41.Кредит: сутність, форми. Принципи кредитування. Відсоткова ставка: сутність, норма та види.

Кредит — капітал, що позичається, тобто надається кредитором у тимчасове користування позичальникові на умовах платності, зворотності і цільового використання.

Кредит — це довіра або рух позичкового капіталу в грошовій формі, наданий у позичку його власником за умови повернення у визначений термін зі сплатою відсотка.

Основними джерелами позичкового капіталу є вільні кошти, призначені для відновлення основного капіталу, грошові кошти, що накопичуються для купівлі сировини, матеріалів, палива, тимчасово вільний капітал у проміжках між надходженням коштів від реалізації товарів і виплатою заробітної плати, заощадження приватних осіб і населення.

У сучасних умовах основними кредиторами є банки, що надають позички у вигляді кредитів тим особам, що мають потребу в коштах, стягуючи з них певний позичковий відсоток. Джерелом банківського прибутку або позичкового відсотка є прибуток, отриманий у сфері матеріального виробництва.

Основними принципами кредитування є: платність, терміновість, забезпеченість, рівноправність і цільовий характер.

-Принцип платності означає, що за користування кредитом встановлюється оплата у вигляді позичкового відсотка, розміри якого залежать від рівня інфляції, розміру позички, попиту на позичку, суть кредиту, витрат на оформлення позички, взаєл між банком і позичальником та ін.

-Принцип терміновості полягає в тому, що пози' видається банком на певний строк, передбачени договорі, і вона повинна бути повернена у визна ний час згідно з договором.

-Забезпеченість позички передбачає матеріальї майнове забезпечення отриманого кредиту. У вил ку непогашення заборгованості із кредиту май цінні папери, нерухомість, дорогоцінні метали, к лірні вироби та інше можуть бути джерелом заст або гарантією кредиторові на обов'язкове поверь ня його засобів.

-Рівноправність у кредитуванні передбачає одне ві права й обов'язки кредитора і позичальника укладанні договору.

-Цільова спрямованість передбачає вкладення риманих кредитних фінансових засобів на визна1 цілі або дії, спрямовані на одержання прибутку і вернення позички. Насамперед, банк повинен зш що позичальник вкладе гроші в справу, дістане г буток і поверне кредит із відсотком.

Об'єктом фінансового ринку є специфічний товар - гроші як капітал. Його особливість полягає в тому, що власник грошей, віддаючи їх у позику, право власності на позичені гроші не втрачає, а реалізує позичальникові лише право тимчасового використання грошей. За це позичальник сплачує певну ціну, що виступає у вигляді позичкового відсотка. Сума відсотка, виплачена за одиницю часу, на який було надано позику, називається відсотковою ставкою. Вона визначається відношенням суми одержаного відсотка до суми наданої позики.

Розмір відсоткової ставки залежить від декількох факторів.

Розрізняють номінальні і реальні відсоткові ставки. Це пов'язано з інфляцією, яка знецінює гроші, зменшуючи їх купівельну спроможність. Номінальними є ставки, виражені у грошах за поточним курсом. Вони показують розмір доходу на позику у грошах без урахування інфляції. Якщо, наприклад, відсоткова ставка 10% і було надано в позику 1000 грн, то через рік позичальник поверне 1100 грн. А якщо протягом року гроші знецінились на 10%, то купівельна здатність 1100 грн дорівнюватиме купівельній здатності 1000 грн на початку року. І фактично власник позичених коштів реальної плати за них не отримує. Щоб усунути вплив інфляції, використовують реальні відсоткові ставки. Така ставка визначається за формулою: