Робота льодовиків

Стікаючи по схилах гір, льодовики за допомогою вмерзлого в них каміння та через нерівність дна, виконують велику руйнівну роботу – спричиняють льодовикову ерозію. Наслідком якої є утворення специфічного ландшафту – куполоподібних пагорбів та “баранячих лобів” (яйцеподібних пагорбів). Такі форми рельєфу характерні для Північноамериканського материка, Скандинавії, Кольського півострова. На схилах гір утворюються кари (плоскі заглиблення на крутих схилах) та льодовикові цирки (чашоподібні крутостінні ніші).

Для льодовикових долин характерна значна зміна похилів і наявність ділянок із зворотним похилом. Долини мають коритоподібну форму із широким плоским дном та крутими схилами. Такі долини називаються трогами .

Продукти руйнування гірських порід (від найдрібніших часточок пилу до великих кам’яних брил), що потрапили в тіло льодовика, називають моренами. Морени поділяють на рухомі морени (морени, які рухаються разом із льодовиком) та відкладені морени (морени, що припинили рух).

Морени в тілі рухомого льодовика поділяють на поверхневі, внутрішні та донні.

Поверхневі морени – морени, що виникають у результаті накопичення на поверхні льодовика уламків гірських порід із схилів долини, пилу, принесеного з навколишньої місцевості тощо.

Внутрішня морена – морена, що формується з поверхневого матеріалу, який поглинається тілом льодовика.

Донна морена – це матеріал, який льодовик вибрав із дна, а також частково поглинені внутрішня і поверхнева морени; для неї характерний обкатаний матеріал, валуни.

Морена, що формується в кінцевій частині льодовика називається кінцевою мореною.

Бокова морена – це вали, які утворилися по боках льодовика.

Гідрологія підземних вод

Підземні води –води, які знаходяться в товщі земної кори, заповнюючи різноманітні пустоти гп (пори, тріщини, каверни тощо). Підземні води є складовою частиною гідросфери, вони перебувають у тісному зв’язку з атмосферними опадами, водами річок, озер, морів, різних штучних водойм та водотоків.

Теорії походження підземних вод

Екзогенні підземні води попадають у гірські породи або при процесах інфільтрації поверхневих вод і конденсації водяної пари, або в результаті осадконакопичення. Води назив відповідно інфільтраційними, конденсаційними і седиментаційними.

Інфільтраційна теорія– формуються за рахунок атмосферних опадів, які через дрібні канали в гірських породах проникають у шари Землі, де й накопичуються.

Підземні води, що утворились завдяки просочуванню атмосферних вод у породи крізь великі тріщини називаються інфлюаційними.

Конденсаційна теорія– підземні води, виникають у породах та тріщинах гірських порід із водяної пари.

Седиментаційні підземні води утворюються із вод того водного об’єкта, де відбувався процес седиментації, тобто відкладання наносів.

Ювенільна теорія– підземні води утвор на великих глибинах із пари і, можливо, із дисоційованих атомів водню та кисню. Початок цим водам дають газові виділення магми або води, що входять до багатьох мінералів у вигляді кристалізаційних або хімічно зв’язаних.

Інфільтраційні, конденсаційні, седиментаційні, дегідратаційні та ювенільні води при своєму перемішуванні в гірських породах змішуються, утворюючи змішані за походженням підземні води.

Теорія похованих вод – це певна частина підземних вод, яка сформувалася за рахунок вод стародавніх морських басейнів. З певних геологічних процесів ці води потрапляють у гірські породи, які з часом перекриваються більш молодими нашаруваннями, в чому і полягає “поховання” таких вод.

Фізичні властивості порід

Осн фіз власт ґрунту відносяться щільність, гранулометричний склад і пористість.

Щільність гірської породи – це відношення її маси до його об’єму:p_гр = m_гр/ V_гр

Пористість – відношення об’єму пустот до об’єму всієї породи:n = Un / U,

де n – пористість; Un – об’єм пор; U – об’єм породи.

Коефіцієнт пористості – відношення об’єму пустот до об’єму її скелета (твердих мінеральних часток, які входять до складу порід): е = Ụn / Uс,

де е - коефіцієнт пористості; Un – об’єм пор; Uс – об’єм скелета породи.

Гранулометричний склад порід – хар-ка осадових утворень за розміром часток, із яких складені ці утворення. Розміри таких часток можуть бути найрізноманітнішими – від глинистих і пилуватих (діаметром 0,05 - 0,005 мм і менше) до гальок і валунів (від 10 до 100 мм діаметром).