- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •16.Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32.Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Захід Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33.Основні форми господ-а доби ранньофеодал. Держав та феод. Роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35.Корпоратвні форми організації господ-ї діяльності у середньовічних містах Зах Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •47.Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49.Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50.Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51.Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52.Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53.Загальна характеристика ринкової господ системи провідних країн Європ цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті р. Хіх ст.).
- •54.Економ думка про ринкове господ провідних країн Європ цивілізації (класична політ економія, історична школа, марксизм).
- •55.Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56.Розвиток ринк. Господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57.Особливості розвитку ринкового господар у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •60.Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх екон відноси-нах країн Європ цивілізації та їх сучасне знач.
- •61.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62.Господарський розвиток україн земель та основні форми господарств напередодні Виз-вольної війни (кін XVI – перша пол XVII ст.).
- •63.Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64.Економічна політика б.Хмельницького.
- •65.Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •66.Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •67.Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68.Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69.Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70.Друга науково-технічна революція (ост чверть хіх ст.–поч хх ст.) та її вплив на ринкове господ. Країн Зах Європи та сша.
- •71.Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •72.Внесок а.Маршалла у світову економ науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.
- •73.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •75.Причини швидкого екон розвитку сша в кін хіх ст. Особливості амер школи маржиналізму.
- •76.Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •77.Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78.Екон реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79.Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •80.Завершення промисл перевороту в Україні. Виникнення нових господ-их форм та їх відображення в україн економ думці.
- •81.Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •82.Загальна характеристика основних напрямів української економічної думки другої половини хіх – початку хх ст.
- •83.Київська соціально-психологічна школа про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні (м.Бунге, д.Піхно, о.Білімович та інші).
- •84.Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •85.Основні проблеми ринкового розвитку у теоретичній спадщині м.Тугана-Барановського.
- •86.Україн економ думка іі пол хіх ст. Про генезис ринк. Відносин: методологія аналізу, напрями та основні проблеми дослідження.
- •87.Світове господарство: сутність та етапи становлення.
- •88.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •89.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •90.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •92.Особливості розвитку країн Європ цивілізації та сша на зламі хіх – хх ст. Та їх відображення в їх концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в.І. Ленін, к. Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- •93.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополіст розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- •95.Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96.Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •97.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •98.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •99.Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.
- •100.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •102.Економічне зростання 50-60-х років хх ст. Економічне диво Німеччини та Японії.
- •103.Неокейнсіанські (р. Харрод, о. Домар), нео-класичні (р. Солоу Дж. Мід) та неоінсти-туціональні (с. Кузнець) теорії екон зростання.
- •104.Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •105.Неоконсервативні реформи держ регулювання: „тетчеризм” та „рейганоміка”. Особливості реалізації ідей монетаризму.
- •106.Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108.Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній екон думці.
- •111.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.
- •112.Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст..
- •113.Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •115.Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •116.Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).
- •117.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •119.Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120.Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121.Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123.Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124.Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •126.Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •125.Формування основ національної системи господарства України в перш половині 90-х років хх ст.
- •128.Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.
- •129.Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •109.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •110.Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •118.Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в україн економічній літературі 20-х років.
- •127.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •130.Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •140 Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
Екон розвиток україн земель у складі Польщі та Литви.
Кін XI – сер XIII ст. увійшли в історію Київ Русі як період феод роздробленості, причому характ рисою цього процесу був його прогресуючий характер, коли держава досить швидко розпадається і на Русі з'являються окремі самостійні князівства та землі.
Процес розпаду Давньоруської держави був закономірним, обумовлений об'єктивними причинами, у тому числі й екон характеру. Однією з найважл із них було зростання та зміцнення великого феод землеволодіння. Базуючись на натур господарстві, в основі якого лежала замкнутість, воно посилило владу місцевих бояр та князів, створило передумови екон самостійності та політ відокремленості давньоруських земель.
Не менш важливою причиною був занепад торгівлі, особливо торгів шляху «із варяг у греки». У цей час половці фактично перерізали торг шляхи до Чорного та Каспійського морів. Київ втрачає значення основного торговельного центру, що зумовлює певною мірою й втрату політ ваги, його відносний занепад та посилення інших міст – Чернігова, Галича, Новгорода, Смоленська тощо.
Саме ці причини обумовили появу нового центру політ та екон життя — Галицько-Волинської держави, яка упродовж півтора століття відігравала важливу роль у житті східних слов'ян. На жаль, нескінченні феодальні міжусобиці, постійне втручання сусідніх держав не дали можливості зберегтися цій державі.
Одними з перших на українські землі рушили литовські князі. Уже в другій половині XIV ст. під владою Литви опинилися вся Білорусь, частина земель Росії та значна територія України – майже вся Волинь, Чернігово-Сіверщина, Київщина, Переяславщина, Поділля.
Руські землі з екон та культ погляду стояли вище Литви, що обумовило надзвичайно сильний вплив східно-слов'ян. народів на завойовників. Тому Литва, приєднуючи землі Русі, «старини не рушила, а новини не вводила», що пояснює відносно мирне приєднання україн земель. Загалом, українці досить схвально ставилися до цього акту, адже він сприяв обороні краю від набігів татаро-монголів.
Держ мовою Великого князівства Литовського стала мова руська, нею велося все діловодство. В цих умовах Волинь, Поділля та Наддніпрянщина в межах Великого князівства Литовського зберігали свою самобутність.
В середині XIV ст. землі Галичини були захоплені Польщею, і відразу ж розпочався процес покатоличення та опольщення місцевого населення. Унія між Польщею та Литвою відкривала можливості для польської шляхти поширити свої володіння та вплив на всі україн землі, але остаточно цієї мети Польща досягла лише після Люблінської унії (1569 р.), після утворення єдиної Польсько-литовської держави — Речі Посполитої.
Литовські Великі князі та польські королі вважали україн землі власністю своїх держав. Вони роздавали грамоти на володіння землями з правом експлуатації селянства, яке тут проживало. Права феодалів закріплювалися в державних актах — Литовських статутах 1529, 1566, 1588 рр., а також у численних привілеях, які забезпечували їм шляхетські звання, державні посади та звільнення від повинностей і податків.
Феод земельна власність була фундаментом усієї системи експлуатації. З розвитком великого феод землеволодіння найтісніше пов'язувався процес поступового покріпачення селянства. Наділений землею селянин ставав особисто залежним від феодала, був змушений віддавати йому частину виробленого ним продукту. В Литві остаточне покріпачення селян закріпив Литовський статут 1588 р. За селянами зберігалося лише право на володіння рухомим майном, необхідним для виконання повинностей на земельних наділах, якими вони користувалися.
У ХVІ ст. під впливом польського права відбувається еволюція права землеволодіння селян. Селянську землю вважають належною державі або панамшляхті. Прагнення держави уніфікувати й обмежити розмір дворищенського землеволодіння, збільшити тягло селян викликало видання 1557 р. “Устави на волоки”. Було визначено розмір волоки. Залежно від повинностей селяни селіни поділялися на три категорії:
- тяглі селяни;
- ремісники і службові селяни;
- чиншові селяни або данники.
“Устава на волоки” поділили усі землі на категорії, в залежності від їх родючості.
Особливістю цього акта можна назвати те, що він регулював не тільки земельні відносини, а й пов’язані з ними трудові (встановл тривалість робочого дня та відпочинку).
Отже, як висновок можна підкреслити, що в період Литовської держави сільське господарство було досить розвинутим, але все це було результатом поневолення селянства.