Визначення трудомісткості складання.

Трудомісткість складальних робіт визначається наступними методами:

• по технологічному процесі

• методом порівняння ( по виробничій програмі);

• за даними заводів;

• за укрупненими показниками.

По технологічному процесі – трудомісткість визначається шляхом нормування операцій і переходів на основі відомих структурних формул:

Визначення Т_шт і Т_штк проводиться по загальномашинобудівних нормативах на слюсарно-складальні роботи, розроблені для відповідних видів виробництва. Т.к. при складанні основний і допоміжний час є ручним, то їх поєднують в оперативний час:

Трудомісткість може бути визначена також і іншими методами, які розглянуті при проектуванні механічних цехів. Загальну трудомісткість складання машини підрозділяють а трудомісткість слюсарно-приганяльних робіт Т_сл, вузлового складання Т_узл, і загального складання - Т_общ.

Таблиця

Співвідношення трудомісткості видів складальних робіт, %.

Вид складальних робіт	Тип виробництва
	Единичн.	М/серийн.	Серійне	Кр/серийн.	Масове
Слесарно- приганяльні	25 – 30	20-25	15-20	10-15	-
Вузлове складання	5-10	10-15	20-30	30-40	45-60
Загальне складання	60-70	60-70	50-65	45-60	40-55

Визначення кількості робочих місць і устаткування.

Кількість робочих місць визначається по трудомісткості складання, розрахованої одним з розглянутих вище способів.

Для непотокового виробництва при точнім проектуванні:

де Т_сб – трудомісткість складання одного виробу, чіл/година;

Д – річний випуск виробів або вузлів у шт;

Ф_рм – дійсний річний фонд часу робочого місця, година;

Р_сб – середня щільність роботи.

Під щільністю роботи розуміють число робітників, що доводяться на одне робоче місце. Так при роботі на верстаті щільність рівна 1, при роботі на стендах вузлового й загального складання Р_сб = 2, 3, 4 і більше залежно від габаритів і складності складання.

Отримане М_р округляється до цілого числа. Відношення розрахункової кількості робочих місць до прийнятого є коефіцієнтом завантаження робочих місць.

При укрупненім проектуванні для визначення кількості робочих місць усього цеху або відділення розрахунки ведуть по формулі:

де - сумарна трудомісткість річного випуску цеху по складанню в чіл/година;

- середній коефіцієнт завантаження, рівний 0,75 – 0,8;

Р_сб = 1,2 – 1,8

При потоковім складанні, у т.ч. конвеєрної, при регламентованих перервах кількість робочих місць визначається по дійсному такту складання:

де Т_и – трудомісткість складання виробу (вузла), рівна сумарному оперативному часу по всіх операціях, чіл/година.

- дійсний такт складання;

Р_ср – середня щільність роботи.

До складу технологічного устаткування складального цеху входять також:

• складальні стенди;

• преси;

• механізовані складальні установки й інструмента (гайковерти, шпильковерты, свердлильні машинки, шліфувальні машинки й ін.);

• складальні автомати;

• установки й стенди для випробування устаткування.

При розробленому тех. процесі складання кількість зазначеного устаткування визначається по формулах, аналогічних застосовуваних для розрахунків кількості верстатів у механічних цехах:

де Т_об – річна трудомісткість виконання операцій на встаткуванні даного типу;

Ф_до – річний дійсний фонд роботи устаткування при прийнятім числі змін.