення рівня спроможності до емпатії (знижена спроможність до емпатії);
3) проективні методи.