Аналіз розміщення активів у сфері виробництва й у сфері обігу

Статті оборотних засобів	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Змін за звітний період (+, -)		Зміни структури, процентних пунктів
	сума, тис. грн.	пит. вага, %	сума, тис. грн.	пит. вага, %	у тис. грн.	у відсот-ках
1. Оборотні засоби в сфері виробництва, усього	2076	100,0	1834	100,0	-242	-11,6	0,0
у тому числі: - виробничі запаси	1512	72,8	1204	65,6	-308	-20,4	-7,2
- незавершене виробництво	564	27,2	630	34,4	66	11,7	7,2
2. Оборотні засоби в сфері обігу, усього	1742	100,0	2386	100,0	644	37,0	0,0
у тому числі: - готова продукція	542	31,1	456	19,1	-86	-15,9	-12,0
- товари	-		-
- дебіторська заборгованість	730	41,9	1070	44,8	340	46,6	2,9
- грошові кошти	470	27,0	860	36,1	390	83,0	9,1

Дані табл. 3.5 свідчать про значне скорочення оборотних коштів у сфері виробництва і їхньому різкому збільшенні в сфері обігу.

Глибокого аналізу вимагає дебіторська заборгованість підприємства (табл. 3.6).

Як випливає з даних табл. 3.6, у складі дебіторської заборгованості значні суми складає заборгованість за товари, роботи, послуги. Однак, незважаючи на її абсолютне збільшення, за аналізований період відбулися зміни в структурі, і питома вага дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги знизилася на 8,4 % у загальній її сумі.

Аналізуючи, особливу увагу треба приділяти зміні допустимої і недопустимої (простроченої) дебіторської заборгованості. Наявність простроченої, особливо безнадійної, що віднесена до резерву сумнівних боргів, як необґрунтоване зростання дебіторської заборгованості в цілому негативно впливають на фінансовий стан підприємства, призводять до дефіциту фінансових результатів у господарській діяльності.

Таблиця 3.6

Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості

Розрахунки з дебіторами	На початок року		На кінець року		Зміни за звітний період
	сума, тис. грн.	пит. вага, %	сума, тис. грн.	пит. вага, %	у сумі, тис. грн.	в пит. вазі, %
1. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	694	84,6	930	76,2	236	-8,4
2. Дебіторська заборгованість по розрахунках:
2.1. З бюджетом	-	-	-	-	-	-
2.2. По виданих авансах	-	-	100	8,2	100	8,2
2.3. По нарахованих доходах	-	-	-	-	-	-
2.4. По внутрішніх розрахунках	-	-	-	-	-	-
3. Інша поточна дебіторська заборгованість	36	4,4	40	3,3	4	-1,1
4. Векселі отримані	90	11,0	150	12,3	60	1,3
Разом	820	100,0	1220	100,0	400	0,0

Наявність і зміна обсягу та частки грошових коштів і їх еквівалентів є вираженням платоспроможності підприємства. Грошові кошти наймобільніша частина оборотних засобів. Відомо, що добрий фінансовий стан підприємства характеризується постійною наявністю грошових коштів на розрахунковому рахунку.

Оптимальна для підприємства сума грошових коштів визначається впливом різних факторів, які часто зумовлюють взаємопротилежності тенденції. Відсутність певних грошових запасів, потрібних для своєчасної сплати поточних платежів, оплати праці, розвитку виробництва, може створювати умови банкрутства. На грошові засоби неоднозначно впливає інфляція. З одного боку, вона збільшує небезпеку знецінення вільних грошових коштів, з іншого – призводить до використання все більшої їх маси. Загострюється проблема здійснення контролю над рухом цих коштів.

Отже, оптимальна сума грошових коштів визначається діловою активністю підприємства та обґрунтованістю їх щоденної потреби. Досвід засвідчує, що кількість грошових коштів підприємства на розрахунковому рахунку повинна дорівнювати 3-4 денному обороту. Забезпеченість грошовими коштами залежить від стану управління грошовими потоками (розділ 9.5). Короткострокові фінансові інвестиції, які є еквівалентами грошових коштів, аналізують за загальною методикою аналізу інвестиційної діяльності підприємств.

Як показує практика, питома вага нематеріальних активів у майновій масі всіх активів підприємств дуже низька у порівнянні з аналогічними показниками в країнах з розвинутою ринковою економікою. Тому практичний досвід організації обліково-аналітичного забезпечення управління нематеріальними об'єктами ще недостатній і не дозволяє зробити глобальних узагальнень.

Нематеріальні активи неоднорідні за своїм складом, характером використання або експлуатації в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансовий стан і результати господарської діяльності. Тому необхідний диференційований підхід до їхньої оцінки. Для цього проводиться класифікація й групування нематеріальних активів за різноманітними ознаками.

Найбільш важливі – аналіз та оцінка структури нематеріальних активів за джерелами надходження, видами, за строками корисного використання, за ступенем правової захищеності, ступенем престижності, ступенем ліквідності та ризику вкладень капіталу в нематеріальні об'єкти, за ступенем використання у виробництві і реалізації продукції, за напрямками вибуття та ін.

Середній строк корисного використання результатів інтелектуальної власності складає 5-7 років. У сучасних умовах це нормальний термін "життя" промислового нововведення. Більше 10 років – термін корисного використання нематеріальних активів: право на користування землею, природними й іншими ресурсами.

Особливе значення для аналізу фінансового стану підприємства мають показники ефективності використання нематеріальних об'єктів, що випереджають ступінь їхнього впливу на фінансовий стан і фінансові результати діяльності підприємства. Експерти використовують основний критерій престижності таких нематеріальних об’єктів як спектр можливого корисного використання їхніх властивостей на рівнях: міжнародному, загальнонаціональному і галузевому.

Розрахунок ефективності використання нематеріальних активів пов'язаний з великими труднощами і потребує комплексного підходу.

Ефект від придбання підприємством права використання запатентованого виробничого досвіду і знань, а також "ноу-хау" може бути визначений за формулою:

Е_т = , (3.2)

де Р_т – вартісна оцінка результату використання ліцензійної технології в Т-му році;

С_т – витрати, пов'язані з використанням ліцензійної технології в Т-му році;

Д – ставка дисконтування;

Т – період використання ліцензії (Т = 0,1... к).

Для прийняття остаточного рішення про ефективність нематеріальних активів необхідно визначити дохідність нематеріальних активів, а також провести її факторний аналіз. Для цього можна скористатися табл. 3.7.

Таблиця 3.7