
- •Лекція № 9 оксигеновмісні органічні сполуки
- •Класифікація оксигеновмісних органічних сполук
- •Коротка характеристика групи оксигеновмісних органічних сполук
- •1. Алканоли або спирти, або алкоголі
- •Класифікаця спиртів залежно від числа гідроксильних груп
- •За характером карбонового ланцюга
- •Залежно від положення гідроксильних груп
- •1.1. Одноатомні насичені спирти
- •Міжнародна номенклатура спиртів
- •Ізомерія одноатомних насичених спиртів
- •Властивості одноатомних насичених спиртів Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •8. Якісні реакції на одноатомні спирти.
- •Добування одноатомних насичених спиртів
- •Застосування одноатомних насичених спиртів
- •1.2. Багатоатомні спирти
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування багатоатомних спиртів
- •Застосування багатоатомних спиртів
- •2. Феноли
- •Фізичні властивості фенолу.
- •Хімічні властивості фенолу
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •3. Альдегіди
- •Гомологічний ряд альдегідів
- •Міжнародна номенклатура альдегідів
- •Властивості альдегідів Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів і кетонів
- •4. Карбонові кислоти
- •Гомологічний ряд одноосновних насичених карбонових кислот
- •Міжнародна номенклатура карбонових кислот
- •Властивості карбонових кислот Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Етери або прості ефіри
- •Застосування етерів
- •6. Естери або складні ефіри
- •Застосування естерів
- •7. Жири. Мило. Смз
- •Склад і будова молекул жирів.
- •Фізичні властивості.
- •Значення жирів
- •Хімічні властивості жирів.
- •Мило. Смз
- •Застосування жирів й їхнього значення.
- •8. Вуглеводи
- •8.1. Моносахариди глюкоза
- •Властивості глюкози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Властивості сахарози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Виробництво цукру та застосування сахарози
- •8.3. Полісахариди
- •Властивості крохмалю та целюлози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Добування крохмалю та целюлози
- •Застосування крохмалю та целюлози
- •Порівняльна характеристика оксигенвмісних органічних сполук
Добування багатоатомних спиртів
Гліцеролу (гліцерину) Етиленгліколю
Застосування багатоатомних спиртів
Гліцерин застосовується для добування нітрогліцерину (вибухова речовина), антифризів, у шкіряному виробництві для пом’якшення шкір та запобігає висиханню, у текстильній промисловості( надає тканинам м’якості), невисихаючі фарби, у медицині (основа мазей), у косметиці( пом’якшує шкіру).
Етиленгліколь застосовується для добування антифризів та синтезу синтетичного волокна лавсану.
2. Феноли
Феноли — це органічні сполуки, у молекулах яких гідроксильні групи зв’язані з ароматичним (бензиновим) ядром. Феноли з однією гідроксильною групою називаються одноатомними. Найпростіший фенол має формулу:
С6Н5
–
ОН
або
Радикал С6Н5 – називається феніл. У молекулі фенолу відбувається взаємний вплив гідроксильної групи і бензенового ядра, в результаті якого атом Гідрогену гідроксильної групи стає більш реакційноздатним, а фенол виявляє властивості слабкої кислоти (слабкішої за карбонатну).
Фізичні властивості фенолу.
Фенол – безбарвна кристалічна речовина з різким характерним запахом, частково розчинна у
воді (краще розчиняється в гарячій воді). Під час зберігання поступово набуває рожевого забарвлення (окиснюється киснем повітря). Розчин фенолу у воді називається ще карболовою кислотою.
Біологічна дія фенолу: отруйний, має сильні антисептичні властивості. У разі попадання на шкіру викликає хімічні опіки.
8
Хімічні властивості фенолу
І. Хімічні реакції за участю гідроксигрупи. Фенол слабкіша кислота ніж Н2СО3 та Н2S, алесильнішаніж алканоли (спирти).
1. Взаємодія з активними металами: у результаті реакції утворюються феноляти (у даному випадку натрій фенолят):
2С6Н5 –ОН + 2Na → 2С6Н5 –ОNa + H2↑ .
2. Взаємодія з лугами:
С6Н5 –ОН + NaOH → С6Н5 –ОNa + H2O .
ІІ. Хімічні реакції за участю бензенового ядра.
3. Взаємодія з бромом (без нагрівання і каталізаторів):
Фенол 2,4,6-Трибромфенол
(осад білого кольор)
Ця реакція є якісною для визначення фенолу.
4. Також якісною реакцією на фенол є взаємодія з розчином феруму(III), у результаті якої утворюється сполука фіолетового кольору:
3С6Н5 –ОН + FeCl3 → [С6Н5 –О]3Fe + 3HCl .
Фіолетовий розчин
фурум(ІІІ)феноляту
5. Взаємодія з нітратною кислотою:
2,4,6-тринітрофенол
(пікринова кислота – вибухова речовина)
Добування фенолу
1. Із галогенопохідних:
2. Кумольний метод (окиснення ізопропілбензену киснем повітря) — основний промисловий метод добування фенолу.
3. Із кам’яновугільної смоли, яка утворюється внаслідок сухої перегонки вугілля.