Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості і поточних зобов'язань по розрахунках

Розрахунок	На початок року		На кінець року		Зміни за звітний період
	сума, тис.грн.	пит. вага,%	сума, тис.грн.	пит. вага,%	сума, тис.грн	пит. вага,%
1. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	330	31,1	256	16,6	-7,4	-14,5
2. Поточні зобов'язання по розрахункам:
2.1.З бюджетом	86	8,1	98	6,3	12	-1,8
2.2. По страхуванню	176	16,6	182	11,8	6	-4,8
2.3. По оплаті праці	412	38,9	584	37,8	172	-1,1
2.4. По внутрішніх розрахунках	56	5,3	66	4,3	10	-1,0
3. Векселі видані	-	-	360	23,2	360	23,2
Разом	1060	100,0	1546	100,0	486	0,0

Аналіз даних табл. 4.6 показав, що в складі кредиторської заборгованості поточні зобов'язання по розрахунках зросли як в абсолютній величині, так і за структурою. З огляду на те, що у валюті балансу кредиторська заборгованість має значну питому вагу, варто проаналізувати її по термінах погашення і виявити сумнівну її частину.

Аналітик повинен бути впевненим в достовірності інформації, для чого він вивчає укладені договори, контракти та інші документи, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості, проводить бесіди з фахівцями та іншими співробітниками, що мають дані про борги підприємства. Обов’язково треба прослідити, щоб інформація, представлена в балансі, збігалася з фактичною величиною кредиторської заборгованості, що існує на підприємстві.

Особлива увага має приділятися даті виникнення кредиторської заборгованості, термінам її погашення, часу прострочення повернення боргу, причинам її виникнення.

Окремо вивчається середня тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства. Вона розраховується за формулою:

Ткз = (СЗ_КЗ  Дн) : СКО (4.4)

де Ткз – середня тривалість кредиторської заборгованості;

СЗ_КЗ – середні залишки кредиторської заборгованості;

Дн – дні періоду;

СКО – сума кредитових оборотів по розрахунках з кредиторами.

При внутрішньому аналізу необхідно вивчити вплив чинників на ефективність використанні власного капіталу (див. розділ 5). Рентабельність акціонерного (власного) капіталу залежить від зміни рівня рентабельності продажу, швидкості обороту сукупного капіталу і коефіцієнта фінансової заможності. Вивчення подібної залежності має велике значення для оцінки впливу факторів на фінансову стабільність підприємства.

Треба зазначити, що результати аналітичних розрахунків не є і безумовним критерієм для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення фінансового стану. Треба враховувати ще й інші моменти, які впливають на управлінські рішення, зокрема, особисті якості особи, яка приймає такі рішення, її знання, інтелект, досвід роботи, тобто ті неформальні ознаки, котрі, проте, справляють великий вплив на якість управлінських рішень.

Тільки оптимальне поєднання формалізованих (аналітичних) розрахунків і неформалізованих процедур прийняття управлінських рішень забезпечить підприємству перемогу в боротьбі з конкурентами.