- •1. Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики
- •2. Практика застосування Закону України “Про охорону праці”
- •3. Законодавчі акти про охорону праці
- •4. Чинне законодавство про діяльність журналіста
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
- •6. Соціальний захист та трудові відносини журналіста
- •7. Режими доступу до інформації в Україні, інформаційний запит, оскарження відмови або відстрочки в задоволенні запиту.
- •8. Особливості охорони праці жінок
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •12. Управуління охороною праці на підприємстві
- •14. Основні групи причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •15. Трудовий договір.
- •17. Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік.
- •18. Класифыкацыя травм ы професыйних захворювань.
- •21. Фізична та розумова діяльність людини.
- •22. Монотонія та втома та їх вплив на психофізіологічний стан людини.
- •23. Фізичні та психологічні навантаження (перевантаження, стрес, втома, перевтома, хронічна перевтома, криза) в роботі журналіста, їх причини та методи подолання негативних наслідків.
- •24. Класифікація умов праці за факторами виробничого середовища.
- •25. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини.
- •26. Пил як один з найшкідливіших факторів виробничого середовища.
- •27. Вентиляція виробничих приміщень. Природна та механічна вентиляція та їх види.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлень. Вимоги до робочого освітлення.
- •29. Вплив шуму на організм людини. Види шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •30. Основні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •31. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання до лікарської допомоги при електротравмах.
- •32. Вплив комп’ютерів на стан здоров’я людини. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень.
- •33. Поняття надзвичайної ситуації та її різновиди. Робота журналіста у надзвичайних ситуаціях.
- •34. Причини виникнення стихійних лих. Тактика поведінки журналіста під час стихійного лиха.
- •35. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. Безпека журналіста під час перебування та роботи на місці пожежі, аварії, катастрофи.
- •36. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.
- •37. Журналістське розслідування та особиста безпека журналіста.
- •38. Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту.
- •41. Пожежна безпека.Основні причини пожеж.Система запобігання пожеж.
- •42. Евакуація із будівель та приміщень при пожежі. Порядок дій при пожежі. Засоби гасіння.
- •43. Характер уражень на пожежі. Надання першої допомоги постраждалим на пожежі.
- •44.Надання першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання.
- •45.Надання першої допомоги при кровотечах та переломах, вивихах, розтягненні.
- •46. Надання першої допомоги при утопленні.
- •47.Транспортування потерпілих.
- •48.Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.
- •49.Опіки та їх види. Перша допомога при опіках.
- •50.Перша допомога при отруєнні, самодопомога.
48.Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.
Втрата свідомості (ВС) - це стан, коли людина не реагує ні на що, нерухома, не відповідає на запитання.
Причини можуть бути різні, але всі вони пов'язані з ураженням центру свідомості - мозку (при травмах, нестачі кисню, замерзанні, тощо).
Ознаки ВС виявляються у широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, непритомності й закінчуючи станом клінічної смерті. При ВС велику небезпеку для життя потерпілого становить западання язика і потраплення блювотних мас у дихальні шляхи, що призводить до її закупорювання.
Допомога. Передусім потерпілого потрібно винести з місця події, потім вивільнити дихальні шляхи, покласти на бік. У разі зупинення дихання і серцебиття треба розпочати оживлення методом штучного дихання і масажу серця. Людину, що втратила свідомість, не можна намагатися напоїти, транспортувати її треба у фіксованому стані на боці.
Шок. Причини – сильний біль, втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призводять до виснаження захисних можливостей організму, в наслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.
Допомога. Запобігання розвитку шоку є своєчасна ефективна допомога, яка надається при будь-якому пораненні. Якщо шок посилився, потрібно надати допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, імобілізувати переломи, тощо). Потім потерпілого треба закутати у ковдру, покласти в горизонтальне положення з дещо опущеною головою. У разі спраги, коли немає пошкоджень внутрішніх органів, дають пити воду. Заходами, що перешкоджують виникненню щоку, є: тиша, тепло (але не перегрівання), зменшення болю, пиття рідини.
49.Опіки та їх види. Перша допомога при опіках.
Термічні опіки. Виникають при дії високої температури (полум'я, попада¬ння на шкіру гарячої рідини, розжарених предметів, тощо). Ознаки - залежать від тяжкості. Розрізняють
4 ступені опіків:
І - почервоніння шкіри і набряк; II - пухирі наповнені жовтуватою рідиною; III - утворення некрозу шкіри (струпів); IV - обвуглювання тканин;
Допомога. Необхідно швидко винести або вивести потерпілого з зони вогню. При займанні одягу треба негайно його зняти або накинути щось на потерпілого (покривало, мішок, тканину), тобто припинити доступ повітря до вогню. Полум'я на одязі можна гасити водою, за¬сипати піском, гасити своїм тілом (якщо качатися по землі).
При опіках першого ступеня треба промити уражені ділянки шкіри асеп¬тичними засобами, потім обробити спиртом - ректифікатом. До обпечених ді¬лянок не можна доторкатися руками, не можна проколювати пухирі і відривати прилиплі до місця опіку шматки одягу, не можна накладати мазі, порошки. По¬печену поверхню накривають чистою марлею. Якщо потерпілого морозить треба зігріти його: укрити, дати багато пиття. При сильних болях можна дати 100-150мл вина або горілки. При втраті свідомості в результаті отруєння чад¬ним газом треба дати понюхати нашатирний спирт. У випадку зупинки дихання треба зробити ШД.
Хімічні опіки. Виникають внаслідок дії на дихальні шляхи, шкіри і слизо¬ву оболонку концентрованих неорганічних та органічних кислот, лугів, фосфо¬ру. При загоранні або вибухах хімічних речовин утворюються термохімічні опіки.
Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється сухий струп. При опіку лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кис¬лотами.
Допомога. Якщо одяг потерпілого просочився хімічною речовиною, його тре¬ба швидко зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змивають їх струменем во¬ди не менше як 10-15 хв, поки не зникне специфічний запах. При попаданні хі¬мічної речовини в дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3% розчином борної кислоти, цим же розчином промити очі. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають при дотиканні з вологою. Якщо не відомо яка хімічна речовина викликала опік і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку необхідно накласти чисту суху пов'язку, після чого треба спро¬бувати зняти або зменшити біль.