- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •16.Господарство суспільства Трипільської культури.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •32.Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Захід Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •33.Основні форми господ-а доби ранньофеодал. Держав та феод. Роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •35.Корпоратвні форми організації господ-ї діяльності у середньовічних містах Зах Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •47.Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.
- •48.Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •49.Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •50.Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •51.Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •52.Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •53.Загальна характеристика ринкової господ системи провідних країн Європ цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті р. Хіх ст.).
- •54.Економ думка про ринкове господ провідних країн Європ цивілізації (класична політ економія, історична школа, марксизм).
- •55.Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •56.Розвиток ринк. Господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •57.Особливості розвитку ринкового господар у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •58.Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •60.Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх екон відноси-нах країн Європ цивілізації та їх сучасне знач.
- •61.Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •62.Господарський розвиток україн земель та основні форми господарств напередодні Виз-вольної війни (кін XVI – перша пол XVII ст.).
- •63.Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •64.Економічна політика б.Хмельницького.
- •65.Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •66.Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •67.Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •68.Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •69.Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •70.Друга науково-технічна революція (ост чверть хіх ст.–поч хх ст.) та її вплив на ринкове господ. Країн Зах Європи та сша.
- •71.Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •72.Внесок а.Маршалла у світову економ науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.
- •73.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •75.Причини швидкого екон розвитку сша в кін хіх ст. Особливості амер школи маржиналізму.
- •76.Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі хіх – хх ст. Математична школа маржиналізму.
- •77.Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •78.Екон реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •79.Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •80.Завершення промисл перевороту в Україні. Виникнення нових господ-их форм та їх відображення в україн економ думці.
- •81.Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •82.Загальна характеристика основних напрямів української економічної думки другої половини хіх – початку хх ст.
- •83.Київська соціально-психологічна школа про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні (м.Бунге, д.Піхно, о.Білімович та інші).
- •84.Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •85.Основні проблеми ринкового розвитку у теоретичній спадщині м.Тугана-Барановського.
- •86.Україн економ думка іі пол хіх ст. Про генезис ринк. Відносин: методологія аналізу, напрями та основні проблеми дослідження.
- •87.Світове господарство: сутність та етапи становлення.
- •88.Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •89.Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •90.Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •91.Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •92.Особливості розвитку країн Європ цивілізації та сша на зламі хіх – хх ст. Та їх відображення в їх концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в.І. Ленін, к. Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- •93.Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополіст розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •94.Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- •95.Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •96.Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •97.Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.
- •98.Нтп і нтр як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки хх ст. Аналіз нтр в економічній думці.
- •99.Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.
- •100.Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •101.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •102.Економічне зростання 50-60-х років хх ст. Економічне диво Німеччини та Японії.
- •103.Неокейнсіанські (р. Харрод, о. Домар), нео-класичні (р. Солоу Дж. Мід) та неоінсти-туціональні (с. Кузнець) теорії екон зростання.
- •104.Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки хх ст. Та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.
- •105.Неоконсервативні реформи держ регулювання: „тетчеризм” та „рейганоміка”. Особливості реалізації ідей монетаризму.
- •106.Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •108.Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній екон думці.
- •111.Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.
- •112.Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст..
- •113.Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •114.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •115.Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •116.Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).
- •117.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років хх ст.
- •119.Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •120.Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •121.Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •123.Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •124.Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •126.Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •125.Формування основ національної системи господарства України в перш половині 90-х років хх ст.
- •128.Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.
- •129.Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •109.Основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •110.Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.
- •118.Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в україн економічній літературі 20-х років.
- •127.Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •130.Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •140 Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.
- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
Осьовий час для Китаю пов'язуємо з іменами Конфуція, Лао-Дзи, Мо-Дзи та ін., які жили у VI—IV от. до Р.Х. Екон розвиток Китаю цього періоду мав свої особливості. Ще у II тисячолітті до Р.Х. тут сформувалася жорстка ієрархічна система поділу на соц-ні верстви, які залежали від верховного властителя. Представники кожної з верств отримували матер блага суворо відповідно до рангу: розміри житла та якість його оздоблення, одяг, харчування, навіть умови поховання -все було різним, чітко регламентованим залежно від соц-го стану. Надходження до держ скарбниці у вигляді результатів праці селян, ремісників і торговців перерозподілялися між представниками соц-их станів, що істотно гальмувало розвиток товарно-грошових відносин. Конфуцій (551—-479 рр. до Р.Х.), зокрема у збірнику «Шицзии», що був ним відредагований. Будучи засновником вчення про етику, Конфуцій висунув таку концепцію: вдосконалення окремої людини веде до вдосконалення суспільства, що, у свою чергу, веде до вдосконалення держави. Ці ідеї були спрямовані на посилення держави; дбаючи про її благо, Конфуцій закликав скоротити розміри податків, налагодити облік і контроль землеробських робіт, залучити трудове населення до виконання своїх обов'язків. Він вважав, що освічений правитель, будучи «батьком народу», є здатним реально вплинути на рівномірний розподіл багатства суспільства; що у народу буде добробут тоді, коли господар буде вмілим, а праця стане однаково вигідною як за умов «великої спільноти» (селянської громади), так і приватного володіння спадкової аристократії та не спадкових рабовласників. Застосування металевих, особливо залізних знарядь праці істотно підвищує рівень виробництва, посилює сусп поділ праці, веде до індивідуалізації ремісничого виробництва. Зростає спеціалізація та професіоналізм ремісників.У III ст. до Р.Х. відбувається об'єднання семи царств у єдину імперію, що означало не лише політичне об'єднання. Перший імператор Цинь Ши-хуанді, або Цинь Шихуан (259—210 рр. до Р.Х.), провів низку реформ, зокрема відмовився від передачі землі в умовну власність, як це було раніше, і ліквідував привілеї аристократії , чим досяг торжества в Китаї держ форми власності. Адміністр реформа дала йому можливість стати повновладним володарем країни.Соціальною реформою стало запровадження «Табелю про ранги», за яким перші сім рангів могли мати простолюдини, а починаючи з восьмого ранги надавали чиновникам за службу. Найвищими були 19-—20 ранги.Напевно, можна вважати, що реформи Цинь Шихуаиа в основі мали погляди авторів колективного трактату «Гуань-цзи» (IV—III ст. до Р.Х.), які як головне завдання, подібно до Конфуція, висували проблему «як зробити державу багатою, а народ задоволеним» через рівномірний розподіл багатства, не допускаючи збагачення торговців та лихварів. Вони також виступали за непорушність станового поділу суспільства, стверджуючи, що без Богом обраних «шанованих» та вищих станів країна не мала б доходів, а також, що так бути не може, щоб «усі були шановані», адже тоді не було б кому працювати. Серед заходів, спрямованих на стабілізацію натурально-господ відносин, найважливішими вони вважали регулювання державою цін на хліб, а також створення державних запасів хліба, реформування податкової системи .Ще одним реформатором цього періоду був Ван Май, який захопив трон у 9 р. після Р.Х. Він закріпив у Китаї лише два види земельних володінь— державні та селянські, за відсутності великої феодальної власності. Він також проголосив заборону рабства, але вона протрималася недовго; а рабство залишалося як патріархальне. На початку І тисячоліття Китай вступає у затяжний період криз і політичної нестабільності. Набіги кочівників погіршували становище. Але була збережена життєспро-можність китайської цивілізації та її державність, продовжувала свій розвиток економіка.