Лекция 7. Международные экономические отношения в сфере услуг. План
7.1. Специфические признаки международной торговли услугами, ее динамика, структура.
7.2. Регулирование МЭО в сфере услуг.
7.3. Проблемы участия Украины в международной торговле услугами.
7.1. Специфические признаки международной торговли услугами, ее динамика, структура.
За визначенням ЮНКТАД і Світового банку, наведеним у довіднику „Лібералізація міжнародних операцій з послугами” (1994 р.) [1], економічна категорія послуга розуміється як зміна в положенні інституційної одиниці, що сталася внаслідок дій і на основі взаємної угоди з іншою інституційною одиницею. Там же зазначено: „інституційні одиниці – це юридичні або фізичні особи, які володіють товарами і активами, мають економічні зобов’язання і від свого імені виконують угоди з іншими юридичними або фізичними особами”.
Послугу як особливий вид товару і об’єкт комерційної діяльності характеризують такі властивості [12]:
виробництво, реалізація i споживання послуг здійснюється часто одночасно, ці процеси не відділяються один від одного;
послуги не підлягають зберіганню, транспортуванню;
тісний взаємозв’язок між торгівлею послугами і торгівлею товарами, їх взаємний вплив є суттєвим;
більша захищеність державою ринку послуг від іноземної конкуренції порівняно з товарними ринками;
наявність різновидів послуг, які не є предметом міжнародної торгівлі.
Послуги мають матеріальний або нематеріальний результат. В залежності від цього послуги, на які витрачено певну кількість праці і наслідком якої є створення певних матеріальних благ, називають матеріальними (наприклад, будівельні послуги, модернізація комп’ютерних програм і т. ін.). Послуги, на які витрачено певну кількість праці і результати якої скеровані на духовне, інформаційне, фізіологічне задоволення особистого потреб споживачів, називають нематеріальними (наприклад, інформаційні, побутові).
Нематеріальний характер послуг створює значні проблеми в організації торгівлі ними як для продавців послуг, так i для споживачів: у процесі продажу послуг їх реалізаторам складно продемонструвати клієнтам цей товар (послугу) i ще складніше обґрунтувати її ціну продажу.
Суттєвою характеристикою послуги є економічна цінність, що робить її об’єктом комерційної діяльності i предметом міжнародної торгівлі, який за своєю специфікою не проходить митного контролю і на який не оформлюється вантажна митна декларація.
Міжнародна торгівля послугами - це оплачуваний обіг послуг між різними країнами світу, який створює особливу форму міжнародних економічних відносин між суб'єктами різних країн з приводу купівлі та продажу послуг та особливу форму міжнародної економічної діяльності.
В практиці міжнародних економічних відносин розрізняються поняття міжнародної і зовнішньої торгівлі послугами, а саме, під зовнішньою торгівлею послугами розуміється процес оплачуваного обміну послугами між суб’єктами окремо взятої країни та інших країн. Як і у випадку зовнішньої торгівлі товарами, зовнішня торгівля послугами засновується на міжнародному поділі праці, який проявляється у спеціалізації окремих країн, галузей національної економіки та підприємств у наданні певних послуг для зовнішніх ринків.
Міжнародна торгівля послугами призводить до різноманітних економічних наслідків певної комерційної акції між її учасниками (покупка послуги, замовлення, надання і т.п.), накладаючи різного роду зобов’язання щодо подальшого співробітництва різнонаціональних контрагентів. Оцінювання поточного стану міжнародної торгівлі послугами, її структури або тенденцій розвитку з метою подальшого прогнозування економічних наслідків комерційних акцій з послугами, виконується за допомогою економічних показників, що викладены у параграфі 6.1 попередньої лекції.
У процесах міжнародної економічної взаємодії країн торгівля послугами, як вже зазначалося вище, тісно взаємопов’язана з торгівлею товарами, впливаючи на розвиток відповідного сегменту товарного ринку, пожвавлюючи його й впливаючи на прискорення оборотності товарних ресурсів. При обслуговуванні міжнародної торгівлі товарами відповідний обмін послугами визначається темпами росту, структурою й географічним розподілом товарних потоків. Протягом останніх десятиліть міжнародна торгівля послугами є такою ж динамічною сферою у розвитку світового господарства, як і торгівля товарами. Так, з 1991 р. по 2008 р. обсяги експорту послугами зростали на рівні з обсягами експорту товарів, поступаючись тільки у 1994-1995 рр., 1999-2000 рр. та 2005-2006 рр. (рис.1). У 2007р. темпи приросту експорту послуг на 3 % перевищували темпи приросту експорту товарів.
Рис.1. Динаміка світового експорту послуг і товарів, % .
З 1991 р. по 2008 р. темпи росту світового експорту послуг зросли на 10 % (у 2004 р. майже на 20%) і має місце схожість тенденцій у порівнянні з темпами росту світового експорту товарів, з 1991 р. по 2008 р. темпи росту яких збільшилися на 12,1%. Визначені тенденції зумовлюються зростанням рівня диференціації попиту та індивідуалізацією потреб споживачів і розширенням можливостей виробників. У 2009 р. темпи росту як експорту товарів так і послуг знизилися відповідно на 12,2% та 22,9%, що пов’язано із світовою фінансовою кризою. Протягом представленого на рис.1 дев’ятнадцятирічного періоду частка експорту послуг у загальній світовій торгівлі займала стабільні позиції з невеликими відхиленнями, займаючи у середньому 20 %.
За оцінкою Секретаріату СОТ, місткість світового ринку послуг у 2008р. складала більше 6 трлн. дол., але за статистикою міжнародної торгівлі UNCTAD, яка ураховує головним чином транскордонні поставки і послуги, що надаються через комерційну присутність, зареєстровано близько 3,86 трлн. дол. За десять останніх років у світовому експорті послуг значних структурних змін не відбулось. У галузевому розрізі станом на 2009 р. найбільшу частку у світовому експорті послуг займали „Подорожі” – 25,3% (761,8 млн. дол. США), за ними –„Ділові послуги” 23,5% (708,9 млн. дол. США), „Транспортні послуги” – 19,9% (598,9 млн. дол. США), „Фінансові” – 7,5% (225,4 млн. дол. США), „Роялті та ліцензійні” – 5,8% (173,9 млн. дол. США) (табл. 3).
Таблиця 3