- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •16.Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32.Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Захід Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33.Основні форми господ-а доби ранньофеодал. Держав та феод. Роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35.Корпоратвні форми організації господ-ї діяльності у середньовічних містах Зах Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •47.Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49.Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50.Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51.Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52.Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53.Загальна характеристика ринкової господ системи провідних країн Європ цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті р. Хіх ст.).
- •54.Економ думка про ринкове господ провідних країн Європ цивілізації (класична політ економія, історична школа, марксизм).
- •55.Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56.Розвиток ринк. Господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57.Особливості розвитку ринкового господар у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •60.Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх екон відноси-нах країн Європ цивілізації та їх сучасне знач.
- •61.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62.Господарський розвиток україн земель та основні форми господарств напередодні Виз-вольної війни (кін XVI – перша пол XVII ст.).
- •63.Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64.Економічна політика б.Хмельницького.
- •65.Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •66.Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •67.Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68.Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69.Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70.Друга науково-технічна революція (ост чверть хіх ст.–поч хх ст.) та її вплив на ринкове господ. Країн Зах Європи та сша.
- •71.Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •72.Внесок а.Маршалла у світову економ науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.
- •73.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •75.Причини швидкого екон розвитку сша в кін хіх ст. Особливості амер школи маржиналізму.
- •76.Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •77.Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78.Екон реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79.Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •80.Завершення промисл перевороту в Україні. Виникнення нових господ-их форм та їх відображення в україн економ думці.
- •81.Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •82.Загальна характеристика основних напрямів української економічної думки другої половини хіх – початку хх ст.
- •83.Київська соціально-психологічна школа про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні (м.Бунге, д.Піхно, о.Білімович та інші).
- •84.Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •85.Основні проблеми ринкового розвитку у теоретичній спадщині м.Тугана-Барановського.
- •86.Україн економ думка іі пол хіх ст. Про генезис ринк. Відносин: методологія аналізу, напрями та основні проблеми дослідження.
- •87.Світове господарство: сутність та етапи становлення.
- •88.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •89.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •90.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •92.Особливості розвитку країн Європ цивілізації та сша на зламі хіх – хх ст. Та їх відображення в їх концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в.І. Ленін, к. Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- •93.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополіст розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- •95.Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96.Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •97.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •98.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •99.Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.
- •100.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •102.Економічне зростання 50-60-х років хх ст. Економічне диво Німеччини та Японії.
- •103.Неокейнсіанські (р. Харрод, о. Домар), нео-класичні (р. Солоу Дж. Мід) та неоінсти-туціональні (с. Кузнець) теорії екон зростання.
- •104.Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •105.Неоконсервативні реформи держ регулювання: „тетчеризм” та „рейганоміка”. Особливості реалізації ідей монетаризму.
- •106.Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108.Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній екон думці.
- •111.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.
- •112.Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст..
- •113.Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •115.Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •116.Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).
- •117.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •119.Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120.Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121.Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123.Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124.Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •126.Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •125.Формування основ національної системи господарства України в перш половині 90-х років хх ст.
- •128.Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.
- •129.Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •109.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •110.Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •118.Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в україн економічній літературі 20-х років.
- •127.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •130.Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •140 Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
63.Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
Зростання фільваркової системи та поширення панщини зміцнило землеволодіння магнатів і шляхти. Селяни почали втрачати право переходу, опиняючись в особистій, поземельній, судово-адміністративній залежності від хазяїна чи пана. Протягом XVI ст. (1505 та 1520 рр.) польські сейми видали низку законів, що суворо забороняли селянам без дозволу феодала покидати свій наділ, і, нарешті, третій Литовський статут 1588 р, остаточно закріпачив селян. Шляхтич отримав право не лише продати чи купити селянина, а й засудити його на смерть. Під ярмом Польщі українського селянина було позбавлено всіх прав.
Зростання кріпосного гніту призводить до масових утеч селян. У другій половині XVI ст. на Нижньому Подніпров'ї виникла Запорізька Січ — центр українського козацтва, що стає осередком боротьби за визволення України від феодального та національного гноблення. У цей період в Україні виникає козацьке землеволодіння з вільною працею на власній землі. Процес окозачування селянства та звільнення від феодальної юрисдикції посилювався.
