41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.

XVI - XVIII ст. в еволюції європ цивілі­зації були періодом переходу від аграрного до інду­стріального суспільства.

Передумови індустріалізації господарства в країнах Зах Євр (Англії, Нідерлан­дах, Франції): просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйна­ція натурально-господарських форм феод гос­подарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій, гро­шова рента, становлення внутрішніх національних ринків. Міжнародна торгівля сприяла створенню загальноєвро­п товарного і грошового ринку.

У містах Зах Європи зароджується промислове й торго­вельне підприємництво. Місцеві жителі організовуються в реміс­ничі цехи й купецькі гільдії, а під керівництвом своїх виборних органів ведуть боротьбу проти феодалів. Тут утворюється буржу­азна економіка, яка й зруйнувала феодалізм.

Позбавившись особистої залежності від феодала, ремісник набував нової залежності — від корпоративності всієї цехової системи, яку, щоправда, ще не можна назвати економічною.

Цехове ремесло стало одним із головних перешкод на шляху капіталістичної промисловості, тому воно повинно було по­ступитися менш регламентованому мануфактурному виробни­цтву.

Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.

Зародження мануфактур відбувалося у двох напрямах: 1) торговий капітал підпорядковував виробництво; 2) виробник ставав і підприємцем, і купцем. Одночасно в промисловості зберігалися ремесло і дрібне товарне виробництво.

Складні операції європ купецтва, розширення тор­г оборотів і безперервність торг угод покликали до життя нові установи — біржі, де купці чи їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Біржа стає постійним місцем зустрічі банкірів та їх агентів торговців, маклерів, комісіоне­рів, Пізніше почали утворюватися банківські кон­тори та банки.

Збільшення масштабів торгових операцій приводить до по­яви перших закритих товариств з обмеженою відповідальністю — командитних, а потім й акціонерних, які поступово почина­ють витісняти сімейні фірми. Так виникають позасімейні гос­подарства. Усе це свідчило про пожвавлення екон життя внаслідок розвитку нових господарських форм.

3 XIV—XV століть торговий і лихварський капітал (як один з його найстаріших вільних форм) починають проникати у вироб­ництво. Товарно-грошові відносини набувають ширшого розвит­ку, виникають елементи нової, капіталістичної господарської системи.

Професійні корпорації, в які об'єднувалися ремісники з метою захисту своїх інтересів, були характерною організаційною фор­мою для етапу розпаду феодалізму та становлення ринкових від­носин. Торгівля також поступово почала набувати корпоративно­го характеру. За прикладом ремісників у свої професійні корпорації — гільдії— починають об'єднуватися багаті торговці, які займалися транзитною торгівлею й оптовим продажем, — ку­пці. Гільдії забезпечували своїм членам монопольні умови торгів­лі, правовий захист.

Іншими формами об'єднання за торгов інтересами були конвої (морські каравани, що охоронялися), пайові купець­кі товариства, асоціації купців кількох міст. Великою популяр­ністю користувався торгово-політ союз купецтва північно-європ міст — Ганза (об'єднання, спілка), який монополізував торгівлю півн Європи. Ганза мала досить розгалужену структуру, в неї входило кілька сотень міст, вона мала кілька філій.

В економіці провідних західноєвроп країн натураль­но-феодальна господарська система поступово витісняється торгово-підприємницькими економічними відносинами.