Визначення концентрації шкідливих парів та газів в повітрі робочої зони
Мета роботи
Ознайомитися з методами та приладами визначення концентрації шкідливих газів у повітрі робочої зони.
Навчитися розробляти обґрунтовані заходи з охорони праці для забезпечення нормативного складу повітря у виробничому приміщенні.
Завдання роботи
Освоїти методику визначення концентрації шкідливих газів за допомогою газоаналізатора УГ-2.
Розрахувати інтенсивність повітрообміну та визначити електричну потужність вентилятора для видалення з приміщення газів в концентрації, визначеній за допомогою газоаналізатора УГ-2.
Самостійна робота.
Ознайомитися з методами та приладами для визначення концентрації шкідливих газів у повітрі робочої зони.
Розібратися в конструкції та принципі роботи газоаналізатора УГ-2(розріз газоаналізатора представлено на стенді).
Вивчити плавила охорони праці при вимірювані концентрації шкідливих газів.
Загальні положення
При виконані робіт на підприємствах сільськогосподарського профілю (тваринницьких приміщень, ремонтних майстернях, теплицях тощо) повітряне довкілля може бути забрудненим шкідливими речовинами.
Так, наприклад, повітря тваринницьких приміщень внаслідок життєдіяльності тварин постійно забруднене шкідливими газами та випарами. В закритих тваринницьких приміщеннях накопичується двооксид вуглецю , аміак , сірководень тощо. Особливо велика кількість шкідливих газів перебуває у повітрі у ранкові годині в зимовий період, коли зачинено двері та вікна. Високі концентрації аміаку можуть бути у повітрі при невчасному видаленню гною з приміщень, несправності вентиляційних систем, у період активності тварин під час годівлі, під час механічного видалення гною.
Небезпечна дія шкідливих газів у повітрі на працівників має місце також у теплицях (високі концентрації водяної пари та вуглекислого газу), ремонтних майстернях (при виконані фарбувальних робіт, випробувальних, гальванічних та зварювальних робіт), кормоприготувальних приміщеннях.
Визначають концентрацію шкідливих газів у повітрі безпосередньо на робочих місцях або у спеціалізованих лабораторіях, попередньо відібравши проби повітря аспіраторами чи іншими пристроями.
Для лабораторного аналізу проб повітря зі шкідливими газами застосовують фотометричні, люмінесцентні, полярографічні, хроматографічні, калометричні, нефелометричні та інші методи.
Найбільш поширеним і точним з них є калометричний метод, що полягає в утворенні забарвлених шкідливим газом розчинів з наступним оціненням ступеня поглинання розчином світлового потоку фотоелектрокалориметром. Нефелометричний метод полягає у визначені інтенсивності утворення осаду після взаємодії досліджуваного шкідливого газу з певними хімічними речовинами.
На практиці часто потрібно оперативно попереджувати працівників про небезпечне підвищення концентрації хімічних речовин у повітрі робочої зони. З цією метою використовують переносні та стаціонарні та стаціонарні газоаналізатори і газосигналізатори різних модифікацій, у яких реалізовано прискорені методи аналізу, що дозволяє швидко визначити кількість шкідливих речовин у повітрі. Ці прилади реагують на певні гази та випари, подаючи уривчасті звукові та світлові сигнали при перевищенні граничне допустимих концентрацій хімічних речовин.
Але, як правило, ці прилади спеціалізовані для визначення концентрацій одного чи декількох газів, тобто не є універсальними. Прилади, що дають змогу визначати концентрацію багатьох хімічних речовин у повітрі робочої зони, є занадто складними та дорогими, а отже не пристосованими для проведення оперативного аналізу у виробничих приміщеннях сільськогосподарських підприємствах.
Тому на підприємствах сільськогосподарського профілю для аналізу повітряного довкілля застосовують портативні універсальні газоаналізатори УГ-2.