
- •1. Місце патопсихології в системі психологічних знань
- •2. Предмет та методи патопсихології
- •3. Завдання патопсихології як практичної науки
- •4. Історичний аспект розвитку патопсихології.
- •5. Погляди вчених античності на психічну патологію.
- •6. Психічні захворювання та боротьба з ними в епоху середньовіччя.
- •7.Погляди на психічну патологію в період ренесансу.
- •8.Становлення сучасної патопсихології
- •9. Зв’язок патопсихології та психіатрії
- •10.Поняття «норми» та патології» в контексті сучасної патопсихології.
- •11. Характеристика рівнів психічних розладів.
- •12. Динаміка перебігу психічних захворювань.
- •13.Види психологічної допомоги в клініці психічних хвороб.
- •14. Кількісні порушення сприймання при психічних захворюваннях.
- •15. Якісні порушення сприймання
- •16.Поняття про порушення та помилки сприймання.
- •17. Характеристика зорових галюцинацій, їх види.
- •18. Слухові галюцинації, їх характеристика
- •19. Порушення мнестичної функції.
- •20. Кількісні розлади пам’яті.
- •21. Якісні розлади пам’яті.
- •22. Поняття про ретроградну та антероградну амнезії.
- •23. Розлади конгвітивної сфери при психічних захворюваннях
- •24. Порушення операційного компоненту мислення
- •25. Порушення динаміки мисленевих процесів
- •26. Порушення особистісного компоненту мислення
- •27.Порушення процесу саморегуляції пізнавальної діяльності
- •28.Види емоційних порушень
- •29. Види порушень настрою
- •30. Психосеміотика шизофренії, коротка характеристика
- •31. Розлади особистості при шизофренії
- •32. Розлади мисленевої діяльності при шизофренії
- •33. Порушення емоційної сфери та вольової регуляції при шизофренії
- •34. Основні клінічні прояви епілепсії
- •35. Характеристика еквівалентів судомних нападів
- •36. Особливості інтелектуально-мнестичних розладів при епілепсії
- •37. Специфіка порушень динаміки психічної діяльності при епілепсії
- •38. Розлади мислення по епілептичному типу
- •39. Порушення емоційно-особистої сфери при епілепсіїї
- •40. Клінічні прояви біполярного афективного розладу
- •41. Психосеміотика м-фази
- •42. Психосеміотика д – фази.
- •43. Поняття про розумову відсталість
- •44. Основні відмінності клінічних проявів вродженої та набутої розумової недостатності
- •45. Клінічні прояви набутої розумової недостатності
- •46. Клінічні ознаки легкої розумової відсталості
- •47. Клінічні ознаки помірної розумової відсталості
- •48. Клінічні ознаки важкої розумової відсталості
- •49.Особливості розладів сприйняття при шизофренії
- •50.Причини, що зумовлюють формування олігофренії
- •52. Ознаки та динаміка розладів зрілої особистості
- •2. Шизоїдний розлад особистості
- •53. Межовий (пограничний) особистісний розлад
- •54. Емоційно-нестійкий розлад особистості
- •55. Шизоїдний розлад особистості
- •56. Істероїдний особистісний розлад
- •57. Іпохондричний розлад
- •58. Клінічні ознаки депресивного неврозу
- •59. Порушення емоційно-вольової сфери в клініці розладів зрілої особистості
- •60. Розлади настрою при межевих станах
36. Особливості інтелектуально-мнестичних розладів при епілепсії
Інтелектуальні здатності хворих епілепсією також мінливі; у них відзначаються загальмованість думок, труднощі або неможливість зосередити увагу, зниження працездатності або вони стають зайво діяльними, балакучими, здатними виконати ту роботу, що недавно здавалася їм нездійсненною. Приєднання інтелектуально-мнестичних розладів свідчить про наявність слабоумства; у вираженому ступені воно характеризується млявістю, пасивністю, стиранням експлозивних рис, зокрема афективної напруженості. Довгостроково зберігаються солодкуватість і влесливість. Слабоумство виникає в 61% хворих з початком епілептичного процесу в дитячому віці й в 24% - при дебюті захворювання в наступних вікових періодах. Провести чітку границю між вираженим епілептичним характером і симптомами епілептичного слабоумства часто важко. З додаткових факторів, що підсилюють особистісні й інтелектуально-мнестичні порушення при епілепсії, найбільше значення мають алкоголізм, що приєднується, черепно-мозкові травми, а в другій половині життя - судинні захворювання головного мозку, які часто відзначаються у хворих епілепсією.
37. Специфіка порушень динаміки психічної діяльності при епілепсії
Хронічні зміни психічної діяльності при епілепсії розвиваються в результаті тривалого плину патологічного процесу. Вони, як правило, проявляються у вигляді змін характеру, порушень розумового процесу й розвитку слабоумства.
Хронічні порушення психічної діяльності у хворих епілепсією можуть проявлятися також підвищеною гіперсоціальністю. У цьому випадку у відмінність про хворих з асоціальними змінами особистості, схильних до постійних конфліктів, порушенням правил гуртожитку, хуліганським діям, агресивності, виявляються сумлінність, дитяча прихильність, догідливість, прагнення зробити послуги навколишньої.
38. Розлади мислення по епілептичному типу
Мислення хворого епілепсією також перетерплює характерні зміни. На перший план виступає крайня в'язкість, докладність розумового процесу, труднощі перемикання з однієї теми на іншу. Мова хворого буяє зменшувально-ласкательними словами, темп її повільний, монотонний, із застряванням на непотрібних подробицях. Проявляється також постійна схильність до відходу від головної теми з міркуваннями про випадковий, попутно виниклих обставинах. Надмірна деталізація, скрупульозність хворих виражається в їхній діяльності - малюнках, вишиванні. Текст, написаний рукою хворого, звичайно характеризується крім детальності викладу точно виведеними буквами, розміщенням, наскільки дозволяє інтелект, розділових знаків. Докладно буває зазначена дата, часті час і місце описуваної події.
39. Порушення емоційно-особистої сфери при епілепсіїї
Особи, які в преморбидному стані були емоційно доступні, контактні, товариські, при прогредиентному плині епілептичного процесу поступово виявляють зміна характеру. У минулому, до хвороби, цілком гармонічна особистість повільно, як би поволі, стає егоцентричною, властолюбної, мстивої. Підвищена вразливість сполучається із дратівливістю, сварливістю. З'являються агресивність, твердість, упертість. Зовні хворі нерідко виглядають удавано чемними, однак у ситуаціях, що зачіпає їхній особистий інтереси, проявляють неприборкану імпульсивність, эксплозивність, що доходить до розвитку «вогненного гніву», що супроводжується величезною люттю. Таким чином, під впливом патологічного процесу як би формується ядро нової особистості, і хворою епілепсією своїми характерологічними рисами різко відрізняється від здорових людей.