2.8. Предметна сфера правового регулювання та запропоновані Конвенції для ефективного врегулювання ряду проблемних питань.

Предметна сфера регулювання: правовий режим та правовий статус Світового Простору як Загальної Спадщини Людства, а саме, простір відкритого моря, атмосфера над відкритим морем та визначення космічного простору як спільного для всього Людства.

Ми ще раз хочемо наголосити, що не маємо на меті перекреслити усі напрацювання, що існують по даному питанню. Ми лише закликаємо до якісно нового викладення існуючого матеріалу, його доопрацювання, удосконалення, можливо, спрощення у певних моментах, та ускладнення в інших. Тому як альтернативу пропонуємо наступну конвенційну базу:

• Конвенція щодо визначення статусу судна в межах Єдиного Міжнародного Простору (Convention on the statute of craft in Uniformed International Space)

– мається на увазі регулювання усіх питань, пов’язаних з переміщенням у просторі будь-якого рухомого апарату, як транспортного, так і такого, що виконує інші функції. Ця Конвенція покликана відповісти на питання, хто несе відповідальність у разі завдання збитку як самому об’єкту, так і завдання об’єктом шкоди навколишньому середовищу чи іншим об’єктам у межах Єдиного Міжнародного Простору. Дана Конвенція закріплюватиме національність судна за місцем реєстрації та міститиме заборону «зручного прапора». Також вона міститиме положення про абсолютну відповідальність без можливості посилання на форс-мажорні обставини та стан необхідності.

• Конвенція щодо механізму стягнення плати за вихід у космос (Convention on the fees for space activities)

– у зв’язку з активним розвитком цієї галузі та шаленими темпами технічного прогресу цей документ повинен у правовому полі охарактеризувати механізм збору єдиного податку за право виходу у космос, зокрема, регламентуючи діяльність новоствореної Організації у питаннях космічних польотів, а також розмір стягнень, контроль за ефективним та прозорим використанням зібраних коштів у цілях відновлення озонового шару. Ця Конвенція має попередити зловживання правом виходу у космос з боку більш розвинутих країн.

• Конвенція у справах вирішення конфліктних питань щодо використання Єдиного Міжнародного Простору (Convention on the dispute settlement system of the use of Uniformed International Space )

– саме цей документ покликаний узгодити такі можливі моменти як претензії тієї чи іншої держави на певний простір, що перебуває у безпосередній близькості з її державними кордонами, конвенція прописуватиме міру дозволеної поведінки у межах Єдиного Міжнародного Простору, регулюватиме такі важливі питання як можливість використання природного ресурсу, що визнається загальною спадщиною Людства, тією чи іншою державою.

• Конвенція загальних правил дослідження Єдиного Міжнародного Простору (Convention on general rules of scientific research of Uniformed International Space)

– цей нормативно-правовий акт носить найбільш інноваційний характер, так як буде врегульовувати саме питання освоєння не тільки нашої планети, а й нових позаземних об’єктів. Дана конвенція повинна як єдине джерело у своєму роді якомога глибше, ґрунтуючись більшою мірою на теоретичних знаннях, регламентувати діяльність людини у космосі та взаємовідносини не на рівні планети Земля, а у масштабах принаймні Галактики, якщо не усього Всесвіту.

2.9. Забезпечення свобод є першочерговим завданням Конфедерації Людства. Оскільки ми оголошуємо міжнародні простори загальною спадщиною людства, то кожному громадянинові Всесвіту має гарантуватись свобода вільного користування міжнародними просторами з кореспондуючими обов’язками. Свобода нічим не обмеженого доступу до Єдиного Міжнародного Простору має бути захищеною також надійним та продуманим інституційним механізмом. Ми пропонуємо створити у межах Світового Парламенту міжнародну інституцію статусу міністерства – Організація Єдиного Міжнародного Простору – Common Organization of the International Space (COIS), яка могла б формувати загальну політику міжнародного співтовариства в даній предметної сфері. Допоміжними кореспондуючими підрозділами потрібно створити міжнародні інституції статусу Міжнародних агентств за конкретною спеціалізацією, (наприклад - розглядати скарги та захищати порушені права суб’єктів міжнародного права у відповідній сфері), а на їх базі міжнародні інституції статусу служб (наприклад – Міжнародна служба порятунку суден на водах).