15. Закон вартості, його сутність та функції.

Закон вартості-це закон,який передбачає,що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості,тобто як обмін еквівалентів.

Функції закону вартості:

1.Регулює пропорції суспільного виробництва

2.Стимудює розвиток продуктивних сил

3.Обумовлює диференціацію товаровиробників,тобто збагачення одних і банкрутство інших

16. Гроші: сутність, функції, теорії та основні концепції виникнення.

Гроші — це осбливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Суттєві риси грошей як специфічного товару:

— гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг;

— маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність або багатство;

— грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари або блага.

В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей:

Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу. Представники: Арістотель, П. Самуельсон.

Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Ця концепція наголошує на об'єктивному характері виникнення грошей. Представники: А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс.

Теорії грошей:

Металева (Ман, Стаффорд, Норе) :визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Золото й срібло є грошима завдяки свій природним властивостям, а не розвитку відносин обміну.

Номіналістична (Берклі, Стюарт) : вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими державною владою.

Кількісна (Локк, Юм, Рікардо) : стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначається кількістю грошей в обігу.

Традиційно в економічній науці виділяють п”ять основних функцій грошей:

1) міра вартості (проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів)

2) засіб обігу ( У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов”язково повинні бути в наявності.)

3) засіб платежу (відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.)

4) засіб нагромадження (гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об”єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.)

5) світові гроші (Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. )

16. Грошовий обіг і його закони. Структура та агрегатні показники грошової маси.

Грошовий обіг - це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна об*єктивно зумовлена грошова маса. Показує внутрішні зв*язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкість обороту грошей.

M V = P Q

M - маса грошей в обігу

V - середня швидкість обігу грошей

P - середній рівень цін на товари і послуги

Q - кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

Грошова маса - сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, і забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

Структура грошової маси:

- готівкові гроші

- безготівкові гроші

Агрегатні показники грошової маси:

M0 - готівка: монети, банкноти, що перебувають в обігу поза банками

M1 =Mq + поточні рахунки та інші безстрокові чекові депозити (вклади) у банках

М2 = М1 + заощаджувальні й невеликі строкові депозити в банках

М3 = М2 + внески у спеціалізованих установах і великі строкові вклади у банках

L = M3 + облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти

16. Грошова система, її структурні елементи й основні типи.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Елементи грошової маси:

• Назва національної грошової одиниці

• Вид грошових знаків і характер їхнього забезпечення

• Порядок грошової емісії, тобто порядок друкування грошей і випуску їх в обіг

• Встановлення курсу національної валюти і порядок її обміну на іноземну

• Наявність державних фінансових інститутів, які здійснюють регулювання грошового обігу в країні

Типи грошових систем:

Металева : біметалізм (роль загального еквівалента законодавчо закріплюється на рівних правах за золотом і сріблом) , монометалізм (роль загального еквівалента закріплюється лише за золотом)

Паперово-кредитна: паперові гроші, кредитні гроші.

16. Інфляція: сутність, причини виникнення, види та соціально-економічні наслідки.

Інфляція - це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Причини:

• Порушення пропорцій суспільного виробництва

• Надмірна емісія паперових грошей

• Дефіцит державного бюджету

• Мілітаризація економіки

• Значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу

• Недосконалість податкової системи

• Кризові явища у фінансово-кредитній системі

• Монополізація виробництва

• Зовнішньоекономічні фактори

Типи:

Залежно від переважаючого впливу факторів - інфляція попиту, пропозиції

За темпами зростання - повзуча, галопуюча, гіперінфляція.

За характером прояву - відкрита, прихована

За ступенем прогнозування - очікувана, неочікувана.

За співвідношенням темпів зростання цін на товари - збалансована, незбалансована.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

По-друге, капітали переливаються зі а}>ери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари, нерухомість та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад - до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.