27. Поетична майстерність Максима Рильського

В умовах терору Максим Рильський зумів написати десять книжок ліричних поезій і ліро-епічних творів, кілька книжок перекладів, зокрема й досі неперевершений переклад творів Адама Міцкевича.

Уже перша поетична збірка п'ятнадцятирічного Рильського вишукано демонструє уміння вільно володіти словом. Саме вона виявила найхарактернішу рису письменника — писати лаконічно і водночас глибокозмістовно. Максим Тадейович — великий майстер сонета, форма якого вимагала саме лаконічності, стислості думки і слова

З молодих літ поета захоплювала творчість великих поетів минулого. Потрібно бути мужнім, щоб у той час писати ніжну лірику та суворі сонети й октави.

Максим Рильський був талановитим імпровізатором і чудово грав на роялі, навчившись у великого українського композитора Миколи Лисенка. Напевно, звідси особлива ніжність, чистота, мелодійність його поезії.

Багатство мотивів — перше, що характерне для поезії Максима Рильського. Традиційні мотиви української поезії Рильський доповнює почерпнутими з античної та західноєвропейської, а в нові часи — із сучасності. Ясність світовідчуття, дитинне захоплення радістю життя поет проніс через усю творчість. Навіть змінюючи під впливом обставин своє творче кредо, коли, за його словами, «сучасність заговорила», він насамперед вслухався в порухи людської душі, в глибини людських переживань. Для його віршів характерна зосереджена думка, енергія, закута в класично прозорі й гармонійно виважені форми. Рильський на догоду часові був вірним поетичній класичній традиції.

«Нове життя нового прагне слова», — змушений написати Максим Тадейович. Проте серед багатьох офіціозних поезій 30-50-х років часто з'являються справжні шедеври, які навічно залишають поета серед видатних митців сучасності.

Музикальність поезії Максима Рильського — від української народної пісні. Завдяки Рильському і неокласикам українська поезія зрівнялася із західноєвропейською у використанні найскладніших форм вірша.

Особливою майстерністю вирізняються сонети М. Рильського. Як сказав дослідник його творчості Юрій Лавріненко, «може, саме тому Рильський вибрав сонет і дав йому ще один вислів, цим разом вислів української туги за визволенням з провінціалізму, за «великою землею» культури».

Уся творчість видатного поета пройнята прагненням до «великої землі» культури, до краси слова, до народної мудрості Максим Рильський — душа і совість свого народу — був не просто поетом, а мислителем, філософом, працелюбом, який зі свого Голосієва в Києві, мудро примружившись, бачив увесь світ, але ніколи не забував своєї Романівки. Тому й міг, осягнувши вершини світової культури, заповісти нащадкам: «Як парость виноградної лози, плекайте мову».

28. Виснажливий шлях пошуків

4 жовтня 1957 року ракета вивела на орбіту штучний супутник Землі. Це був перший крок в освоєнні космосу. Без ракети-носія не могло навіть ітися про космічні польоти.

Очолював цю велику справу Головний конструктор, академік, українець за походженням Сергій Корольов.

Підвищена вимогливість, стислі терміни завершення завдань, новизна, яка приховувала не лише приємні несподіванки, змушували тих, хто з ним працював, постійно перебувати в стані нервового напруження.

Але усі труднощі й неприємності були дріб'язком порівняно із захопливою роботою. Однією з причин постійного інтересу до роботи була її новизна. Корольов не хотів спокою, не любив повторюватися. Працюючи над якоюсь новою конструкцією, зробивши певний поступ у роботі, нарешті надавши конструкції потрібного ступеня завершеності, він часто свої досягнення «дарував» спорідненому колективу, до того ж навіть переводив своїх колег до нової групи конструкторів. Це свідчило про масштабність його поглядів, правильне розуміння державних завдань і невичерпну творчість.

Попри все Сергій Корольов нікому не передавав тематики, пов'язаної з пілотуванням польотів. Мабуть, вагому роль у цьому відігравала його юнацькій мрія — літати на планерах, а потім на ракетному апараті. Тому всю інформацію про космонавтів він контролював дуже ретельно.

На той час не було жодного досвіду створення космічних кораблів, підготовки космонавтів. Що очікувало людину в космічному просторі? Як вплине космічний політ на психіку людини? На ці запитання ніхто не міг відповісти.

Першим космонавтом був Юрій Гагарін, який зумів зробити все, на що здатна людина. Раніше про таке можна було тільки мріяти.

Перший космічний політ був дуже коротким. Він тривав усього сто вісім хвилин. Але саме ці миті стали в історії початком нової ери — проникнення людини в космос.

Космонавтика розширила обрії наших знань, стимулювала розвиток багатьох галузей науки й техніки. Ми завжди будемо з вдячністю пам'ятати імена людей, які відкрили нову сферу людської діяльності, зокрема одне з найяскравіших — ім'я нашого співвітчизника — Головного конструктора, академіка Сергія Павловича Корольова.