7.3. Проблемы участия Украины в международной торговле услугами.

За останні десять років практично відбулось ста­новлення ринку послуг України, який протягом цих років характеризується позитивним сальдо торговельного балансу: сформувалися суб'єкти ринку і відносини між ними в умовах гострої міжнародної конкуренції, що відбивається на даних про питому вагу експорту окремого виду послуг України за категоріями РКППБ МВФ (Розширена класифікація послуг платіжного балансу Міжнародного валютного фонду) у загальному світовому експорті послуг (табл. 7).

Таблиця 7

Структура експорту послуг України

Категорії РКППБ МВФ	2000 р.		2005 р.		2009 р.
	Частка у світовому експорті послуг, %	Частка у загальному експорті послуг України , %	Частка у світовому експорті послуг, %	Частка у загальному експорті послуг України , %	Частка у світовому експорті послуг, %	Частка у загальному експорті послуг України , %
Всього	0,25	100,00	0,38	100,00	0,49	100,00
1. Транспортні послуги	0,85	76,84	0,78	47,90	1,04	45,15
Подорожі	0,08	10,37	0,45	33,41	0,47	25,80
Послуги зв’язку	0,27	2,34	0,35	2,17	0,64	3,12
Будівельні послуги	0,15	1,00	0,27	1,23	0,37	1,72
Страхові послуги	0,02	0,11	0,05	0,27	0,06	0,30
Фінансові	0,02	0,58	0,02	0,38	0,16	2,67
Комп’ютерні та інформаційні	0,04	0,16	0,13	0,47	0,63	2,48
Роялті та ліцензійні послуги	0,00	0,03	0,02	0,24	0,06	0,81
Інші ділові послуги	0,09	8,50	0,14	9,04	0,26	13,46
Особисті, куль-турні і рекреаційні послуги	0,01	0,08	0,05	0,17	0,24	0,61
Державні	-	-	0,68	4,71	0,80	3,86

На світовій арені у торгівлі послугами Україна займає незначні позиції (табл.7): найбільші частки у 2009 р. склали транспортні послуги (1%), послуги зв’язку (0,64%), комп’ютерні та інформаційні послуги (0,63%). За період з 2000 р. по 2009 р. в шестеро збільшилась частка категорії „Подорожі”, втричі послуги зв’язку і будівельні та в п’ятнадцять разів комп’ютерні послуги, але це взагалі значно не покращило позиції України на світовому ринку послуг.

У загальному експорті послуг України у 2000 р. питома вага транспортних послуг складала найбільшу частку - понад 76%, за ними - „Подорожі” 10,4% та „Ділові послуги” – 8,5%. У 2005 р. зменшилася частка транспортних послуг до 48%, що було пов’язано із збільшенням категорій „Подорожі” (на 23%) та „Державні послуги” (на 4,7%).

Незважаючи на динамічний розвиток фінансових та страхових послуг, їх частка в товарній структурі експорту залишається низькою через слабкий розвиток фінансового та страхового ринків України. Так за рейтинговою оцінкою конкурентоспроможності Світового Економічного форуму за рівнем фінансового розвитку в 2010р. Україна зайняла 119-е місце серед 139 оцінюваних країн з показником 3,31 (при максимальному 5,85) [4].

Структура українського експорту послуг (табл. 7) відрізняється від світової (табл. 3) та країн ЄС-15 (рис. 3) і є недостатньо раціональною. Це пов’язано з тим, що в українському експорті послуг частка так званих високотехнологічних послуг значно менша ніж в країнах ЄС-15: „Комп’ютерних” - вдвічі ( в ЄС їх частка складає 5,6%), „Роялті, ліцензійних” - майже в шестеро (в ЄС - 5,8%).

Рис.3. Структура експорту послуг України та країн ЄС-15 у 2009 р.