Економічна система запорозького козацтва складалася із двох секторів: січового та індивідуального. В свою чергу січове господарство поділялося на загальносічове та курінне. На цьому рівні переважали ті форми господарської діяльності, які потребували спільних зусиль, артільної роботи. Ядром соціальної організації Січі був курінь, де й минало все козацьке життя. Як самостійна економічна одиниця кожний курінь мав майно і доходи, якими центральний запорозький уряд не розпоряджався. Індивідуально-трудовою діяльністю на приватному рівні запорожці займалися в паланках — адміністративно-територіальних округах на землях Вольностей запорозьких козаків. В економіці Запорожжя землеробство довго відігравало другорядну роль. Через свою трудомісткість воно було малорентабельним. Скотарство порівняно з ним приносило в 5 разів більший доход. Чимало козаків займалися ремеслом і промислом. Осідаючи поблизу укріплених пунктів, вони ставали ковалями, бондарями, ткачами.
Загальнокозаче володіння землею не виключало індивідуального землекористування членів війська, які належали до січового і паланкового одруженого козацтва. Особисте господарювання на землі війська дозволялося звичаєвим правом вільної займанщини земельної ділянки, що обмежувалося лише таким самим правом будь-якого іншого козака. На землю міг претендувати кожний запорожець там, де поспівав першим і скільки її брався обробити. З економічної точки зору козаччина починалася там, де були можливість і право такої займанщини.
3 кінця XVII ст. козацька старшина, яка зміцнила своє становище, починає прибирати до рук також й інші галузі промисловості. Але враховуючи те, що на цей період старшинське землеволодіння починає домінувати, а особиста залежність селян-виробників посилюється, то старшинська підприємницька діяльність набуває феодальних рис, притаманних мануфактурному виробництву в Росії.
Основна маса козацької старшини, перетворившись у великих землевласників, робить усе можливе, щоб юридично закріпити свої права. Найбільшими землевласниками були самі гетьмани — I. Мазепа володів 19654 дворами, I. Скоропадський — 19822 дво-рами, Д. Апостол — 9997 дворами підданих.
Внутрішня політика гетьмана і гетьманського уряду була направлена на задоволення козацької старшини та її прагнень. В цьому не було нічого дивного. В результаті повстання в Україні відбувся соціально-політичний переворот, в результаті якого провідне місце здобув козацький стан. До козацького стану входили запорожці, колишні реєстрові козаки, селяни, міщани, дрібна шляхта. Козаки несли на собі обов'язок військової служби і за те отримували ряд привілей: право на землю, звільнення від податків.
Міщанство, яке намагалося захопити в свої руки всю промисловість і торгівлю, але зустрічало сильну конкуренцію зі сторони козацтва.
Селянство після повстання отримало деяке полегшення, бо платило тільки податки і було звільнено від примусових робіт. Але козацька старшина проявляла прагнення до повернення кріпацтва.
Соціально-економічна політика Б. Хмельницького та уряду Української держави залежала від результативності воєнного та політичного протистояння з Польщею, позиції козацької старшини та розмаху селянської антифеодальної боротьби. На визволених землях активно відбувався процес ліквідації великого феодального землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарства та кріпацтва й утвердження козацької власності на землю. На аграрну політику Б. Хмельницького, крім зовнішніх чинників, активно впливала козацька старшина, яка сама прагнула стати крупним землевласником. Проте гетьман, розуміючи, що основною рушійною силою національно-визвольних змагань є селянство, намагався гасити виникнення нових соціальних конфліктів і, як міг, гальмував зростання великого землеволодіння новітньої еліти.
Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні дипломатичні контакти з Росією, Туреччиною, Кримським ханством, Молдавією, Валахією, Семиграддям (Трансільванією), Швецією та іншими державами. Ці питання постійно перебували в центрі дипломатичної діяльності Б. Хмельницького, який усе робив для зміцнення міжнародного становища козацької держави.