Функції дати та часу

=СЕГОДНЯ()	Виведення поточної дати
=ДНЕЙ360(дата1;дата22)	Визначення кількості днів між другою та першою датою

Б удь-яка функція виконується або внесенням її тексту з клавіатури в активну комірку вручну, або її викликом за допомогою Майстра функцій.

4.15. Майстер функцій

Майстер функцій – це спеціальна програма, за допомогою якої можна вибрати необхідну функцію і виконати її вказавши всі потрібні аргументи.

М айстер функцій можна завантажити через пункт меню „Вставка”  „Функція... ” або за допомогою кнопки на панелі інструментів

Рис. 4.75. Майстер функцій

У будь-якому випадку з’явиться вікно Майстра функцій (рис. 4.75).

Як і кожний з Майстрів, він містить кроки для вибору та виконання функції.

На першому кроці із списку категорій (ліворуч) обирається потрібна категорія. А зі списку функцій (праворуч) – потрібна функція. Переміщуючись за назвами, можна прочитати у нижній частині вікна Майстра опис обраної функції.

Категорія „10 недавно использовавшихся” (рис. 4.75 містить імена функцій, які користувач нещодавно вже викликав або використовував, де можна вибрати потрібну для роботи функцію. Після здійснення вибору, натискається кнопка „ОК”.

На другому кроці заносяться параметр(/и), який(/які) потрібні для виконання функції. Значення аргументу можна записати вручну, а можна виділивши на робочому аркуші діапазон комірок. Якщо функція має змінну кількість аргументів, то вікно діалогу при введенні додаткових аргументів розширюється. Опис аргументу, поле якого містить точку вставки (курсор), виводиться в нижній частині діалогового вікна.

Праворуч від кожного поля відображається його поточне значення, наприклад, на рис. 4.76 відображено значення аргументів при використанні функції „СУММ(х₁;х₂;х₃;)”

Рис. 4.76. Діалогове вікно „Аргументы функции”

4.15. Правила роботи з формулами і функціями

Формули починаються зі знаку „=”. Формули можуть включати звернення до однієї або декількох функцій. Після імені функції в дужках задаються аргументи. Якщо функції не використовують аргументи, то за її ім’ям ідуть порожні дужки – () без пробілів між ними. Аргументи перераховуються через кому. В якості елементів формули і аргументу функції може виступати адреса комірки. У цьому випадку в обчисленні приймає участь вміст комірки, адреса якої задана в формулі. У формулах недопустимі пробіли. Функція не може мати більше 30 аргументів.

У формулі можна використовувати знаки арифметичних операцій: +, - , /, *, ^ (піднесення до степеня); % – взяття відсотку. Не дозволяється вводити числа у формати дати і часу дня безпосередньо у формули. В формулах вони можуть бути введені тільки у вигляді тексту, поміщеного у подвійні лапки. MS Excel перетворює їх у відповідні числа при обчисленні формули. Довжина формули не повинна перевищувати 1024 елементи.

4.16. Посилання на комірки

Як відомо, адреса комірки включає назву стовпця і номер рядка. Адреси комірок (посилання на комірки) можна використовувати у формулах. Можливі відносні, абсолютні і змішані посилання.

Посилання, яке включає назву стовпця і номер рядка, є відносним. При копіюванні формули, а також редагуванні робочого аркуша, таке посилання буде модифікуватись. Наприклад, якщо у певній комірці є формула, яка посилається на комірку С4, то при вилученні наприклад рядка 2 і зсуву таблиці вгору, формула буде модифікуватись таким чином, щоб посилатись на комірку С3.

Таким чином, відносне посилання – це адреса комірки що змінюється при копіюванні або переміщенні формули, яка містить початкові дані (операнд). Зміна адреси відбувається по правилу відносної орієнтації комірки з вихідною формулою і комірок з операндами.

Абсолютне посилання – це незмінна при копіюванні і переміщенні формули адреса комірки, яка містить вихідні дані (операнд).

В абсолютних посиланнях перед назвою стовпця і номером рядка стоїть символ $. Повне абсолютне посилання вказується, якщо при копіюванні або переміщенні адреси комірки що містить вихідні дані, не повинна змінюватись. Для цього символ $ ставиться перед найменуванням стовпця і номером рядка. Наприклад $В$5; $С$12.

Змішане (часткове) посилання вказується якщо при копіюванні або переміщенні не змінюється номер рядка або стовпця. У змішаних посиланнях, абсолютною є назва стовпця і відносною – номер рядка або навпаки (наприклад, $А1, А$1). У них модифікуються тільки відносні частини посилання.

У формулі можуть бути посилання на діапазон комірок. Діапазон може бути тільки прямокутним. Вказуючи діапазон комірок, задається адреса верхньої лівої комірки і через двокрапку – адреса нижньої правої комірки. Якщо у формулі є посилання на комірки, які знаходяться на іншому аркуші, то посилання повинно містити ім’я аркуша, знак оклику та адресу комірки, наприклад, Лист 1!А1.