- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •16.Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32.Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Захід Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33.Основні форми господ-а доби ранньофеодал. Держав та феод. Роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35.Корпоратвні форми організації господ-ї діяльності у середньовічних містах Зах Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •47.Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49.Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50.Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51.Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52.Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53.Загальна характеристика ринкової господ системи провідних країн Європ цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті р. Хіх ст.).
- •54.Економ думка про ринкове господ провідних країн Європ цивілізації (класична політ економія, історична школа, марксизм).
- •55.Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56.Розвиток ринк. Господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57.Особливості розвитку ринкового господар у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •60.Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх екон відноси-нах країн Європ цивілізації та їх сучасне знач.
- •61.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62.Господарський розвиток україн земель та основні форми господарств напередодні Виз-вольної війни (кін XVI – перша пол XVII ст.).
- •63.Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64.Економічна політика б.Хмельницького.
- •65.Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •66.Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •67.Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68.Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69.Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70.Друга науково-технічна революція (ост чверть хіх ст.–поч хх ст.) та її вплив на ринкове господ. Країн Зах Європи та сша.
- •71.Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •72.Внесок а.Маршалла у світову економ науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.
- •73.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •75.Причини швидкого екон розвитку сша в кін хіх ст. Особливості амер школи маржиналізму.
- •76.Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •77.Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78.Екон реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79.Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •80.Завершення промисл перевороту в Україні. Виникнення нових господ-их форм та їх відображення в україн економ думці.
- •81.Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •82.Загальна характеристика основних напрямів української економічної думки другої половини хіх – початку хх ст.
- •83.Київська соціально-психологічна школа про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні (м.Бунге, д.Піхно, о.Білімович та інші).
- •84.Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •85.Основні проблеми ринкового розвитку у теоретичній спадщині м.Тугана-Барановського.
- •86.Україн економ думка іі пол хіх ст. Про генезис ринк. Відносин: методологія аналізу, напрями та основні проблеми дослідження.
- •87.Світове господарство: сутність та етапи становлення.
- •88.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •89.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •90.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •92.Особливості розвитку країн Європ цивілізації та сша на зламі хіх – хх ст. Та їх відображення в їх концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в.І. Ленін, к. Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- •93.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополіст розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- •95.Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96.Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •97.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •98.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •99.Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.
- •100.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •102.Економічне зростання 50-60-х років хх ст. Економічне диво Німеччини та Японії.
- •103.Неокейнсіанські (р. Харрод, о. Домар), нео-класичні (р. Солоу Дж. Мід) та неоінсти-туціональні (с. Кузнець) теорії екон зростання.
- •104.Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •105.Неоконсервативні реформи держ регулювання: „тетчеризм” та „рейганоміка”. Особливості реалізації ідей монетаризму.
- •106.Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108.Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній екон думці.
- •111.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.
- •112.Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст..
- •113.Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •115.Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •116.Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).
- •117.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •119.Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120.Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121.Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123.Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124.Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •126.Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •125.Формування основ національної системи господарства України в перш половині 90-х років хх ст.
- •128.Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.
- •129.Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •109.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •110.Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •118.Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в україн економічній літературі 20-х років.
- •127.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •130.Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •140 Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
60.Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх екон відноси-нах країн Європ цивілізації та їх сучасне знач.
За А. Смітом, при визначенні міжнародної спеціалізації країни, тобто що робити і що продавати за кордоном, варто вибирати ті товари, випуск яких даній країні обходиться дешевше за інших. Низькі ціни, а отже, і низькі витрати виробництва, забезпечуються природними чи набутими абсолютними перевагами в їхньому виготовленні. А якщо таких переваг немає, то їх треба створити для можливості одержувати вигоди від зовнішньої торгівлі.
Відповідно до теорії А. Сміта основою торгівлі між країнами с більш висока ефективність у виробництві товарів, що одна країна може мати щодо іншої, тобто абсолютні переваги у виробництві певного товару.
Слід відмітити, що на сучасному етапі абсолютні переваги країн у витратах чи виробництві споживчих властивостей того чи іншого товару можуть бути тільки тимчасовим явищем за рахунок більш продуктивних технологій або дуже дешевої сировини, праці, енергії.
Послідовник А. Сміта — Д. Рікардо теж був прихильником вільної торгівлі й надавав великого значення розвитку торгових зв'язків з іншими країнами. У своїй теорії він показав вплив зовнішньої торгівлі на споживання, виробництво та норму прибутку. Д. Рікардо бачив корисність зовнішньої торгівлі в тому, що вона збільшує масу й розмаїтість товарів, на які може витрачатися доход. Іншими словами, зовнішня торгівля розширює споживання і робить його різноманітнішим.
З іншого боку, як вважав Д. Рікардо, зовнішня торгівля збільшує і виробництво. Завдяки достатку та дешевизні імпортних товарів вона створює схильність до заощадження й нагромадження капіталу за рахунок скорочення споживчих витрат. Крім того, зовнішня торгівля може збільшувати і прибуток, знижуючи зарплати, якщо ввозяться більш дешеві споживчі товари.
