- •1. Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики
- •2. Практика застосування Закону України “Про охорону праці”
- •3. Законодавчі акти про охорону праці
- •4. Чинне законодавство про діяльність журналіста
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
- •6. Соціальний захист та трудові відносини журналіста
- •7. Режими доступу до інформації в Україні, інформаційний запит, оскарження відмови або відстрочки в задоволенні запиту.
- •8. Особливості охорони праці жінок
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •12. Управуління охороною праці на підприємстві
- •14. Основні групи причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •15. Трудовий договір.
- •17. Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік.
- •18. Класифыкацыя травм ы професыйних захворювань.
- •21. Фізична та розумова діяльність людини.
- •22. Монотонія та втома та їх вплив на психофізіологічний стан людини.
- •23. Фізичні та психологічні навантаження (перевантаження, стрес, втома, перевтома, хронічна перевтома, криза) в роботі журналіста, їх причини та методи подолання негативних наслідків.
- •24. Класифікація умов праці за факторами виробничого середовища.
- •25. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини.
- •26. Пил як один з найшкідливіших факторів виробничого середовища.
- •27. Вентиляція виробничих приміщень. Природна та механічна вентиляція та їх види.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлень. Вимоги до робочого освітлення.
- •29. Вплив шуму на організм людини. Види шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •30. Основні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •31. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання до лікарської допомоги при електротравмах.
- •32. Вплив комп’ютерів на стан здоров’я людини. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень.
- •33. Поняття надзвичайної ситуації та її різновиди. Робота журналіста у надзвичайних ситуаціях.
- •34. Причини виникнення стихійних лих. Тактика поведінки журналіста під час стихійного лиха.
- •35. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. Безпека журналіста під час перебування та роботи на місці пожежі, аварії, катастрофи.
- •36. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.
- •37. Журналістське розслідування та особиста безпека журналіста.
- •38. Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту.
- •41. Пожежна безпека.Основні причини пожеж.Система запобігання пожеж.
- •42. Евакуація із будівель та приміщень при пожежі. Порядок дій при пожежі. Засоби гасіння.
- •43. Характер уражень на пожежі. Надання першої допомоги постраждалим на пожежі.
- •44.Надання першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання.
- •45.Надання першої допомоги при кровотечах та переломах, вивихах, розтягненні.
- •46. Надання першої допомоги при утопленні.
- •47.Транспортування потерпілих.
- •48.Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.
- •49.Опіки та їх види. Перша допомога при опіках.
- •50.Перша допомога при отруєнні, самодопомога.
28. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлень. Вимоги до робочого освітлення.
Освітлення виробничих приміщень може бути природним, штучним та інтегральним, коли не достатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Штучне освітлення. За функціональним призначенням штучне освітлення буває робочим, аварійним, евакуаційним та охоронним. Аварійне освітлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Аварійне освітлення для продовження роботи проектується у тому випадку, коли вихід з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або порушення технологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об’єктів (електростанції, вузлів зв’язку, насосних станцій). Евакуаційне освітлення проектується для забезпечення евакуації людей при аварійному вимкненні робочого освітлення.
Природне, або денне, світло – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу.
Для нормальної зорової роботи необхідно створювати такі умови, щоб не виникали професійні захворювання або виробничий травматизм.
Освітлення має відповідати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої ліяльності: - забезпечувати достатню рівнозмінність та постійність освітлення відсутність умов переадаптації органів зору; - не створювати сліпучої дії від джерела світла і предметів, що знаходяться в полі зору; - не створювати на робочих поверхнях різких та глибоких тіней, бути рівномірним на площині, що освітлюється. Зір людини надзвичайно чутливий до умов освітлення та має здатність пристосовуватися до різноманітних умов яскравості.
Нераціональне освітлення приміщень призводить до зорового дискомфорту, знижує розумову й фізичну працездатність, посилює зорову втому, сприяє розвитку ряду захворювань. Невідповідне освітлення призводить до професійного захворювання – ністагми, ознаками якогї є судорожний рух яблука ока, трясіння головою, і різке падіння видимості при заході сонця.
29. Вплив шуму на організм людини. Види шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.
Вплив шуму. У працюючих в несприятливому акустичному середовищі виникають такі симптоми, як: роздратування, послаблення пам’яті, зміна чутливості шкіри, уповільнення швидкості психічних реакцій, розлад сну, зменшення гостроти зору, поява головного болю, запаморочення, зміна ритму дихання, пригнічений стан. На фоні шуму настає передчасна втома, уповільнюється темп праці її продуктивність та якість, знижується увага та психічні реакції, що може призвести до виробничого травматизму. Під дією шуму може настати загальне захворювання, яке отримало назву “шумова хвороба”. Однак це професійним захворюванням не визнається, хоч є всі підстави вважати його професійним для працівників шумових професій.
Види шуму. Шум – це набір звуків різної інтенсивності і частоти, що знаходяться в хаотичному, безладному поєднанні.
За походженням розрізняють такі види шуму: - аеродинамічний, виникає при русі повітря, газів; - механічний, виникає під час тертя, ударів, коливань окремих дета-лей, обладнання загалом; - гідравлічний, виникає при русі води та інших рідин. За часом дії шум може бути постійним і непостійним,.
Заходи та засоби захисту від шуму. Захист працюючих від шуму може здійснюватися як колективними засобами і методами, так і індивідуальними засобами. Шум аеродинамічного походження на виробництві виникає внаслідок роботи вентиляційних систем, систем повітряного опалення та пневмотранспорту, повітродувок, компресорів, газотурбінних установок. Знизити аеродинамічний шум можна поліпшенням аеродинамічних характеристик машин. Однак цим зазвичай не досягається необхідний ефект, тому доводиться додатково застосовувати засоби звукоізоляції і встановлювати глушники. Звукоізоляція є одним з найбільш ефективних і поширених методів зниження виробничого шуму на шляху його поширення.
Застосування засобів індивідуального захисту від шуму доцільно в тих випадках, коли засоби колективногозахисту та інші засоби не забезпечують зниження шуму до допустимих рівнів. Засоби індивідуального захисту від шуму поділяються на протишумні навушники, що закривають вушну раковину зовні; протишумні вкладиші