- •1. Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики
- •2. Практика застосування Закону України “Про охорону праці”
- •3. Законодавчі акти про охорону праці
- •4. Чинне законодавство про діяльність журналіста
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію
- •6. Соціальний захист та трудові відносини журналіста
- •7. Режими доступу до інформації в Україні, інформаційний запит, оскарження відмови або відстрочки в задоволенні запиту.
- •8. Особливості охорони праці жінок
- •13. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •12. Управуління охороною праці на підприємстві
- •14. Основні групи причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •15. Трудовий договір.
- •17. Поняття про виробничий травматизм, професійні захворювання, їх розслідування та облік.
- •18. Класифыкацыя травм ы професыйних захворювань.
- •21. Фізична та розумова діяльність людини.
- •22. Монотонія та втома та їх вплив на психофізіологічний стан людини.
- •23. Фізичні та психологічні навантаження (перевантаження, стрес, втома, перевтома, хронічна перевтома, криза) в роботі журналіста, їх причини та методи подолання негативних наслідків.
- •24. Класифікація умов праці за факторами виробничого середовища.
- •25. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини.
- •26. Пил як один з найшкідливіших факторів виробничого середовища.
- •27. Вентиляція виробничих приміщень. Природна та механічна вентиляція та їх види.
- •28. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлень. Вимоги до робочого освітлення.
- •29. Вплив шуму на організм людини. Види шуму. Заходи та засоби захисту від шуму.
- •30. Основні вимоги до розміщення підприємств, робочих і допоміжних приміщень.
- •31. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання до лікарської допомоги при електротравмах.
- •32. Вплив комп’ютерів на стан здоров’я людини. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень.
- •33. Поняття надзвичайної ситуації та її різновиди. Робота журналіста у надзвичайних ситуаціях.
- •34. Причини виникнення стихійних лих. Тактика поведінки журналіста під час стихійного лиха.
- •35. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. Безпека журналіста під час перебування та роботи на місці пожежі, аварії, катастрофи.
- •36. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.
- •37. Журналістське розслідування та особиста безпека журналіста.
- •38. Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту.
- •41. Пожежна безпека.Основні причини пожеж.Система запобігання пожеж.
- •42. Евакуація із будівель та приміщень при пожежі. Порядок дій при пожежі. Засоби гасіння.
- •43. Характер уражень на пожежі. Надання першої допомоги постраждалим на пожежі.
- •44.Надання першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання.
- •45.Надання першої допомоги при кровотечах та переломах, вивихах, розтягненні.
- •46. Надання першої допомоги при утопленні.
- •47.Транспортування потерпілих.
- •48.Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.
- •49.Опіки та їх види. Перша допомога при опіках.
- •50.Перша допомога при отруєнні, самодопомога.
33. Поняття надзвичайної ситуації та її різновиди. Робота журналіста у надзвичайних ситуаціях.
Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Постановою Кабінету Міністрів України №1099 затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види. Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо. Надзвичайні ситуації природного характеру — це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо. Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру — це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо. Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій. Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.
Журналіст в умовах кризової ситуації змушений емоційно адаптуватися, тому він, як і інші учасники події, може бути підданий емоційного стресу. Перебуваючи в епіцентрі події або біля нього, журналіст піддається емоційної напруги, але йому як працівникові ЗМІ необхідно оперативно донести інформацію до аудиторії, тому під час трансляції такого роду інформації з боку журналіста можливо емоційне нагнітання. Внаслідок цього більшої актуальності набуває проблема інформаційно-психологічної безпеки споживача інформації (читача, слухача, глядача) і самого журналіста, що виступає одночасно як працівник ЗМІ і як безпосередній учасник (спостерігач). Тому з метою запобігання негативних наслідків (різних посттравматичних розладів і емоційних порушень) при роботі в зоні НС журналісту рекомендується, наприклад, оволодіти навичками рефлексії, психофізіологічної тренування, антистресової дихання, спеціальними техніками екстреної допомоги та ін.. Таким чином, етичний, правовий та психологічний аспекти журналістської діяльності в умовах сучасної дійсності стають основними факторами при висвітленні ЗМІ повідомлень про надзвичайні ситуації, що, у свою чергу, може сприяти у забезпеченні інформаційно-психологічної безпеки окремого індивіда і масової аудиторії в цілому.