Д. Рікардо вважав, що за системи вільної торгівлі кожна країна зможе витрачати свою працю та капітал на такі галузі промисловості, що нададуть їй найбільші вигоди. І треба додержуватися цього принципу, адже він приводить до найефектив-нішого та найбільш ощадливого поділу праці між націями. Рікардо стверджував, що саме цей принцип визначає, що вино повинно вироблятися у Франції і Португалії, хліб — в Америці та Польщі, а різні металеві вироби й інші товари — в Англії.
Д. Рікардо показав, що можливостей вигідного товарного обміну між країнами значно більше, ніж це припускав А. Сміт. Розвиваючи його ідеї, Д. Рікардо довів, що будь-яка країна, а не тільки з абсолютними перевагами, може брати участь у зовнішній торгівлі із вигодою для себе.
Навіть якщо держава не мас абсолютних переваг, у неї завжди є порівняльні переваги, тобто щось, що вона робить краще й дешевше за інших.
61.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
Істор школа була особливим феноменом, бо жоден з її прихильників не зробив навіть спроби, користуючись своїм методом, побудувати якусь завершену політекон доктрину, що могла б замінити класичну.
Засновниками історичної школи були В. Рошер, Б. Гільдебрант, К. Кніс. Критичне ставлення до класичної школи об'єднує їхні теорії, але головне — це намагання визначити й простежити тенденції суспільного розвитку, а потім вплинути на нього, не обмежуючись теоретичними узагальненнями.
Історичний метод дослідження представників цієї школи характеризується аналізом економіки й економічної поведінки з погляду всіх історичних аспектів людського життя: історії розвитку культури, науки, мистецтв, індустрії, релігії, моралі, державних інституцій і т.д..
Лідером історичної школи був Вільгельм Рошер (1817—1894). Він вивчав юриспруденцію і філологію в університетах Геттінгена і Берліна, майже п'ятдесят років був професором Лейпцизького університету.
Рошер ставить собі завдання доповнити й розвинути загальновизнану теорію класичної школи і водночас вплинути на формування національної політики. У його працях наявний глибокий порівняльний аналіз історії становлення й розвитку економічних явищ у Німеччині, Англії, Франції.
Рошер високо оцінює переваги індустрії, розвитку транспорту і вказує на породжені ними зміни в економічних відносинах, а також на можливості, що вони відкривають.
Історична школа в особі Рошера мала рішучого поборника еволюційного шляху розвитку суспільства. Він уважав будь-яке революційне перетворення злом, оскільки наслідки його завжди непередбачувані, а хаос як невід'ємний супутник переворотів заважає розвиткові започаткованих прогресивних явищ.
Теорію поступального розвитку суспільства Рошер протиставляв соціалістичним ідеям, які набували тоді все більшого поширення.
Іншим німецьким адептом історичного методу був професор-економіст Бруно Гільдебранд (1812—1878).
Бруно Гільдебранд — автор багатьох книжок із політики, соціології, бізнесу, статистики. Він значно рішучіше, ніж Рошер, нападає на класичну політекономію: не визнає об'єктивності економічних законів, універсальності узагальнень, принципу індивідуалізму і критикує Рошера за те що той намагається примирити свою теорію з класичною.
Історія у Гільдебранда — це не лише засіб доповнення економічних теорій, а зброя повного оновлення науки.
Схема, яка, на думку Гільдебранта, мала охопити всю історію розвитку людства, обмежилась визначенням фаз еволюції, далі він лише порівнює основні ознаки, що за ними визначається конкретна фаза суспільного розвитку. Як вершину прогресу економіки будь-якої нації він бачить кредитне господарство, що формується під впливом попередньої еволюції і є її результатом.
Третій представник історичної школи Карл Кніс (1821—1898). Кніс виходить з того, що рівень економічної могутності суспільства і теоретичні концепції, які відображають стан цього суспільства, є результатами певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягало воно на даний момент, є перехідною фазою до його наступного прогресу.
Кніс критикує Рошера за визнання об'єктивності законів та використання класичних методів у дослідженнях, а Гільдебранда — за перебільшення ролі чистої теорії. Але він солідаризується з ними щодо питань аналізу еволюції явища у його взаємозалежності і взаємозумовленості з іншими аспектами суспільного розвитку.
Кніс, як і його попередники, поділяв думку про можливість свідомо впливати на суспільні процеси, за умови, що генезис цих процесів добре відомий, а мета, заради якої здійснюватиметься цей вплив, є суспільно значущою.
Політична економія Німеччини тієї доби була пронизана ідеями національної єдності, характерними для всіх аспектів суспільного життя. Досягненням історичної школи було те, що вчені цієї школи широко користувалися історичним та статистичним матеріалом, а також висновками конкретних економічних досліджень.