- •Система міжнародно-правового регулювання. Досвід перспективного планування – Порядок денний 2035 року
- •Міжнародне-правове регулювання литосферы буття Людства: Порядок денний 2035 року // о. Мізіна, студентка 4 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •2. Міжнародне-правове регулювання міжнародних просторів буття Людства: Порядок денний 2035 року//о. Бровко, студентка 4 курсу та
- •2.4. Система існуючих принципів міжнародного права у сфері права міжнародних просторів.
- •2.5. Прогалини у міжнародному морському, повітряному та космічному праві.
- •2.8. Предметна сфера правового регулювання та запропоновані Конвенції для ефективного врегулювання ряду проблемних питань.
- •2.10. Основні права, які повинна забезпечити Конфедерація Людства:
- •2.11. Необхідні заборони, які може застосовувати до суб'єктів міжнародного співтовариства та до їх суб'єктів господарювання Конфедерація Людства:
- •2.12. Міжнародно-правова відповідальність та санкції:
- •2.13. Нові міжнародні інституції для координації дій суб’єктів мп у праві просторів.
- •2.14. Компетенція, межі повноважень, підпорядкування Світовому парламенту.
- •2.15. Принципи координації міжнародно-правового регулювання на кожному етапі становлення та розвитку запропонованої сфери.
- •3. Міжнародне-правове регулювання природної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // м. Бойко, студентка 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •3.6. Оцінка основних викликів, що стоять перед Людством у сфері збереження природного середовища.
- •3.8. Формат нових конвенций задля більш ефективного регулювання діяльності Людства у природної сфери їх буття.
- •3.10. Права і обов`язки членів міжнародного співтовариства в спектрі взаємодій у природної сфери буття.
- •3.13. Створення нових міжнародних інституцій.
- •Принципи координації міжнародно-правового регулювання.
- •Міжнародно-правове регулювання антропосфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // к. Ксьондзик, студентка 4 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка
- •5. Міжнародно-правове регулювання техносфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // о. Матіяш, студентка 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •6. Міжнародно-правове регулювання економічної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // в. Лютий, к. Іванчук, студенти 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •8. Міжнародно-правове регулювання ноосфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // о. Кривецька, студентка 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •9. Міжнародне-правове регулювання конституційної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // і. Волкова, студентка 4 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •10. Міжнародне-правове регулювання інституційної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року. // н. Герасимчук, студентка 5 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
2.14. Компетенція, межі повноважень, підпорядкування Світовому парламенту.
Новостворені інститути перебувають у відносинах координації зі Світовим парламентом та керуються у своїй діяльності його постановами та рекомендаціями.
Вище розглянуті міжнародні інституції, як структурні елементи Світового уряду, повинні мати достатньо розвинуту систему внутрішніх інструментів впливу та наділені можливістю альтернативного вирішення нагальних проблем у межах передбаченої компетенції, хоча, у будь-якому, разі для прийняття рішень у межах цих інституцій повинно отримати схвалення у відповідної створеної у Світовому парламенті Ради з питань права міжнародних просторів.
2.15. Принципи координації міжнародно-правового регулювання на кожному етапі становлення та розвитку запропонованої сфери.
Враховуючи вищенаведені прогалини та колізії, що наразі існують при поділі Світового простору на міжнародне повітряне, космічне та морське право, ми пропонуємо відмовитись від такого поділу, що створює правовий вакуум, що дозволяє використовувати Світовий простір не в інтересах Людства, а в приватних інтересах. Штучний поділ не дає можливості проголосити суверенітет Людства над Світовими просторами.
Вже з 2014 року варто почати розробку текстів запропонованих конвенцій та детально вивчити механізм сплати екологічного податку, що існує в країнах17. На основі вивченої практики держав виробити єдиний механізм сплати екологічного податку. При цьому має бути чітко прописано цільове призначення таких коштів. Світовий екологічний податок буде збиратись Фондом міжнародних просторів.
На додаток, ми пропонуємо встановити також і абсолютну відповідальність за порушення норм використання Світового простору. Окрім виключення фактору вини, ми пропонуємо відмовитись від можливості виправдання порушення норм та принципів-норм шляхом посилання на форс-мажор та стан необхідності.
Вироблення засад абсолютної відповідальності має узгоджуватись із внесенням відповідних змін до Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні акти (Articles on the Responsibility of States for Wrongful Acts), зокрема у частині статей 23 та 25.
Переформатування існуючих організацій буде залежати від перспектив та успіхів створення Світового парламенту. Важливо, що увесь існуючий нормативний матеріал буде збережений. Переформатування не означатиме заперечення існуючих принципів та норм, воно означатиме їх значне вдосконалення та зміну акцентів – на інтереси людства та майбутніх поколінь.
Створення Єдиного Міжнародного Простору – це не штучне об’єднання повітряного, космічного та морського права, це їхній upgradе, повернення до першоджерел та усунення штучності та необґрунтованості у їх поділі. При створенні єдиної системи регулювання кожна існуюча галузь збереже свою ipso facto самостійність в рамках існуючого нормативно-правового, але не інституційного матеріалу.
Щодо конкретних часових рамок, то прогнозовано протягом 2015-2021рр. створення Світового парламенту та формування міжнародних інституцій , переформатування існуючого порядку, потреба у жорсткій координації та чіткій субординації в умовах зародження нового світового порядку; а вже протягом 2021-2035 рр. – поступове зниження рівня контролю над цими міжнародними інституціями, розширення сфер самостійного відання, наділення більш широких повноважень у галузевих питаннях, розбудова апарату у ході створення нижчих органів у зваженої ієрархії підпорядкування задля можливості негайного вирішення проблеми на локальному рівні.