40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).

Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)

XVI — XVII ст. в еволюції європ цивілізації були пері­одом переходу від феод до індустр-го суспільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав у розкладі феод від­носин і формуванні передумов індустріалізації господарства, за­родженні інститутів ринкової економіки.

Голов причиною переродж феод відносин у ринкові виступила неадекватність форм організації феод господарства умовам його відтворення й подальшого розвитку суспільства. У надрах феод суспільства відбувалася еволюція господарського розвитку в напрямі поступового витіснення натуральної форми господар­ства товарною. Криза натур системи господарства була по­чатком становлення господарства ринкового типу.

Розклад феод господ-ва був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, формування великих капіталів, перетворення феод земельної власно­сті на об'єкт купівлі-продажу, викорис найманої робочої сили, посилення майнової та соц диференціації тощо.

Передумови індустріалізації господарства та зароджен­ня інститутів ринкової економіки складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Євро­пи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натур форм феод господарства, реміс­ничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх націон ринків. Створенню загальноєвро­п товарного та грошового ринку сприяла між нар. торгівля.

У країнах Зах Європи початок переходу від феод до капітал господарства поклали зміни у сфері матер виробництва, стані та характері розвитку продуктивних сил, а також розширення внутріш і зовніш ринку, що сформув. на межі XV і XVI ст.

На кінець XV ст. економіка феод господарства в краї­нах Зах Європи набула певного розвитку. Чітко окреслилося феод та селянське господарство. Швидко зростає екон роль феод міст, які стрімко розвиваються, а в них - ремісничого виробництва, що перетворюється на дрібнотоварне, поглиблю-ється сусп поділ праці, розвивається внутр та зовн торгівля, зростає роль грошей. Зростання ринку, втя­гування сільського господарства в товарно-грошові відносини лягає в основу цих процесів.

Насамперед міста відіграли важливу роль у становленні при­ватної власності, адже в них жили вільні люди, які не перебували в особистій залежності. Ремесло було екон базою їхньої діяльності, за результатами якої відбувався товарний обмін. Західноєвропейські міста були осередками ремесел і торгівлі. Поява міських ремісників привела до зростання продуктивності праці та якості товарів, а також до жвавого товарообміну між го­родянами та селянами.

Зростання продуктивності праці у сільському господарстві, збільшення обсягів виробництва сільськогосп сировини і продовольства, які спостерігалися від XII століття, відокрем­лення ремесла від землеробства, що відбулося під впливом об'єктивного процесу суспільного розподілу праці — усе це спричинило екон відродження європейських міст.

Ha фоні розпаду феодалізму виявляються зміни в міській соці­альній структурі. 3 розвитком товарно-грошових відносин найзаможнішими мешканцями міст стають купці, власники ремісни­чих майстерень, домовласники, лихварі, представники духовен­ства.

У процесі свого розвитку ремесло поступово почало перехо­дити у стадію товарного виробництва — ремісники починають працювати на замовлення споживачів, а вироби продавати торгів­цям. Формами організації такого виробництва стають регліснича майстерня, цех, мануфактура.

У містах Зах Європи зароджується промислове й торго­вельне підприємництво. Місцеві жителі організовуються в реміс­ничі цехи й купецькі гільдії, а під керівництвом своїх виборних органів ведуть боротьбу проти феодалів. Тут утворюється буржу­азна економіка, яка й зруйнувала феодалізм.

Отже, основний внесок міст у руйнування феодальної системи господарства полягав у розвитку товарно-грошових відносин, центрами яких вони були.

Відбувається подальший розвиток обміну, виникають зміни у фінансовій сферіі Разом з містами зростає торгівля. Виробництво й обмін товарами дедалі більше активізуються. Оскільки продавати на ринках стає обов'язком, торговельна діяльність багатьох пов'язується як із внутрішнім, так і з зовніш­нім ринковим обміном.