- •Проектування машинобудівних цехів і заводів.
- •Основні стадії проектування промислового підприємства.
- •Структура заводу з повним виробничим циклом.
- •Показники для оцінки генерального плану.
- •Проектування механічних цехів. Класифікація механічних цехів.
- •Класифікація по типу виробництва.
- •Класифікація цехів по характеру конструкції й вазі виробів.
- •Класифікація цехів по кількості металорізальних верстатів.
- •Основні етапи розробки проекту механічного цеху.
- •Фонди робочого часу
- •Виробнича програма цеху.
- •Основні форми організації робіт у цеху.
- •Визначення потрібної кількості устаткування.
- •Визначення кількості верстатів у серійному виробництві.
- •Визначення кількості верстатів для масового, поточно-масового, серійного, поточно-серійного виробництва.
- •Визначення кількості верстатів за техніко-економічними показниками (укрупненим способом).
- •Робочий склад цеху й визначення його чисельності.
- •Для одиничного й серійного виробництва.
- •Кількість виробничих робочих автоматичних ліній.
- •Планування устаткування й робочих місць у цеху. Визначення розміру площі цеху. Планування устаткування.
- •Визначення розміру площі цеху.
- •Загальне планування механічного цеху.
- •Проектування допоміжних відділень механічного цеху.
- •Заготівельне відділення.
- •Заточувальне відділення.
- •Проектування технічного контролю в механічних цехах.
- •Ремонтна база виробничого цеху
- •Відділення для готування й роздачі сож.
- •Відділення для переробки стружки.
- •Складські приміщення. Цеховий склад матеріалів і заготовок.
- •Інструментально-роздавальний склад (ирс).
- •Склад готових деталей (проміжний) і межоперационный склад деталей.
- •Компонування механічних цехів.
- •Порядок розташування служб механічного цеху.
- •Планування устаткування в цеху.
- •Організація рабочего місця.
- •Техніко-економічні показники проекту механічного цеху
- •Проектування складальних цехів.
- •Організаційні форми складання.
- •Визначення трудомісткості складання.
- •Визначення кількості робочих місць і устаткування.
- •Робочий состав складального цеху.
- •Площа складального цеху (відділення)
- •Планування устаткування й робочих місць складального цеху.
- •Транспортні пристрої, застосовувані при складанні.
- •Планування складального цеху.
- •Компонування складального цеху.
- •Іспитові відділення.
- •Проектування внутрішньозаводського транспорту. Транспортна система на підприємстві.
- •Основні види транспортного-підйомно-транспортного устаткування.
- •Залізничний, автомобільний і напольно-візковий транспорт.
- •Кранове устаткування.
- •П Рис. Подвесной кран-штабелер. Ідвісний транспорт.
- •Напольные конвеєри й транспортери.
- •Розрахунки потребного кількості підйомно-транспортного устаткування.
- •Проектування виробничих будинків. Класифікація будинків.
- •Основні напрямки в проектуванні сучасних виробничих будинків.
- •Одноповерхові будинки.
- •Багатоповерхові будинки.
- •Список літератури.
Фонди робочого часу
У процесі проектування машинобудівних заводів розрізняють календарний, номінальний і дійсний фонди часу роботи устаткування й робітників.
Календарний річний фонд часу: 24 365 = 8760 годин
Номінальний річний фонд часу роботи (41 робоча година в тиждень):
Робітників Фкр = 2070 годин
Устаткування: 1 змінна робота – 2070 година; 2-х змінна – 4140 годин; 3-х змінна – 6210 годин;
Дійсний річний фонд часу: складається з номінального фонду часу за винятком неминучих втрат (відпустки, хвороби, декретні відпустки і т.д.)
15 днів відпустки Фдр = 1860 годин;
18 днів відпустки Фдр = 1840 годин;
24 дня відпустки Фдр = 1820 годин.
Дійсний фонд робочого часу устаткування, включаючи втрати від простою устаткування в планово-попереджувальному ремонті (3 – 4 %) і становить (4029 – 4015 годин) для звичайного устаткування; і 3904 (6% втрат) – для унікального устаткування.
