- •1. Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики
- •2. Практика застосування Закону України “Про охорону праці”
- •3. Законодавчі акти про охорону праці
- •4. Чинне законодавство про діяльність журналіста
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
- •6. Соціальний захист та трудові відносини журналіста
- •7. Режими доступу до інформації в Україні, інформаційний запит, оскарження відмови або відстрочки в задоволенні запиту.
- •8. Особливості охорони праці жінок
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •12. Управуління охороною праці на підприємстві
- •14. Основні групи причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •15. Трудовий договір.
- •17. Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік.
- •18. Класифыкацыя травм ы професыйних захворювань.
- •21. Фізична та розумова діяльність людини.
- •22. Монотонія та втома та їх вплив на психофізіологічний стан людини.
- •23. Фізичні та психологічні навантаження (перевантаження, стрес, втома, перевтома, хронічна перевтома, криза) в роботі журналіста, їх причини та методи подолання негативних наслідків.
- •24. Класифікація умов праці за факторами виробничого середовища.
- •25. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини.
- •26. Пил як один з найшкідливіших факторів виробничого середовища.
- •27. Вентиляція виробничих приміщень. Природна та механічна вентиляція та їх види.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлень. Вимоги до робочого освітлення.
- •29. Вплив шуму на організм людини. Види шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •30. Основні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •31. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання до лікарської допомоги при електротравмах.
- •32. Вплив комп’ютерів на стан здоров’я людини. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень.
- •33. Поняття надзвичайної ситуації та її різновиди. Робота журналіста у надзвичайних ситуаціях.
- •34. Причини виникнення стихійних лих. Тактика поведінки журналіста під час стихійного лиха.
- •35. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. Безпека журналіста під час перебування та роботи на місці пожежі, аварії, катастрофи.
- •36. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.
- •37. Журналістське розслідування та особиста безпека журналіста.
- •38. Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту.
- •41. Пожежна безпека.Основні причини пожеж.Система запобігання пожеж.
- •42. Евакуація із будівель та приміщень при пожежі. Порядок дій при пожежі. Засоби гасіння.
- •43. Характер уражень на пожежі. Надання першої допомоги постраждалим на пожежі.
- •44.Надання першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання.
- •45.Надання першої допомоги при кровотечах та переломах, вивихах, розтягненні.
- •46. Надання першої допомоги при утопленні.
- •47.Транспортування потерпілих.
- •48.Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.
- •49.Опіки та їх види. Перша допомога при опіках.
- •50.Перша допомога при отруєнні, самодопомога.
45.Надання першої допомоги при кровотечах та переломах, вивихах, розтягненні.
Розтягнення зв’язок суглобів виникає в результаті різкого руху. При цьому може трапитися частковий, а іноді і повний їх розрив, пошкодження судин і крововиливи у тканини. Іноді можуть бути і більш серйозні пошкодження, наприклад, тріщина кістки. Рухливість суглоба можлива, але обмежена і викликає сильні больові відчуття. При розтягуванні зв'язок необхідно зафіксувати пошкоджений суглоб тугою пов'язкою і прикласти до пошкодженого місця міхур з льодом чи холодною водою. Після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря-хірурга, який поставить діагноз і при необхідності надасть додаткову допомогу.
Вивихи. В разі нещасного випадку одна з кісток може розірвати суглобний мішок і вислизнути з нього, при цьому порушиться нормальне взаєморозташування кісток. Це називається вивихом. Для попередження набрякання суглоба та для зменшення болю на пошкоджений суглоб можна покласти мокру серветку або міхур з льодом.
Переломи - це порушення цілісності кісток. Найчастіше бувають переломи кісток кінцівок. Всі переломи можуть бути неповними, коли частини кісток роз'єднуються не по всій товщині (тріщини, надломи) та повними, при яких роз'єднання відламків кістки проходить по всій товщі кістки. Для перелому характерні деформація, крововилив у місці перелому, укорочення кінцівки, порушення її функції, біль при обмацуванні в місці перелому, ненормальна рухливість у місці перелому, крепітація (хруст) кісткових відламків. Переломи поділяються на відкриті і закриті. При відкритому переломі, тобто коли на місці перелому рана, перша допомога перш за все полягає в зупинці кровотечі І накладанні стерильної пов'язки. Зупинивши кровотечу та наклавши пов'язку, пошкодженій кінцівці забезпечують спокій шинуванням. При закритих переломах шини завжди накладають поверх одягу та взуття; якщо перелом відкритий - лише після накладання пов'язки і зупинки кровотечі, накладання джгута. Фіксують шину бинтами, хусточками тощо.
Кровотеч. Причини – пошкодження цілості кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення. Ознаки – артеріальна кровотеча, що характеризується яскраво-червоним кольором крові, кров б’є фонтанчиком; під час капілярної кровотечі вона виділяється краплями, венозна кров має темно-червоне забарвлення.
Допомога. Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою стискувальної пов'язки. Під час кровотечі з великої артерії для зупинення припливу крові до ділянки рани придавлюють артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають стискувальну пов'язку. Під час кровотечі із стегнової артерії накладають джгут вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі. Щоб не пошкодити шкіру і нерви, і вставляють записку о зазначенням часу його накладання. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, у противному разі змертвіє кінцівка. Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5. ..2,0 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими способами (наприклад, стискувальним тампоном), а потім знову затягують джгут. При кровотечі головної шийної (сонної) артерії рану за можливістю здавлюють пальцем, після чого набивають великою кількістю марлі, тобто роблять тампонування.
Капілярна кровотеча добре зупиняється стискувальною пов'язкою, після чого шкіру навколо рани обробляють розчином йоду, спирту, горілки, одеколону. Якщо з рани виступає сторонній предмет, у місце локалізації його треба зробити у пов'язці отвір, інакше цей предмет може ще глибше проникнути в середину і викликати ускладнення.
Венозну кровотечу зупинити значно легше, ніж артеріальну. Часто досить підняти кінцівку, максимально зігнути її в суглобі, накласти стискувальну пов'язку.