12. Бібліотека без меж

Мабуть, кожному доводилося готуватися до якогось уроку, писати реферат або просто шукати відповідь на певне запитання, користуючись послугами бібліотеки. Там багато книжок, журналів, газет, і дуже легко та зручно віднайти потрібну інформацію. З переліком книг та інших матеріалів, наявних у бібліотеці, можна ознайомитися в бібліотечному каталозі. Працівники бібліотеки завжди прийдуть на допомогу, якщо виникнуть труднощі в пошуку матеріалів. Але бібліотечні полички не безмежні, і деколи не вдається знайти потрібної інформації.

А тепер спробуйте уявити бібліотеку, яка не має меж і охоплює весь світ, в якій кожна країна має свої полиці. Матеріали в ній не паперові, а електронні, вони зберігаються в пам'яті комп'ютерів, розташованих у різних

куточках світу. Зветься така бібліотека Всесвітньою комп'ютерною мережею Інтернет.

Щоб отримати матеріали з будь-якого питання в цій мережі, беремо каталог інформаційних ресурсів Інтернету. Це різні види електронної інформації, які зберігаються в пам'яті комп'ютерів, що об'єднані між собою за допомогою каналів зв'язку та спеціального обладнання. Цей каталог ресурсів, як і бібліотечний, складається з тематичних розділів і підрозділів. Наприклад, розділ «Наука й техніка» містить підрозділи про науково-дослідні організації, окремі галузі науки за алфавітом: авіація, біологія, географія тощо. Каталог Інтернету може бути паперовим або представленим на дискеті, компакт-диску чи в самій мережі Інтернету.

Якщо ви не можете знайти інформаційних ресурсів Інтернету зі свого питання за допомогою каталогів, звертайтеся до пошукових систем, які теж є безпосередньо в мережі. Сформулювавши їм запит, ви отримаєте перелік назв та адреси інформаційних ресурсів Інтернету з питань, що вас цікавлять. Користуючись каталогами та пошуковими системами, ви можете знайти необхідні матеріали як серед українських чи російських, так і серед інших ресурсів Інтернету. Більшість із них — близько сімдесяти відсотків — англомовні. От де стануть у пригоді шкільні уроки англійської мови!

За допомогою адрес інформаційних ресурсів Інтернету ці джерела можна переглядати, роздруковувати на папері і зберігати на диску комп'ютера у вигляді файлів. Особливістю найпопулярнішого зараз інформаційного ресурсу Інтернет — Web-сторінок — є широке застосування в них посилань на інші сторінки чи ресурси. Недарма роботу з ними порівнюють із плаванням під вітрилами чи ковзанням по хвилях.

Звичайно, це лише частка невичерпних можливостей всесвітньої мережі Інтернету. Вона має й інші переваги: електронна пошта, сайти новин, чат — розмови тощо. Але, сподіваємося, що ви зацікавилися цим рукотворним дивом.

13. Павло Полуботок

За легендою, 1720 року в англійському порту з'явилася шхуна, яка привезла таємничий вантаж з далекої України — золоті карбованці зі скарбниці війська Запорізького, які, згідно із заповітом гетьмана Павла Полуботка, поклали в банк на збереження. Гроші мали бути повернені Україні тоді, коли вона стане самостійною державою. За підрахунками фінансистів, до сьогодні та сума, обростаючи щороку відсотками, зросла більш ніж у тисячу разів.

Ця історія хвилювала представників різних поколінь. 1907 року в Одесі зібралися всі, хто вважав себе спадкоємцями Полуботка, й довго вирішували, як о держати гроші славетного родича. У наші дні казначейство Англії повідомило, що документів про вклад Павла Полуботка в архівах не виявлено. Отже, донині та історія залишається нерозгаданою загадкою.

А хто ж такий Павло Полуботок? Колись це ім'я в Україні було добре знаним та шанованим. Адже гетьман був справжнім патріотом свого народу.

Тяжкі часи прийшли в Україну після Полтавської битви. У жахливих руїнах лежав квітучий колись Батурин. Козаків гнали на будівельні роботи Ладозького й Волго-Донського каналів, і вони мерли там з голоду та від тяжкої праці. Ставали кріпаками селяни й учорашні вільні козаки. Полковниками за наказом Петра І настановлялися російські вельможі, які жорстоко утискували козацтво, запускали руки до козацької казни. Російський цар остаточно перетворив Україну на свою колонію, зробивши зовсім безправними її мешканців.

Після смерті Івана Скоропадського обов'язки гетьмана тимчасово виконував ціанований серед козацтва чернігівський полковник Павло Полуботок. Його предки брали участь у багатьох козацьких походах, а батько був переяславським полковником. Павло Полуботок вирізнявся освіченістю, знав іноземні мови, замолоду учився в Києво-Могилянській академії. А ще мав гордий і незалежний характер.

Петро Полуботок рішуче відстоював перед Петром І козацькі привілеї та захищав селянство. Російські вельможі — шпигуни почали плести проти Полуботка інтриги. Посипалися доноси, нібито він продовжує справу Івана Мазепи. На нього й кількох старшин за брехливими свідченнями таємно завели судову справу.

Якось Полуботок приїхав до Петербурга з документами, у яких ішлося про кривди українського народу від російських вельмож. Це остаточно розлютило Петра І, і він наказав кинути гетьмана до в'язниці. Через кілька місяців слідства гордий український лицар помер від тортур. Україна втратила в його особі ще одного славного сина, який не видав таємниці військового скарбу Січі, а перед смертю кинув в обличчя вінценосному катові звинувачення в злочинах проти українського народу.