Структурно імпорт послуг України немає значних відмінностей від експорту (табл. 7, 8). У 2009 р. у його структурі на першому місті „Подорожі” 29,7 % від загального імпорту послуг, далі транспортні послуги - 29,1%, „Ділові послуги” – 13,4% і „Фінансові” -11,8 % . Позиції імпорту цих видів послуг, крім фінансових, за останні десять років майже не змінилися. Частка імпорту фінансових послуг за цей період збільшилася у 5 разів, але надходження „Роялті і ліцензійних послуг” зменшилась на таку ж величину.

Таблиця 8

Структура імпорту послуг України.

Категорії РКППБ МВФ	2000 р.		2005 р.		2009 р.		Абсолютне відхилення питомої ваги окремого виду послуг
	млн. дол. США	Частка у загальному імпорті послуг, %	млн. дол. США	Частка у загальному імпорті послуг, %	млн. дол. США	Частка у загальному імпорті послуг, %	2005 р. до 2000 р., %*	2009 р. до 2005 р., %*
Всього	3004	100,00	7548	100,00	11226	100,00
Транспортні послуги	390	12,98	2051	27,17	3265	29,08	14,19	1,91
Подорожі	470	15,65	2805	37,16	3330	29,66	21,52	-7,50
Послуги зв’язку	99	3,30	91	1,21	152	1,35	-2,09	0,15
Будівельні послуги	171	5,69	125	1,66	78	0,69	-4,04	-0,96
Страхові послуги	85	2,83	119	1,58	107	0,95	-1,25	-0,62
Фінансові	74	2,46	256	3,39	1319	11,75	0,93	8,36
Комп’ютерні та інформаційні послуги	51	1,70	128	1,70	220	1,96	0,00	0,26
Роялті та ліцензійні послуги	663	22,07	421	5,58	644	5,74	-16,49	0,16
Інші ділові послуги	576	19,17	857	11,35	1509	13,44	-7,82	2,09
Особисті, культурні і ре-креаційні послуги	11	0,37	109	1,44	167	1,49	1,08	0,04
Державні	414	13,78	586	7,76	435	3,87	-6,02	-3,89

Протягом 1995-2007 рр. в Україні спостерігалася загальна позитивна динаміка експорту та імпорту послуг (окрім 1998 р., 1999 р.) з позитивним сальдо балансу послуг і середньорічним темпом приросту експорту послуг в розмірі 10%, імпорту - 10,8%, сальдо балансу послуг - 22,37% (рис. 4. )

Рис.4. Темпи росту зовнішньої торгівлі послугами (ліва шкала) і обсяги сальдо балансу послуг України (права шкала) (1995 по 2009 рр.)

Скорочення темпів приросту сальдо балансу послуг відбулось у 2009 р. (уповільнення швидкості з „+84%” у 2007 р. до „-19,4%” у 2009 р.). Не зважаючи на зниження темпів росту показників зовнішньої торгівлі послугами нижче рівня 1995 р. під час фінансової кризи у 2008 р., позитивне сальдо балансу послуг у 2008-2009 рр. мало найвищі показники, що говорить про збільшення різниці між обсягами експорту та імпорту послуг за рахунок більшого зниження обсягів імпортних операцій у 2008-2009 рр.

Позиції України на світовому ринку послуг є недостатньо задовільними, а потенціал країни не визначає її міжнародну спеціалізацію. Участь України у міжнародній торгівлі послугами більшою мірою зводиться до рішення поточних проблем, а модель розвитку у більшості є екстенсивною й не відповідає завданням «нової економіки», заснованої на досягненнях НТП, і не дозволяє конкурувати на світовому ринку з економічно розвиненими країнами.

Основними проблемами розвитку зовнішньої торгівлі послугами України є недостатній рівень розвитку галузей, які є базовими для формування «нової економіки» та переходу до інформаційного суспільства; низькі конкурентні переваги вітчизняних провайдерів на внутрішньому і міжнародному ринках послуг; невідповідність номенклатури послуг України міжнародним стандартам; невідповідність інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури сучасним вимогам; несприятливе середовище для залучення інвестицій у сервісні, науково-технічній сфери діяльності.