Національний університет біоресурсів і природокористування України
СТАТИСТИКА
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
для студентів за напрямом підготовки
« Менеджмент», « Маркетинг»
заочної та дистанційної форм навчання
Частина 1
Київ – 2009
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу НУБіП України
заборонено
Укладачі: к.е.н., доц. Чухліб А.В.
к.е.н., доц. Краєвський В.М.
Методичний посібник розглянуто і схвалено на засіданні кафедри статистики та економічного аналізу НУБіП України 3.12. 2008 р., протокол № 4.
Рекомендовано методичною радою факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокоритування України
Рецензенти: к.е.н., доц. Гудзинська Л.Ю.
к.е.н., доц. Симоненко О.І.
Навчально- методичне видання
СТАТИСТИКА
Методчний посібник
для студентів за напрямом підготовки
« Менеджмент», « Маркетинг»
заочної та дистанційної форм навчання
Частина 1
Укладачі: к.е.н., доц. Чухліб А.В.
к.е.н., доц. Краєвський В.М.
ЗМІСТ
Тема 1 . Предмет, метод та основні поняття статистики………………………..3
Тема 2. Статистичне спостереження…………………………………………….
Тема 3. Зведення і групування статистичних даних…………………………..
Статистичні таблиці
Тема 4. Узагальнюючи статистичні показники………………………………
Тема 5. Аналіз рядів розподілу………………………………………………..
Тема 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів……..
Тема 7. Вибірковий метод……………………………………………………
Тема 8. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків…………………..
Тем 9. Аналіз інтенсивності динаміки……………………………………….
Тема 10. Аналіз тенденцій розвитку та коливань…………………………….
Тема 11. Індексний аналіз……………………………………………………..
Тема 12. Статистичні графіки………………………………………………….
Список рекомендованої літератури…………………………………………….
Додатки…………………………………………………………………………..
Тема 1. Предмет і метод статистики.
1.1. Предмет статистики
Термін «статистика» походить від латинського status, що означає положення, стан явища. В науковій літературі термін «статистика» вживається
з XVIII століття за змістом як державознавство, однак свій розвиток статистика почала раніше – з середини XVII століття.
На сьогодні під терміном «статистика» розуміють:
дані, які характеризують рівні, розміри та обсяги явищ і процесів суспільного життя;
діяльність установ, підприємств і організацій, які займаються збиранням і обробкою цих даних;
суспільну науку, яка має свій предмет і методи дослідження.
Статистика – суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових
явищ і процесів суспільного життя у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом, досліджує кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку у
Відмінності статистики від інших суспільних наук:
◊ по-перше, статистика вивчає масові соціально-економічні явища і процеси
суспільного життя, а не поодинокі;
◊ по-друге, статистика вивчає кількість не саму по собі, а у зв’язку з її якісним змістом.
Сучасна статистика – багатогалузева наука. Окремими розділами статистичної науки є:
теорія статистики – розглядає принципи та методи вивчення соціально-економічних явищ і процесів;
соціально-економічна статистика – розробляє принципи побудови макроекономічних показників, методику їх обчислення, а також вивчає соціальні умови життя і праці населення, рівень доходів, споживання матеріальних благ і послуг населення;
галузеві статистики ( сільсьогосподарська, промислова, медична, транспорту та ін.) вивчають окремі галузінародного господарства. Методологічною основою галузевих статистик є теорія статистики.
1.2. Основні поняття в статистиці
Статистична закономірність - це повторюваність, послідовність та порядок у явищах. В основі статистичної закономірності лежить закон великих чисел, згідно з яким, закономірності масового явища виявляються тільки при досить великій кількості одиниць спостереження, коли відбувається взаємне погашення впливу випадкових причин, які мають місце в окремих випадках.
Види статистичних закономірностей
Прикладом закономірності розвитку явищ є збільшння чисельності населення на Земній кулі; закономірності зміни структури явища – збільшення частки жінок у загальній чисельності безробітних або збільшення чісельності населення похилого віку в сільській місцевості; закономірності розподілу одиниць сукупності – розподіл населення за рівнем сукупного доходу, студентів за рівнем успішності; закономірності взаємозв’язку між явищами – залежність прибутку підприємств від якості виробленої продукції або урожайності цукрових буряків від кількості внесених мінеральних і органічних добрив.
Статистичний показник являє собою узагальнену числову характеристику масових явищ і процесів в поєднанні з їх якісною визначеністю в конкретних умовах місця та часу. Статистичні показники можуть бути виражені у вигляді абсолютних, середніх та відносних величин.
Статистична сукупність – множина одиниць подій, об’єктів або явищ, які об’єднуються однією якісною основою, але різняться між собою рядом ознак ( наприклад, сукупність вищих учбових закладів України) . Окремі елементи статистичної сукупності називаються одиницями сукупності, а їх загальна кількість – обсягом сукупності.
Ознакою називають характерні властивості, риси або особливості одиниць явищ. Так, ознаками сільськогоспорського підприємства можуть бути обсяги виробництва і реалізації продукції, розмір основних виробничих фондів, чисельність працівників.
Однією з особливостей статистичних сукупностей є наявність варіацій. Варіація – це коливаня значень ознаки в сукупності. Варіюючою називають ознаку, яка набуває різних значень в окремих одиницях сукупності. Статистика вивчає тільки ті ознаки, які варіюють. Прикладом варіюючих ознак підприємтва може бути спеціалізація, собівартість продукції, рівень рентабельності.
За формою виразу ознаки поділяють на кількісні та атрибутивні. Кількісні ознаки мають числове вираження, атрибутивні – характеризують словами описові риси. Кількісні ознаки за характером варіювання поділяють на дискретні та інтервальні. Дискретні - ознаки, які набувають тільки перервних значень. Неперервні – ознаки, які набувають будь – яких значень в певних межах.
Розрізняють результативні та факторні ознаки. Результативною називають ознаку , яка змінюється під впливом іншої або інших ознак. Фаторною називають ознаку, яка є причиною зміни інших ознак. Так, сорт продукції - факторна ознака, ціна реалізації – результативна ознака; або, кількість внесених добрив на 1 га – факторна ознака, урожайність зернових культур – результативна ознака. Кількісні ознаки за характером варіювання поділяють дискретні ( перервні) та неперервні.
Рівень значення ознаки в окремих елементів вимірюється за допомогою різних шкал. Розрізняють номінальну, порядкову та метричну шкали.
Номінальною є шкала найменувань. Наприклад, « професія», «форма власності», « стать», «націонльність». Порядкова шкала встановлює подібність і послідовність елементів. Матрична – звичайна числова шкала, що використовується для вимірювання фізичних величин, результатів обчислення.