- •1. Завжди будьмо українцями
- •2. Національні символи
- •3. Наша мова — українська
- •4. Шлях до незалежності
- •5. Центр Європи
- •6. Поетичний геній народної душі
- •7. Цілюща сила пісні і любові
- •8. Коштовні пам'ятки Київської Русі
- •9. Освіта в Київській Русі
- •10. Можливості комп'ютерних технологій
- •11. Електронно-цифровий світ
- •12. Бібліотека без меж
- •13. Павло Полуботок
- •14. Історія пам'ятника Богдану Хмельницькому
- •15. Кава Юрія Кульчицького
- •16. Хрестоматія народного життя
- •17. Ранній автопортрет Шевченка
- •18. Вогненна поезія «Кобзаря»
- •19. Справжній учений
- •20. «Як я люблю оці години праці..»
- •21. Соломія Крушельницька
- •22. Життєве кредо Михайла Драгоманова
- •23. Рєпін і Яворницький
- •24. Окраса світової літератури
- •25. Український Мікеланджело
- •26. Родина Терещенків
- •27. Поетична майстерність Максима Рильського
- •28. Виснажливий шлях пошуків
- •29. Народна художниця
- •30. Національний геній
- •31. Нести у світ добро
- •32. Авторитетний меценат України
- •33. Крилаті мрії
- •34.Маленький дослідник
- •35. Лісове життя
- •36. Дорога до Коропового хутора
- •37. Рідні жита
- •38. Батьків сад
- •39. За законами природи
- •40. Секрети природи
- •41. Гармонія природи і мистецтва
- •42. Сонце в нашому житті
- •43. Пригода на острові
- •44. Велика сила дружби
- •45. Мелодія кам'яної скелі
- •46. Читаючи Бориса Олійника
- •47. Родовідна пам'ять
- •48. Відповідальність
- •49. Нехай слова будуть добрими
- •50. Культура поведінки
- •51. Живописець правди
- •52. Життя — вічна творчість
31. Нести у світ добро
Петро Яцик — патріот і меценат — справляє враження чоловіка дуже надійного. Він має тверде слово, не щедрий на всілякі обіцянки, але, пообіцявши щось, неодмінно виконає, хоч би яких зусиль це йому коштувало.
Уже потім я не раз переконувався в справедливості свого першого враження від Петра Яцика. Єдине питання, на яке я не міг для себе відповісти: це в нього вроджене чи вироблене життям? Так, він творив себе, наче писав книгу чи ліпив скульптуру, орієнтуючись на еталони культури ділового світу, позбуваючись таких карикатурних риси, як розхристаність душі, пустопорожня балаканина й інше, що так прикро вражає нас у багатьох людях. Але Яцик якби мав вроджену діловитість й відповідальність, своєрідний фундамент, без якого він так далеко не просунувся б у процесі самовиховання й самовдосконалення.
Згадуючи його багате на складні перипетії життя, не раз впевнювався: він — людина сильна, яка вміє боротися до кінця, а не сходить з дистанції на півдороги, прагне скористати кожен — бодай і найменший — шанс. І, напевно, саме тому здебільшого перемагав.
Отже, Петро Яцик — це яскравий індивідуум суспільства. Прагнення і здобування висот він вважав єдиним здоровим виправданням на існування. Боротьбу за життя — єдиним реальним виправданням життя.
Той, хто неспроможний іти до висот, підсвідомо перестає боротися за своє місце на землі, між людьми. Він нидіє втрачає право на життя і помирає. Порожні розмови не є змаганням. Адже тільки те, що кожний з нас окремо і всі ми разом здобудемо і залишимо по собі, принесе добро Україні в країнах нашого поселення, а також і на рідних землях.
32. Авторитетний меценат України
Дня кожного киянина, а втім, мабуть, і для кожного українця звичною є назва «Оболонь»... Вона звучить так само, як, скажімо, Печерськ або Поділ, хоча вік її значно молодший. «Оболонь» без будь-якого перебільшення справді стала частиною біографії кількох поколінь. Кожний у назву «Оболонь» вкладає своє значення: чиста вода для пиття, яку вподобали мільйони громадян; маленьке свято з назвою «Живчик»; синонім добрих справ, меценатства та спонсорства національних мистецьких фестивалів і конкурсів, фінансова підтримка видань сотень українських книжок...
Історія компанії «Оболонь» бере початок лише від 1974 року,хоча, напевно, пов'язана з існуванням у столиці України району Оболонь.
Того ж року розпочато намивання майданчика для будівництва заводу. Відкриття ж виробництва планувалося до Олімпійських ігор 1980 року. «Оболонню» воно стало понад двадцять років тому, 1986-го. Відтоді це ім'я — і не як назва одного з районів Києва — звучить на всіх континентах.
Нині «Оболонь» — незаперечний лідер українського експорту напоїв. Там виготовляють продукти, не шкідливі для здоров'я людей. Їхній напій «Живчик – унік» можна вживати навіть діабетикам.
«Оболонь» здобула репутацію одного з найавторитетніших меценатів і благодійників в Україні.
Особливо яскравою сторінкою у напрямах діяльності компанії є участь в освітніх і культурно – мистецьких проектах. За останні двадцять років «Оболонь» допомогла видати близько півтори сотні підручників, посібників, довідників, збірників, каталогів, науково-пізнавальної, історичної та дитячої літератури.
Компанія опікується п'ятьма тисячами будинків сімейного типу, допомагає малозабезпеченим.
«Оболонь» має власну футбольну команду, яка виступає в національному чемпіонаті, підгримує розвиток дитячого футболу в дитячо-юнацькій спортивній школі «Зміна»; дві волейбольні команди, ралійна команда, бере участь в регатах вітрильник, здіймається в небо повітряна куля. Компанія є спонсором Національної федерації шахів і головним спонсором національної молодіжної збірної команди з футболу. За підтримки «Оболоні» відроджуються такі духовні центри, як Видубецький монастир і церква Святого Миколи (Притиска) в Києві, Святотроїцький кафедральний собор у Луцьку та інші. Компанія пожертвувала сто тисяч гривень на реконструкцію палацу Кирила Розумовського в Батурині та надала підтримку музею-заповіднику «Личаківський цвинтар» у Львові.
Ця сторінка біографії підприємства, а саме меценатство та благодійництво, дає всі підстави вважати «Оболонь» нашою національною гордістю і надією.