- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основні поняття в статистиці
- •Види статистичних закономірностей
- •1.3. Метод статистики.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 2. Статистичне спостереження.
- •Поняття статистичного спостереження. Форми спостереження.
- •1) Статистичну звітність підприємств, організацій і установ;
- •2) Спеціальні статистичні спостереження.
- •2.3. Види і способи спостереження.
- •2.4. Помилки статистичного спостереження.
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних.
- •3.1. Поняття статистичного зведення. Види зведення.
- •3.2. Групування статистичних даних. Види групувань.
- •3.3. Методика проведення групування.
- •3.4. Правила побудови статистичних таблиць.
- •Питання для самоконтролю.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4. Узагальнюючи статистичні показники
- •4.1. Абсолютні величини, їх види.
- •4.2. Відносні величини, методика їх обчислення.
- •4.3. Поняття середньої величини, їх види, способи обчислення.
- •Формули степеневих середніх
- •4.4. Математичні властивості середньої арифметичної:
- •Питання для самоконтролю.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.2. Статистичне вивчення інтенсивності структурних зрушень.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Вибірковий метод
- •7. 2. Схеми та види відбору.
- •7.3. Помилки вибірки.
- •Формули для обчислення середньої похибки вибірки
- •7. 4. Визначення неохідної чисельності вибірки
- •Формули для обчислення необхідної чисельності вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 8. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків між явищами.
- •8. 2. Метод аналітичного групування.
- •8.3. Дисперсійний аналіз.
- •8. 4. Кореляційно – регресійний аналіз.
- •8.5. Непараметрична кореляція
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •9. 1. Поняття рядів динаміки, їх види.
- •9.2. Показники рядів динаміки.
- •9.3. Зрівняність рядів динаміки
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •10. 1. Методи виявлення тенденцій в рядах динаміки
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 11. Індексний аналіз
- •Поняття індексів. Індивідуальні та загальні індекси
- •11. 2. Агрегатні індекси.
- •11. 3. Середні індекси
- •11. 4. Індекси середнього рівня
- •1.5.. Територіальні індекси
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 12. Статистичні графіки
- •12.1. Поняття статистичного графіка.
- •12.2.Види статистичних графіків.
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
Тема 4. Узагальнюючи статистичні показники
4.1. Абсолютні величини, їх види.
У системі узагальнюючих статистичних показників широке застосування мають абсолютні величини.
Абсолютні величини виражають розміри, обсяги кількісних ознак досліджуваних явищ. Це не абстрактні, а іменовані числа.
Розрізняють індивідуальні та загальні абсолютні показники. Індивідуальні абсолютні показники відображають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності. Загальні абсолютні показники характеризують розмір кількісної ознаки певної сукупності одиниць.
Приклад. Згідно з договору молокозаводу з господарствами області, які спеціалізуються в постачанні молока, необхідно здати 4000 ц молока жирністю 3,2%, але фактично було здано:
перше господарство здало 2000 ц молока жирністю 3,0%;
друге господарство – 600 ц молока жирністю 2,8%;
третє господарство – 1400 ц молока жирністю 3,4%.
Необхідно визначити загальну кількість молока, яке здано на молокозавод, в перерахунку на умовну жирність 3,2%, а також рівень виконання договорів.
Розв’язання:
Перерахунок молока в умовну жирність 3,2%наведено в таблиці:
Господарство |
Коефіцієнт перерахунку в умовне молоко |
Обсяг зданого молока жирністю 3,2% |
Перше |
3,0/3,2=0,9375 |
2000*0,9375=1875,0 |
Друге |
2,8/3,2=0,8750 |
600*0,8750=525,0 |
Третє |
3,4/3,2=1,0625 |
1400*1,0625=1487,5 |
Рамом |
х |
3887,5 |
Рівень виконання договорів розраховується як відношення обсягу фактичного зданого молока до обсягу молока за договором:
k= 3887,5/4000,0=0,972 або 97,2%.
Таким чином, поставлене на завод молоко умовної жирності3,2% на 112,5 ц ( 4000,0-3887,5) менше, що складає 2,8%.
4.2. Відносні величини, методика їх обчислення.
Відносними називають величини, які виражають кількісні співвідношення порівнюваних величин Відносні величини є результатом ділення двох абсолютних чи середніх величин. Логічна формула визначення відносної величини може бути представлена у вигляді дробі – у чисельнику, знаходиться величина, яка порівнюється, в знаменнику – величина, з якою здійснюється порівняння. Відносні величини вимірюються у разах, відсотках ( ), проміле
( ), продецимілле ( ).
Залежно від змісту і пізнавального розрізняють такі види відносних величин: структури, планового завдання, виконання плану, динаміки, інтенсивності, координації, диференціації, порівняння тощо.
Відносний показник планового завдання це відношення величини показника, встановленого на плановий період, до його величини, яка досягнута фактично за цей період, або будьякої іншої, прийнятої за базу порівняння.
Відносні показники виконання плану це відношення фактичного рівня показника до рівня, запланованого на той же період.
Наприклад, обсяг товарообороту в базисному періоді становив 850 тис.грн. На звітний період заплановано обсяг 985 тис.грн., фактично становив - 920 тис.грн. Визначити відносні величини планового завдання, виконання плану, динаміки. Визначимо:
відносну величину планового завдання К =1,159;
відносну величину виконання плану К =0,934;
відносний показник динаміки К =1,082.
Між цими показниками існує зв'язок:
К К ∙ К .
1,082 = 1,159 ∙0,934
Відносні показники динаміки характеризують зміну суспільних явищ у часі за напрямом та інтенсивністю. Розраховують їх відношенням рівня відповідного наступного періоду до рівня попереднього періоду, або будьякого іншого, прийнятого за базу порівняння. Відповідно до обраної бази можуть бути ланцюгові й базисні.
Відносні показники структури це відношення частини до цілого, або питома вага частини одиниць у загальному обсязі сукупності.
Наприклад, у групі 25 студентів, з них 15 осіб – жіночої статі, 10 осіб – чоловічої статі. Частка осіб жіночої статі становитиме 60%, чоловічої – 40%.
Відносні показники координації характеризують співвідношення між складовими частинами цілого.
Наприклад, чисельність населення міста 580 тис. осіб,з них 310 тис. осіб – жінки, 270 тис. осіб – чоловіки. Частка жінок складає ( 310 :580=0,534) 53,4 %, чоловіків ( 270 :580=0,466) 46,6%. Співвідношення жінок і чоловіків ( 310 :270=1,15) 1,15. На 100 чоловіків припадає 115 жінок.
Відносні показники інтенсивності характеризують відношення різнойменних, але зв’язаних між собою певним зв’язком величин. Відносні велтчтни інтенсивності завжди є відношенням двох різнойменних величин. У чисельнику – величина явищ, ступінь поширення якого вивчають, в знаменнику – величина того середовища, в якому має місце це явище. На відміну від інших видів відносна величина інтенсивності завжди є іменованою.
Наприклад, рівень народжуваності на 1000 осіб населення, захворюваності на 100000 осіб населення.
Відносні показники диференціації дістають в результаті порівняння двох структурних рядів, один з яких характеризує співвідношення частин сукупності за чисельністю одиниць, а другий за величиною будьякої ознаки.
Відносні показники порівняння отримують внаслідок порівняння одних і тих же характеристик двох різних сукупностей, груп чи одиниць.