- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •16.Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32.Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Захід Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33.Основні форми господ-а доби ранньофеодал. Держав та феод. Роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35.Корпоратвні форми організації господ-ї діяльності у середньовічних містах Зах Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •47.Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49.Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50.Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51.Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52.Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53.Загальна характеристика ринкової господ системи провідних країн Європ цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті р. Хіх ст.).
- •54.Економ думка про ринкове господ провідних країн Європ цивілізації (класична політ економія, історична школа, марксизм).
- •55.Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56.Розвиток ринк. Господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57.Особливості розвитку ринкового господар у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •60.Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх екон відноси-нах країн Європ цивілізації та їх сучасне знач.
- •61.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62.Господарський розвиток україн земель та основні форми господарств напередодні Виз-вольної війни (кін XVI – перша пол XVII ст.).
- •63.Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64.Економічна політика б.Хмельницького.
- •65.Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •66.Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •67.Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68.Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69.Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70.Друга науково-технічна революція (ост чверть хіх ст.–поч хх ст.) та її вплив на ринкове господ. Країн Зах Європи та сша.
- •71.Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •72.Внесок а.Маршалла у світову економ науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.
- •73.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •75.Причини швидкого екон розвитку сша в кін хіх ст. Особливості амер школи маржиналізму.
- •76.Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •77.Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78.Екон реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79.Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •80.Завершення промисл перевороту в Україні. Виникнення нових господ-их форм та їх відображення в україн економ думці.
- •81.Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •82.Загальна характеристика основних напрямів української економічної думки другої половини хіх – початку хх ст.
- •83.Київська соціально-психологічна школа про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні (м.Бунге, д.Піхно, о.Білімович та інші).
- •84.Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •85.Основні проблеми ринкового розвитку у теоретичній спадщині м.Тугана-Барановського.
- •86.Україн економ думка іі пол хіх ст. Про генезис ринк. Відносин: методологія аналізу, напрями та основні проблеми дослідження.
- •87.Світове господарство: сутність та етапи становлення.
- •88.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •89.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •90.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •92.Особливості розвитку країн Європ цивілізації та сша на зламі хіх – хх ст. Та їх відображення в їх концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в.І. Ленін, к. Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- •93.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополіст розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- •95.Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96.Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •97.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •98.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •99.Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.
- •100.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •102.Економічне зростання 50-60-х років хх ст. Економічне диво Німеччини та Японії.
- •103.Неокейнсіанські (р. Харрод, о. Домар), нео-класичні (р. Солоу Дж. Мід) та неоінсти-туціональні (с. Кузнець) теорії екон зростання.
- •104.Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •105.Неоконсервативні реформи держ регулювання: „тетчеризм” та „рейганоміка”. Особливості реалізації ідей монетаризму.
- •106.Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108.Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній екон думці.
- •111.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.
- •112.Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст..
- •113.Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •115.Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •116.Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).
- •117.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •119.Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120.Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121.Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123.Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124.Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •126.Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •125.Формування основ національної системи господарства України в перш половині 90-х років хх ст.
- •128.Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.
- •129.Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •109.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •110.Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •118.Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в україн економічній літературі 20-х років.
- •127.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •130.Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •140 Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
73.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
Маржинальний напрям економічної думки
Поява маржиналізму (marginal — граничний) була об'єктивно зумовлена глибокими якісними змінами на мікро- та макрорівнях, які сталися в останній третині XIX ст. в суспільно-економічному житті розвинутих країн Заходу, а саме: все більшою монополізацією економіки, формуванням складніших форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем, інтенсивним процесом інтернаціоналізації ринків та ін. Значною мірою його поява стала наслідком величезного прогресу науки, особливо її природничих і гуманітарних галузей. Засновниками маржиналізму вважаються австрієць К. Менгер (1840—1921), англієць В. С. Джевонс (1835—1882) і француз Л. Вальрас (1834—1910).
Основна ідея маржиналізму — це дослідження граничних екон величин як взаємозв'язаних явищ екон системи на рівні фірми, галузі (мікроекономіка) та національної економіки (макроекономіка).
