94.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).

Друга світова війна, що почалася 1 вересня 1939 року, не мала аналогів щодо масштабів руйнації господарства, демографічної катастрофи, трансформації свідомості людини і суспільства загалом.

До безпосередніх причин Другої світової війни слід віднести загострення та зіткнення національних, економічних, ідеологічних і геополітичних інтересів, а саме: 1) монополій Японії та США у Південно-Західній Азії;

2) італійсько-німецьких й англійсько-французьких монополій у Північно-Східній Африці і на Близькому Сході;

3) Німеччини в руслі реваншистської політики захоплення «життєвого» простору — джерел стратегічної сировини (промисловість), ринків збуту (торгівля), родючих ґрунтів;

4) планів СРСР щодо політики розбудови «всесвітньої соціалістичної республіки»;

5) Англії, Франції та США в бажанні протистояння й послаблення СРСР та Німеччини з використанням тактики зіштовхування останніх.

Крім перевірки війною стану вій- ськово-промислових комплексів, іспит на ефективність скадали й соціально-економічні системи різних країн:

а) американська система, заснована на демократії, ринковій економіці, із домінуванням середнього класу суспільства та гнучким державним регулюванням;

б) британська імперська система, зорієнтована на управління та використання значних територ володінь, матеріальнихі людських ресурсів та недолугість у використанні їх;

в) німецька та японська мобільні системи змішаного ринково-адміністративного типу;

г)радянська командно-адміністр система тоталітарного типу.

У країнах фашистського блоку інтенсивно розвивалися державно-монополістичні форми управління. Посилилася централізація державного військово-екон регулювання шляхом створення надзвичайних органів, яким підпорядковувалося все народне господарство; вІталії — інститут «промислової реконструкції»; в Японії у промисловості створюється система «контрольних асоціацій»). Для військово-державного монополістичного капіталізму дуже характерним було посилення втручання держави в економіку з метоюїї тотальної мобілізації. З одного боку, це зумовлювало зростання доходів монополій, з іншого —зростання цін, податків, посилення інфляції, скорочення витрат на соціальні потреби.

На відміну від інших країн антигітлерівської коаліції, США вдалося значно збільшити виробничий потенціал і зміцнити свої міжнародні позиції. Війна спричинила нечуваний попит на озброєння й військові матеріали, завдяки чому ринок збуту для американського виробництва дуже розширився. Наприкінці війни США опинилися на вершині своєї могутності. За роки війни панування найбільших монополій в америк економіц зросло.

За матер-и витратами Друга світова війна не має собі рівних. Принципова відмінність Другої світової війни від Першої полягає в тому, що війна зрештою спричинилася практичного знищення витрат на обслуговування державного боргу в усіх країнах, які сильно постраждали від неї. Ця обставина фактично стала ключовою умовою швидкого розвитку у повоєнний період економік Франції, Італії, ФРН, Японії. Відтак економічна ситуація після Другої світової війни змінювалася інакше, ніж у 1920-тіроки, коли економічне зростання швидко завершилося кризою.

Разом із тим Друга світова війна зумовила серйозні зміни у світовій валютно-грошовій сфері. Наприкінці війни близько 70 % світового золотого запасу (без СРСР) було зосереджено у США.

Отже, одним із важливих уроків Другої світової війни є посилення її зворотної дії на економіку. Різко збільшився рівень підпорядкування народного господарства потребам війни. Майже псі галузі економіки тією чи тією мірою працювали на неї. Глибокої перебудови зазнали кредитно-фінансова система держав, грошовий обіг і зовнішня політика. Упродовж війни посилилося втручання капіталістичних країн в економіку. При цьому використовували прямі й непрямі засоби регулювання для мобілізації резервів робочої сили, сировини, виробничих потужностей, обмеження споживання населення, підвищення інтенсивності праці. Внутрішні та зовнішні ресурси спрямовувалися на забезпечення військового виробництва, збільшення випуску військової продукції і посилення збройних сил.

Таким чином, перша половина XX ст. посідає особливе місце у розвитку суспільств європейської цивілізації. Саме в цей період історично завершилося формування світового господарства.

Друга світова війна довела ефективність західної економічної системи, що була основана на демократії, ринковій економіці та обміркованому державному регулюванні. Вона дала змогу досить оперативно мобілізувати не більше 20 % ресурсів для ведення війни, чого вистачило для повної перемоги. Основним важелем державного регулювання США та Англії став бюджет, за допомогою якого було створено могутню воєнну машину та воєннопромисловий комплекс, що істотно перевершив за валовими показниками випуск німецької промисловості. Та якщо у США та Англії за роки війни діяльність ринкових механізмів була істотно обмежена і значну роль відігравали механізми планування, регулювання і розподілу, то в Німеччині, навпаки, були активізовані ринкові механізми та методи підвищення ефективності.