- •1. Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики
- •2. Практика застосування Закону України “Про охорону праці”
- •3. Законодавчі акти про охорону праці
- •4. Чинне законодавство про діяльність журналіста
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
- •6. Соціальний захист та трудові відносини журналіста
- •7. Режими доступу до інформації в Україні, інформаційний запит, оскарження відмови або відстрочки в задоволенні запиту.
- •8. Особливості охорони праці жінок
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •12. Управуління охороною праці на підприємстві
- •14. Основні групи причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •15. Трудовий договір.
- •17. Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік.
- •18. Класифыкацыя травм ы професыйних захворювань.
- •21. Фізична та розумова діяльність людини.
- •22. Монотонія та втома та їх вплив на психофізіологічний стан людини.
- •23. Фізичні та психологічні навантаження (перевантаження, стрес, втома, перевтома, хронічна перевтома, криза) в роботі журналіста, їх причини та методи подолання негативних наслідків.
- •24. Класифікація умов праці за факторами виробничого середовища.
- •25. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини.
- •26. Пил як один з найшкідливіших факторів виробничого середовища.
- •27. Вентиляція виробничих приміщень. Природна та механічна вентиляція та їх види.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлень. Вимоги до робочого освітлення.
- •29. Вплив шуму на організм людини. Види шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •30. Основні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •31. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання до лікарської допомоги при електротравмах.
- •32. Вплив комп’ютерів на стан здоров’я людини. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень.
- •33. Поняття надзвичайної ситуації та її різновиди. Робота журналіста у надзвичайних ситуаціях.
- •34. Причини виникнення стихійних лих. Тактика поведінки журналіста під час стихійного лиха.
- •35. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. Безпека журналіста під час перебування та роботи на місці пожежі, аварії, катастрофи.
- •36. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.
- •37. Журналістське розслідування та особиста безпека журналіста.
- •38. Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту.
- •41. Пожежна безпека.Основні причини пожеж.Система запобігання пожеж.
- •42. Евакуація із будівель та приміщень при пожежі. Порядок дій при пожежі. Засоби гасіння.
- •43. Характер уражень на пожежі. Надання першої допомоги постраждалим на пожежі.
- •44.Надання першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання.
- •45.Надання першої допомоги при кровотечах та переломах, вивихах, розтягненні.
- •46. Надання першої допомоги при утопленні.
- •47.Транспортування потерпілих.
- •48.Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.
- •49.Опіки та їх види. Перша допомога при опіках.
- •50.Перша допомога при отруєнні, самодопомога.
31. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання до лікарської допомоги при електротравмах.
Ураження електричним струмом трапляється через пошкодження електроприладів та проводки, необережного поводження з ними дітей. Проходження електричного струму через тіло людини може викликати різні зміни в тканинах та органах. Електроопік невеликих розмірів буває в місцях входу та виходу струму (знаки току) і має вигляд темних плям. Загальне ураження організму струмом може викликати різні розлади: від незначних больових відчуттів до сильного скорочення м'язів, коли потерпілий не може розігнути руку і звільнитися від дроту, розладу психіки, нервової системи, дихання і серцевої діяльності. Потерпілого необхідно якомога швидше звільнити від дотику з джерелом струму. Якщо потерпілий при свідомості і не жаліється, то все ж слід пам'ятати, що дія електричного струму на організм може проявитися не зразу, а через деякий час. Саме тому потерпілого необхідно терміново доставити в лікарню. При відсутності пульсу і дихання терміново приступають до штучного дихання і масажу серця.
32. Вплив комп’ютерів на стан здоров’я людини. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень.
Щоденна робота людини за комп'ютером при недотриманні принципів ергономіки, вимог санітарії та режиму роботи може призвести до "ергономічних" захворювань. Таким терміном медики стали називати нові захворювання, які пов’язані, зокрема, із впливом комп’ютерів та периферійних пристроїв на здоров’я тих, хто з ними працює. Слід зазначити, що робота на комп'ютері під час виконання виробничих завдань, за умови дотримання вимог Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислю вальних машин та Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, не належить до категорії шкідливих і важких. Ці правила призначені для запобігання несприятливій дії шкідливих факторів, що негативно впливають на здоров'я людини під час роботи з візуальними дисплейними терміналами, яка супроводжується зоровим та нервово-емоційним напруженням й виконується у вимушеній позі на фоні обмеженої загальної м'язової активності під впливом комплексу фізичних факторів – шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань тощо. Найбільш вразливими виявляються зір, центральна нервова і кістково-м’язова системи організму користувачів комп’ютера, про що стверджують експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Робоче приміщення (кабінет), обладнаний комп'ютерною технікою, зокрема, в навчальних закладах, має розміщуватись в окремій кімнаті із природним освітленням та організованим обміном повітря (наприклад, за допомогою кондиціонерів), бути досить просторим, ясним, тихим, зі сприятливими умовами мікроклімату в усі пори року. У кабінеті чи в комп’ютерній лабораторії (класі, аудиторії) для проведення практично-лабораторних занять найбільш придатним з гігієнічної точки зору є розміщення ПК по периметру кабінету, тобто вздовж стін з орієнтацією задньої стінки монітора на стіну, дотримуючись відстані між бічними стінками моніторів 1–1,5 м. При цьому, для забезпечення граничних рівнів освітленості робота користувачів комп’ютера безпосередньо за екраном ПК повинна здійснюватись при затемнених вікнах і штучному освітленні. Фахівці з ергономіки, експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я вказують, що неувага до робочого крісла або економія на ньому призводять до деформації хребта користувачів комп’ютера та викликають негативну дію на нервові шляхи, викликають больові відчуття в поперековій ділянці, загальний дискомфорт і нерідко знижують працездатність. При цьому перевагу слід віддавати кріслам, які обертаються, пересуваються і які можуть змінювати свою висоту і кут нахилу спинки. Правильне сидіння полегшує працю м'язів. Тому найкращими є крісла, що дозволяють індивідуально підігнати всі параметри і цим забезпечити оптимальну робочу позу. Правильне встановлення дисплея, пюпітра, клавіатури та загальне облаштування робочого місця зменшує можливість появи і розвитку хвороб у користувачів комп’ютера. Загалом, правильне використовування комп'ютера вимагає особливої уваги стосовно обладнання робочого місця. Виконання всіх правил гігієни в цьому відношенні значно зменшить кількість порушень функціонального стану організму і збільшить працездатність користувачів комп’ютера.