З погляду методології головними принципами маржиналізму є: 1) ідеологічна нейтральність аналізу, тобто звільнення його від впливу ідеології та відокремлення від конкретно-екон дисциплін для з'ясування універсальних закономірностей, незалежних від місця і часу (щоб підкреслити «відстороненість» своїх досліджень, мар-жиналісти, починаючи з В. С. Джевонса і А. Маршалла, почали вживати замість терміна «political economy» нейтральніший — «economics»); 2) перегляд предмета дослідження: провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів (за словами М. Блауга, «економіка вперше стала наукою, яка вивчає взаємозв'язок між даними цілями і даними обмеженими засобами, що мають альтернативні можливості використання»); 3) методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів, розгляд суспільства як сукупностіатомістичних індивідів, економіки як системи взаємозалежних суб'єктів господарювання, а економічних закономірностей як наслідку взаємодій індивідуальних рішень, основаних на вільному виборі суб'єктів; 4) статичний підхід, оскільки досліджується не те, як змінюється економіка, а те, як вона улаштована, як може існувати і не руйнуватися система, котра складається з індивідів, що керуються власними інтересами; 5) рівноважний підхід; 6) економічна раціональність, яка означає максимізацію суб'єктами господарювання своїх цільових функцій (корисності для споживачів і прибутку для виробників); 7) граничний аналіз; 8) математизація, тобто широке використання математичних методів, зокрема диференціального числення.
Знання основної ідеї та методологічних принципів маржиналі-зму необхідне для розуміння, чому перехід в останній третині XIX ст. від цінностей класичної школи (загального бачення, методу і навіть предмета) до теоретико-методологічних цінностей маржиналізму було визнано «маржинальною революцією» в економічній теорії.
74.Економічне піднесення Німеччини в кінці ХІХ ст. та виникнення соціального напряму політичної економії.
Після франко-прусської війни 1870—1871 рр. і політичного об'єднання країни в єдину Німецьку державу 1871 р., ліквідації феод пережитків були створені сприятливі умови для завершення промислового перевороту та подальшого швидкого розвитку економіки. Перш за все, уряд Німеччини багато зробив для розвитку освіти та науки. Освіта стала гордістю країни, кількість студентів в університетах і вищих технічних закладах зростала особливо швидко. Великими були державні видатки.
Середня та вища освіта стала міцним підґрунтям для розвитку науки й розповсюдження її досягнень в економіці. Внаслідок розвитку освіти в кінці XIX ст. Німеччина стала батьківщиною багатьох світових наукових відкриттів, зокрема теорії відносності А. Енштейна, квантової теорії у фізиці М. Планка, теорії електромагнітних хвиль Г. Герца, відкриття Рентгена та створення нових технологій, машин і апаратів для промисловості. Так, німецькими винахідниками в 70—-90 роках XIX ст. були створені динамо-машина, двигун внутрішнього згорання, дизель, трамвай, електродвигун та інші, які мали величезний вплив не тільки на економічний розвиток Німеччини, але й усього людства.
Демографічна ситуація в країні була досить стабільною. Цьому сприяла політика держави, церкви та загальне піднесення Життєвого рівня.
З розвитком промисловості особливо швидко зростає міське населення. Якщо в містах у 1871 р. мешкало 36,1 %, то в 1910 р. — 60 % населення країни.
У 70—80 роки XIX ст. процес економічного розвитку країни прискорюється. Відбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної на індустріальну-аграрну державу і завершу-і її.ся промисловий переворот. Німеччина широко використала науковий і технічний досвід інших держав і зосередила увагу на розвитку галузей важкої промисловості, особливо виплавки чавуну та сталі, машинобудуванні, зокрема, верстатобудуванні.
Велика увага в Німеччині надавалась розвитку хімічної промисловості. На початку XX ст. Німеччина вже випереджає Англію за виробництвом сірчаної кислоти, фарби, синтетичних барвінків, Швидко розвивається фармацевтична промисловість.
Прискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості призвели до концентрації виробництва та утворення монополій. Останні виникали, в основному, у формі картелів і синдика тів. Особливо велика роль належала картелям.
Картель, як форма монополії, передбачав об'єднання кількох господарюючих суб'єктів однієї галузі, які домовлялися про частку кожного в загальному виробництві, ціни на товари, ринки збуту, обмінювалися новими технологіями. Утворення картелів у Німеччині призводило до підвищення цін на товари та послуги.
Для Німеччини характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу.
У 70—80-х роках XIX ст. Німеччина активно переходить до політики протекціонізму в торгівлі, захищаючи свого національного виробника, водночас, сприяючи вивезенню товарів і капіталу за кордон.
Розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, ти ча ЗО років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництво зріс у 3,1 рази А це зумовило потребу у великій кількості сировини та ринків збуту товарів. Уряд Німеччини підгримує агресивність вітчизняних монополій. У 1894—-1895 рр. країна захоплює ряд територій в Китаї, 1899 р. — Маршалові острови, 1911 р. — частину Камеруну в Африці.
Отже, ряд зазначених факторів позитивно вплинув на економічний розвиток Німеччини в кінці XIX ст., дав їй можливість і гати другою промисловою державою світу й завдяки швидкій індустріалізації випередити Францію та Англію.
Така ситуація була зумовлена активним втручанням держави у Всі сфери економічного, політичного, культурного та духовного життя. Фактично після об'єднання Німеччини тут формується державний капіталізм, а уряд перетворюється на координаційний літр всієї господарської системи— контролює економіку і сприяє її розвитку.
У нових історичних умовах кінця XIX— початку XX ст. ш і впливом значних економічних зрушень у Німеччині зародилась нова історична школа та соціальний напрям економічної думці Це було пов'язано з особливим періодом розвитку, коли монополізація спричинила різку поляризацію доходів населення і внаслідок цього загострилися класові суперечності.
Для нової історичної школи соціальне питання ніколи не залишалося поза увагою — вона зосереджувала увагу на важливо му значенні всіх соціальних інституцій. Потрібно нагадати, що концептуальним підходом класичної школи до цих питань був постулат: індивід сам формує свій добробут, а добробут суспільства — це сума добробуту індивідів. Історична школа виходить із цілком протилежного, вважаючи індивідуальний добробут похідним від загальносуспільного.
Започаткування соціального напряму в екон дослідженнях було зумовлене подальшим розвитком капіталізму, монополізацією економіки та розповсюдженням акціонерної форми власності, зростанням добробуту широких мас населення європейських країн, розширенням економічних і політичних свобод, посиленням впливу профспілок і вдосконаленням системи соціального Захисту. Водночас проблеми соціальної нерівності та захисту не втратили своєї актуальності і потребували вирішення шляхом державного регулювання суспільного життя.
Необхідно зазначити, що соціальний напрям у політичній економії не становив цілісне економічне вчення і був спрямований, у першу чергу, на вирішення таких практичних проблем:
соціальний підхід до аналізу господ явищ, дослідження економіки як частини соц системи, підвищена увага до проблем соц справедливості;
заперечення об'єктивних екон законів та такої самої обумовленості соціальної поведінки людей;
визнання примату неекон факторів соціально - екон розвитку насамперед правових чинників, підпорядкованих етичним нормам;
активний захист приватної власності, заперечення експлуатації найманої праці та визнання можливості соціально-екон прогресу ринкової економіки шляхом соц реформ та державно-правового регулювання.
І найважливішим висновком, якого можна дійти після ознайомлення з ідеями істор школи та соц напряму, є той, що ці теорії мають яскраво виражений інституціональний характер, тобто визначають примат суспільної психології над індивідуальною, провідну роль суспільних інститутів (права, моралі, ідеології, менталітету тощо) порівняно з економічними. Соціальний напрям політекономії був передумовою виникнення нового напряму екон думки— інституціоналізму, який враховував дію в економіці позаекономічних факторів.