Припливи і відпливи

Припливи – це складні хвильові рухи водної товщі, що зумовлені силами всесвітнього тяжіння і виражені в періодичних змінах рівня та течій, виникають у результаті дії сил притягання Місяця і Сонця. Наочно це явище спостерігається у вигляді періодичних коливань рівня біля берегів, де саме відбувається то підвищення рівня – приплив, то зниження – відплив.

Повна вода – це крайнє положення рівня в кінці припливу. Мала вода – крайнє положення рівня в кінці відпливу. Різниця цих рівнів називається величиною припливу.

Період припливу – проміжок часу між двома послідовними повними чи малими водами.

Залежно від періоду розрізняють припливи:

1. Півдобові – період припливів у середньому дорівнює 12 год. 25 хв. і при цьому припливі (протягом місячної доби) регулярно спостерігається дві повних і дві малих води.

2. Добові – це коли за місячну добу спостерігається одна повна і одна мала вода.

3. Змішані – коли протягом місяця явище змінює свою періодичність, наближаючись, то до півдобового, то до добового типу.

Повна вода настає приблизно в момент проходження Місяця через меридіан даного місяця з деяким запізненням і цей момент називається кульмінацією Місяця.

Місячний проміжок – проміжок часу між кульмінацією Місяця і моментом настання найближчої повної води.

Середня величина місячного проміжку називається прикладним часом порту.

Коли Місяць і Сонце знаходяться на одній лінії із Землею, величини припливів найбільші – сизигійні припливи . Найбільший сизигій ний приплив часто не збігається з моментом сизигії. Проміжок часу між сизигіями і сизигій ними припливами називається віком припливу.

Коли Місяць і Сонце видно із Землі під прямим кутом, величини припливів стають найменшими – квадратурні припливи.