- •1.Предмет та функції економічної теорії. Методи пізнання економічних процесів.
- •3.Основні напрями сучасної економічної теорії, їх характеристика та засновники
- •4.Економічні категорії, закони та принципи пізнання і використання економічних законів. Система економічних законів та характеристика кожного елементи
- •5.Потреби: визначення, класифікація. Економічний закон зростання потреб
- •6Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія.
- •7 Економічна система, її сутність, основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •9 Власність: сутність, форми. Сучасні тенденції розвитку відносин власност
- •10. Суспільне виробництво: сутність, структура. Основні фактори суспільного виробництва.
- •11. Ефективність виробництва: сутність, види та показники
- •12.Форми організації суспільного виробництва та їх характеристика.
- •13.Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •14.Альтернативні теорії вартості.
- •15. Закон вартості, його сутність та функції.
- •Соціальні наслідки інфляції
- •28. Розрізняють такі види конкуренції:
- •За причиною виникнення
- •За формою об'єднання капіталу
- •31. Негативні наслідки монополізації економіки. Антимонопольне законодавство та антимонопольна політика.
- •32.Сутність капіталу, його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма. Кругооборот промислового капіталу.
- •33.Оборот капіталу та його швидкість. Основний і оборотний капітал.
- •34.Зношення основного капіталу: сутність, види, методи амортизації.
- •35.Доходи: сутність, класифікація та джерела. Крива Лоренца.
- •36) Заробітна плата, її сутність, форми, рівень і системи.
- •Форми зарплати
- •Відрядна форма
- •Погодинна форма
- •Рівні заробітної плати.
- •37) Зайнятість і безробіття. Безробіття: суть, причини виникнення, форми, соціально-економічні наслідки. Рівень безробіття.
- •38)Сутність і функції фінансів у ринковій економіці. Форми фінансів.
- •Функції фінансів
- •39)Державний бюджет: сутність, види. Напрями та види видатків та джерела надходжень
- •40)Податки: сутність, класифікація. Принципи побудови системи оподаткування. Крива Лаффера.
- •41.Кредит: сутність, форми. Принципи кредитування. Відсоткова ставка: сутність, норма та види.
- •42.Структура інституційної структури кредитної системи. Функції центрального банку. Види банківських операцій.
- •43.Цінні папери: сутність, види. Курс акції. Контрольний пакет акцій.
- •44. Аграрні відносини: зміст, суб'єкти і особливості. Ціна землі
- •45. Земельна рента: сутність та види.
11. Ефективність виробництва: сутність, види та показники
Оскільки виробничі ресурси обмежені, а потреби безмежні, то суспільне виробництво не може сповна задовольняти матеріальні і духовні потреби населення, але воно повинно прагнути до якнайповнішого задоволення їх, раціонально й ефективно використовуючи наявні ресурси.
Результати функціонування економіки визначають двома способами: економічним зростанням і ефективністю суспільного виробництва.
Ефективність виробництва — це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт — відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.
Ефективність виробництва відображає не тільки приріст обсягів виробництва, а й те, якою ціною, тобто якими затратами досягають цього приросту.
Розрізняють соціальну та економічну ефективність виробництва. Соціальна ефективність виражається в тому, наскільки повно задовольняються особисті потреби людей. Вона показує, якою мірою господарська діяльність спрямована на задоволення потреб людини, наскільки відповідає її потребам та інтересам. Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий життєвий рівень, то таке суспільне виробництво є ефективним.
Основними показниками соціальної ефективності є:
— розміри ВВП в розрахунку на душу населення;
— розміри національного доходу (НД) в розрахунку на душу населення;
— частка фонду споживання в національному доході;
— рівень життя населення.
У масштабі народного господарства ефективність суспільного виробництва вимірюється відношенням виробленого за певний період національного доходу до затрат суспільної праці. У масштабі галузі, підприємства — відношенням величини чистої продукції до затрат суспільної праці.
Ефективність суспільного виробництва є складною і багатоплановою категорією. Її окремі сторони можна виміряти за допомогою системи економічних показників. З їх допомогою визначається результативність використання окремих видів ресурсів, зокрема праці, фондів, матеріалів.
12.Форми організації суспільного виробництва та їх характеристика.
Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означає, що такі господарства повністю або майже повністю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу.
В умовах натурального господарства проявляються такі риси економіки:
1) господарська одиниця не бере участі в суспільному поділі праці, хоча останнє може мати певний ступінь розвитку і використовується більшою чи меншою кількістю інших господарських одиниць. До розкладу первіснообщинного ладу і виникнення першого великого поділу суспільної праці натуральне господарство було абсолютною формою його організації в суспільстві (общині);
2) кожне натуральне господарство намагається виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сім’ї. Цей фонд виступає засобом людей до життя, відтворення їх;
3) засоби виробництва виробляються безпосередньо в господарській одиниці з тим, щоб процес виробництва був забезпечений не тільки земельними ресурсами, а й засобами виробництва, створеними в даному господарстві.
Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу.
Сучасне товарне виробництво характеризується:
1) поглибленням суспільного поділу праці, розвитком колективного виробництва і колективних форм власності;
2) розширенням форм економічних зв'язків (контракти, замовлення, кооперація праці);
3) державним регулюванням виробництва. Держава регулює грошову систему, фінанси і кредитні відносини;
4) посиленням взаємозалежності товаровиробників;
5) значним розширенням державного виробництва товарів і послуг.
Просте товарне виробництво — це таке товарне виробництво, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю, невеликими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням працівника із засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику.
Основні риси:
Базується на особистій праці виробника
Мета-задоволення особистих потреб виробника та членів його сім*ї
Виробництво товарів має обмежений характер
Незначні масштаби виробництва,переважно ручна праця
Розвинуте (капіталістичне) товарне виробництво ґрунтується на значній машинній індустрії та автоматизованих системах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої сили; мета виробництва — одержання високого прибутку власниками засобів виробництва.
Основні риси:
Базується на системі найманої праці
Мета-отримання прибутку
Товарне виробництво набуває загального панівного характеру. Товаром стає і сама робоча сила
Великі масштаби виробництва,передова техніка,механізована праця