19.Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки.

Соціальне партнерство – це система взаємозв’язків між найманими працівниками,трудовими колективами, професійними спілками – з одного боку, роботодавцями та їх об’єднаннями - з другого, і державою та органами місцевого самоврядування – з третього, їхніми представництвами та спільно створеними органами з регулювання соціально – трудових відносин, які полягають у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.

Суть соціального партнерства полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами, прошарками і класами, які мають суттєві відмінні соціально – економічні і політичні інтереси. Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе їх поєднання,забезпечення певного балансу їх реалізації.

Соціальне партнерство має цілком визначене суспільне призначення: створення і діяльність певних органів , впровадження в життя гуманістичних ідей і принципів регулювання соціально - трудових відносин, розробку,прийняття і реалізацію конкретних взаємовигідних рішень. Суспільне призначення соціального партнерства полягає також і у практичному втіленні узгодженої соціально орієнтованої політики, у сприянні врегулюванню соціальних конфліктів, подоланню кризових явищ, в кінцевому підсумку – зростанні якості життя громадян країни в найширшому розумінні.

У країнах з соціально орієнтованою ринковою економікою соціальне партнерство є : організаційно - економічним важелем підвищення ефективності виробництва; елементом механізму розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, що на основі узгоджених дій з реалізації інтересів кожного суб’єкта встановлює оптимальні параметри процесів соціального розвитку і нагромадження капіталу; організаційно – правовою основою захисту інтересів усіх суб’єктів соціального партнерства; організаційним принципом гармонізації відносин власності.

20.Ринок праці як підсистема ринкової економіки.

Складовi ринковоi системи:ринок тов(сиров, матерiалiв,палива), ринок капiт(iнвестицii, цiннi пап), ринок працi Р.працi-система суспiльних вiдносин, повязаних з куп i продажу товару ”роб сила”.Також ринок працi є сферою працевлаштув, формув попиту i проп на роб силу.Особливiстю р.п. полягає в тому, що вiн охоплює не тiльки сферу обiгу товару “роб сила”, а й сферу виробн, де найманий працiвник працює. У ринковiй економiцi РП охоплює всiх здатних працювати: як зайнятих, так i не зайнятих найманою працею. Серед незайнятих розр: -особи, що не працюють, але бажають працювати й шукають роб(безробiтнi, якi мають вiдповiдний статус;особи,якi мають розпочати труд дiяльнiсть; особи, якi шукають роб пiсля певноi перерви в роботi) -ос.,якi мають роб, але не задоволенi нею i шукають 2 мiсце основноi або додатковоi роб; -осю, якi зайнятi., проте явно ризикують утратити роб i тому шук друге мiсце роб. Вказанi категорii людей i визнач проп працi на ринку працi.=>РП-ринок найманоi працi.Вiн охопл вiдносини вiд моменту наймання працiвникiв на роб до iх звiльнення. Умови формування, функцiонування, виникнення РП:1.Правовi умови функц ринку, можл вiльного пересування на ньому громадян, вiльний вибiр роботи, можл самост розпорядж своєю здатн працювати.Але цього недостатньо, оскiльки з економ погляду власник РС змушений продавати ii тодi, коли у нього немає всього необхiдного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобiв для iснування або коли дохiд з iнших джерел є недостатнiм.