1.Предмет та функції економічної теорії. Методи пізнання економічних процесів.

Предмет ек. теор надзвич складний і тому не можна коротко дати визначення її предмета. В різні часи давали різне визнач. Давньогрецькі та давньоримські мислителі визначали його як вчення про закони домашнього господарства, домоводства. Меркантилізми, фізіократи і класична політ економія говорили, що це наука про створ, примнож, розподіл багатства нації. Марксисти зазначали, що це наука про виробничі відносини і закони, що управл виробн., розпод, обміном та спожив благ. Сучасні західні економісти визнач економ теорію як науку про: - сферу дій людей, яка повяз зі створ і викор матеріальних основ добробуту;- діяльність людей у процесі вибору обмеж ресурсів для виробн. різних товарів;- ефективне викор обмеж ресурсів для задов. потреб людини. Узагальнивши, можна сказати: Економічна теорія – суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економ суб’єктів, спрямов на ефективне господарюв в умовах обмеж ресурсів, з метою задов. безмежних потреб. Функції економ теорії Основні ф-ції ек теорії: теоретико-пізнавальна, методологічна, практична, прогностична. Теор-пізнав ф-ція полягає в тому, щоб розкрити зміст ек. законів і категорій, істотні причинно-наслідкові зв'язки ек. процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутр. суперечності, подолання яких забезпечує поступальний розвиток суспільства. Вона є методологічним фундаментом для інших ек. дисциплін. Методологічна функ полягає в тому, що ек теорія виступає методолог базою для ін. економ наук. Практична ф-ція полягає в обґрунтуванні практичного застосування ек. законів для вирішення господарс. завдань, здійснення економ політики, яка б якомога повніше відповідала інтересам людини, колективу, суспільства; раціональних форм управління господарством; здійсненні практичних заходів щодо розв'язання екон. суперечностей, досягнення ефективних результатів розвитку виробництва і зростання добробуту населення. Прогностична ф-ція ек. теорії — це передбачення напрямів розвитку ек. процесів для запобігання економічним втратам, пом'якшення перебігу деяких негативних процесів, прогнозування дій, які сприятимуть подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів населення тощо.Методи ек. теорії. Метод - це спосіб дослідження, спосіб вивчення, засіб для відкриття істини. В економіці використовуються різноманітні методи, форми і способи наукового пізнання. Необхідно розрізняти дві групи методів: загальні і локальні.Загальні методи виражають наявність загальних підходів до наукового освоєння ек. дійсності в цілому, дають загальну філософсько-методологічну базу, світоглядний, методологічний стержень дослідження економіки. Ці методи можна визначити і як методологічні підходи, і як напрями економічної методології. Локальні методи представляють собою конкретні інструменти, прийоми, засоби з допомогою яких досліджуються ті чи інші сторони і аспекти ек системи. Серед них необхідно виділити як специфічні методи, які пов'язані з тою чи іншою методологією, так і універсальні методи, які можуть використовуватись при реалізації будь-якої методології. До останніх відносяться: аналіз і синтез, наукова абстракція, індукція і дедукція і т.д. 2.Зародження та основні етапи розвитку економічної теорії як науки

У сучасн. умовах економіку можна розглядати у трьох значеннях: 1) народне господарство певної країни; 2) сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і спожив продукції, утворюючи певну економічну систему; 3) економ наука, що вивчає народне господарство в цілому, галузі господарства району.Народне господарство є предметом вивчення ек науки. Економічна наука- сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економ дійсності. Перші спроби вивчення екон. процесів були зроблені у старод. Греції та Римі. Етапи розвитку економічної науки: Меркантилізм. Представниками цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей (зол і срібних). Представники: Монкретьєн, Манн, Юм. Фізіократи. Джерелом багатства вваж працю у с/г. Представники: Кене, Тюрго, Мірабо, Норе. Клас політ економія. Засновники: Сміт, Рікардо, Петті. Вони зосереджували увагу на аналізі економ явищ і закономірностей розв всіх сфер виробн. Вони започатков трудову теорію вартості. Ринок розгл як саморегул систему. Марксизм. Засновники: Маркс, Енгельс. Дослідж капіталістичне суспільство з позиції робітничого класу. Вони продовж дослідж трудову теор вартості, запропонували концепції дод вартості, грошей, прод праці, відтворення, екон криз, земел ренти. Маржиналізм – теорія яка пояснює екон процеси і явища використовуючи концепцію граничних величин. Дослідж грунт на таких поняттях як « гран корисність», «гран продуктивн», «гран витрати». Представн: Менгер, Візер, Джевонс.