Поздовжній профіль річки

Поздовжній профіль річки – графік зміни відміток дна і водної поверхні вздовж берега.

Бувають плавноувігнутими (1) – зменшення похилу від витоку до гирла; прямолінійними (2) – похил має майже постійне значення від витоку до гирла; опуклими (3) – зниження похилів у верхів’ях потоку і збільшення – в пониззі; ступінчастими (4) – із різкими змінами похилів по довжині річки.

Живлення річок

Виділяють чотири види живлення річок: снігове, дощове, льодовикове, підземне.

Дощове живлення хар-ться шаром опадів(мм), тривалістю (хвилини, години, доба), інтенсивністю випадання (мм/хв, мм/рік) і площею поширення (км²). Зі збільшенням інтенсивності, площі поширення і тривалості дощу збільшується величина паводка. Чим більше відношення між площею поширення дощу і площею басейну, тим також більша величина можливого паводку. Поповнення підземних вод відбувається під час тривалих опадів. Якщо вологість повітря незначна і сухий ґрунт у період випадання дощу, то необхідно більше витратити води на випаровування й інфільтрацію і тому величина дощового стоку менша. Навпаки, якщо дощі випадають на добре зволожений ґрунт при зниженій температурі повітря, то вони дають велику величину стоку.

Снігове живлення. Запаси води, снігу в басейні залежать від величини опадів узимку, що визначаються кліматичними умовами і розподіляються по площі басейну нерівномірно в залежності від висоти місцевості, експозиції схилів, нерівностей рельєфу, впливу рослинності та ін.

Сніготанення починається після досягнення температурою повітря позитивних значень і виникнення позитивного теплового балансу на поверхні снігу. Водовіддача розпочинається після сніготанення і залежить від фізичних властивостей снігу – зернистості, капілярних властивостей тощо. Стік виникає тільки після початку водовіддачі.

Підземне живлення Воно визначається характером взаємодії підземних (ґрунтових) і річкових вод. Залежить від взаємного положення рівня води в річці і рівня ґрунтових вод. У випадку постійного гідравлічного зв’язку річки і ґрунтових вод ріки отримують підземне живлення на протязі року, окрім періоду повені.

Льодовикове живлення Це живлення мають тільки ті річки, що витікають із районів високих гір, і які мають льодовики. Величина щорічного льодовикового живлення річок у середньому складає 412 км³, тобто 1 % від загального об’єму річкового стоку.

Класифікація м. І. Львовича

Для визначення виду живлення: більше 80 % річного стоку річки, то виняткове.;від 50 до 80 % стоку, то це переважне; не більше 50 % річного стоку змішане.

Водний баланс басейну річки

Водний баланс – співвідношення надходження та витрати води з урахуванням зміни її запасів протягом певного проміжку часу для певного об’єкта.

Рівняння водного балансу – це математичний вираз, що характеризує водний баланс. Складники водного балансу визначають надходження, витрати та зміни запасів води.

Рівняння водного балансу річки: х + у₁ + ₁ + z₁ = у₂ + ₂ + z₂ ± ∆u,

де: х – опади (дощ і сніг); у₁ – поверхневий притік з-за меж басейну;

₁ – підземний притік з-за меж басейну; z₁ – конденсація водяної пари;

у₂ – поверхневий стік за межі басейну; ₂ – підземний стік за межі басейну;

z₂ – випаровування з поверхні басейну; ± ∆u – зміна запасів води в басейні за проміжок часу (позитивна – за збільшенням запасів води, від’ємна – за їх зменшенням).