У серійнім виробництві запуск і випуск готової продукції відбувається партіями:
де F – число робочих днів у році (254 дня).
а – число днів, на яке необхідно мати запас деталей.
Виробнича програма цеху.
Основою для проектування цеху є його виробнича програма, складена на основі виробничої програми заводу. Залежно від типу виробництва, характеру продукції, що випускається, і стадії проектування виробнича програма може бути точної, наведеної й умовної.
Виробнича програма називається точною, коли номенклатура всіх підлягаючих виготовленню виробів і деталей (включаючи запчастини) точно встановлена й забезпечена робочими кресленнями, специфікаціями, ТУ. Проектування передбачає докладну розробку технологічних процесів, маршрутних, операційних карт, ескізів і схем, технічного контролю, нормування операцій. Цей вид проектування застосовується для масового й великосерійного виробництва, де потрібна більша точність.
Зразок відомості точної виробничої програми підприємства:
№ п/п |
Найменування деталі |
№ деталі по кресленню |
Матеріал (найменування й марка за ДСТУ) |
Кількість деталей на річну програму (з урахуванням запчастин) |
Вага 1 деталі |
Вага всіх деталей на річну програму |
||
чорна |
чиста |
чорна |
чиста |
|||||
1. 2. 3. |
… |
|
|
|
|
|
|
|
Для одиничного, дрібносерійного й серійного виробництва програма складається у вигляді переліку виготовлених у цеху виробів або вузлів із вказівкою їх кількості й маси. При цьому подетальна відомість складається тільки для типового виробу. Усі інші вироби, що входять у програму, приводяться до типових. У цьому випадку немає необхідності мати повний перелік оброблюваних деталей. Креслення, як правило, є тільки на вироби-представники, по яких ведуться розрахунки. Така виробнича програма називається приведеною.
При проектуванні цехів для обробки деталей виробів, конструкції яких ще не розроблені і точна номенклатура виготовлених цехом виробів невідома (експериментальні цехи), вибираються умовні представники, по яких можна з достатнім наближенням одержати необхідні вихідні дані. По прийнятих умовних представниках і ведеться проектування. У цьому випадку програма є умовною.
Приведена програма визначається в такий спосіб:
уся номенклатура виробів розбивається на групи, у кожну з яких входять вироби, подібні по конструкції й технології виготовлення;
у кожній групі намічається типовий виріб представник, по якому ведуться всі розрахунки;
усі інші вироби групи приводяться по трудомісткості до виробу представникові з врахуванням їх відмінності в масі, серійності програми й складності механічної обробки. Ці відмінності оцінюються коефіцієнтом приведення:
,
де Км – коефіцієнт приведення по масі;
Ксер – коефіцієнт приведення по серійності;
Ксл – коефіцієнт приведення по складності.
,
де Мх – маса виробу, що приводиться,
М – маса виробу представника.
де Q – річний випуск виробу представника;
Qx – річний випуск виробу, що приводиться.
Показник ступеня вибирається рівним 0,15 для середнього й дрібного машинобудування й 0,2 – для важкого.
Ксл – ураховує відмінність у складності конструкцій виробів і є в значній мірі суб'єктивним. Для механічних цехів при визначенні Ксл ураховують головним чином відмінність у точності й чистоті обробки.
У проектних організаціях:
,
де Нх – число оригінальних деталей у виробі, що приводиться;
Н – число оригінальних деталей у виробі-представнику.
Найменування виробу |
Задана програма |
Приведена програма |
Наведена кількість виробів на річну програму |
||||||
Річна кількість шт., комплектів |
Маса в тонах |
Найменування базового виробу |
Коефіцієнт приведення |
||||||
одного виробу |
річної програми |
по масі |
по серійності |
по складності |
загальний |
||||
Виріб А Виріб Б Виріб В |
400 200 100 |
0,8 0,8 0,4 |
320 160 40 |
Виріб А |
1,0 1,0 0,63 |
1,0 1,12 1,22 |
1,0 1,3 1,5 |
1,0 1,46 1,16 |
400 292 116 |
Усього: |
700 |
- |
520 |
Усього: |
808 |