- •Система міжнародно-правового регулювання. Досвід перспективного планування – Порядок денний 2035 року
- •Міжнародне-правове регулювання литосферы буття Людства: Порядок денний 2035 року // о. Мізіна, студентка 4 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •2. Міжнародне-правове регулювання міжнародних просторів буття Людства: Порядок денний 2035 року//о. Бровко, студентка 4 курсу та
- •2.4. Система існуючих принципів міжнародного права у сфері права міжнародних просторів.
- •2.5. Прогалини у міжнародному морському, повітряному та космічному праві.
- •2.8. Предметна сфера правового регулювання та запропоновані Конвенції для ефективного врегулювання ряду проблемних питань.
- •2.10. Основні права, які повинна забезпечити Конфедерація Людства:
- •2.11. Необхідні заборони, які може застосовувати до суб'єктів міжнародного співтовариства та до їх суб'єктів господарювання Конфедерація Людства:
- •2.12. Міжнародно-правова відповідальність та санкції:
- •2.13. Нові міжнародні інституції для координації дій суб’єктів мп у праві просторів.
- •2.14. Компетенція, межі повноважень, підпорядкування Світовому парламенту.
- •2.15. Принципи координації міжнародно-правового регулювання на кожному етапі становлення та розвитку запропонованої сфери.
- •3. Міжнародне-правове регулювання природної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // м. Бойко, студентка 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •3.6. Оцінка основних викликів, що стоять перед Людством у сфері збереження природного середовища.
- •3.8. Формат нових конвенций задля більш ефективного регулювання діяльності Людства у природної сфери їх буття.
- •3.10. Права і обов`язки членів міжнародного співтовариства в спектрі взаємодій у природної сфери буття.
- •3.13. Створення нових міжнародних інституцій.
- •Принципи координації міжнародно-правового регулювання.
- •Міжнародно-правове регулювання антропосфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // к. Ксьондзик, студентка 4 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка
- •5. Міжнародно-правове регулювання техносфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // о. Матіяш, студентка 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •6. Міжнародно-правове регулювання економічної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // в. Лютий, к. Іванчук, студенти 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •8. Міжнародно-правове регулювання ноосфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // о. Кривецька, студентка 3 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •9. Міжнародне-правове регулювання конституційної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року // і. Волкова, студентка 4 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
- •10. Міжнародне-правове регулювання інституційної сфери буття Людства: Порядок денний 2035 року. // н. Герасимчук, студентка 5 курсу відділення міжнародного права імв кну імені Тараса Шевченка.
2.5. Прогалини у міжнародному морському, повітряному та космічному праві.
Основна прогалина полягає в тому, що морський, повітряний та космічний простір є штучно та умовно поділеними з точки зору нормативно-правового регулювання, оскільки при такому поділі виникає проблема паралельного регулювання. Наприклад, проліт над відкритим морем регулюється Конвенцією ООН з морського права 1982 року, хоча дана конвенція є основоположним документом у міжнародному морському праві. Так само, незважаючи на значний нормативний масив та наявність прописаних та задекларованих принципів відповідальності за нанесення шкоди просторам, відсутній конкретний механізм реалізації концепції такої відповідальності. Окремі держави збирають екологічний податок, проте цільове призначення даних грошей не має відношення до інтересів Людства, оскільки отримані кошти не йдуть на відновлення постраждалих «ділянок» простору. Тому проголошення єдиного права міжнародних просторів дасть можливість створити єдиний механізм матеріальної та моральної відповідальності за нанесену шкоду при збереженні основної маси нормативного матеріалу, що існує на даний момент.
Окрім прогалин, варто також виділити колізії, які мають місце на сучасному етапі і які доводять штучність виділення нормативних комплексів повітряного, космічного та морського права. Зокрема, проліт над відкритим морем регулюється Конвенцією 1982 року.
2.6. Головні завдання, що потребують нагального вирішення у праві просторів. На додаток до вищезазначених проблемних аспектів загального характеру, варто також виділити питання більш конкретного та спеціального характеру, які потребують врегулювання вже на сучасному етапі. Серед них, зокрема:
проблеми негативного характеру, породжені науково-технічною революцією: забруднення морів і океанів, можливість використання потужних технічних засобів у справі розвідки і видобування живих і неживих ресурсів Світового океану, розширення й ускладнення наукових досліджень морських просторів;
у процесі інтенсивної діяльності з освоєння космічного простору усе частіше зіштовхуються інтереси держав, що об'єктивно ускладнює міжнародно-правове регулювання різних аспектів використання міжнародного космічного простору:
— безпосереднє телевізійне віщання з космічних супутників;
— дистанційне зондування землі з використанням супутників;
— геостаціонарна орбіта;
— використання в космосі ядерних джерел енергії;
— вивчення проблем охорони біосфери Землі;
— міжнародний контракт із використанням космічних засобів;
— медичні та біологічні дослідження і спостереження;
— вивчення ресурсів інших планет із метою вивчення можливостей їхньої експлуатації;
— космічна метеорологія.
Усі названі предметні сфери потребують детального регламентування та ретельного вивчення, оскільки за ними майбутнє, а це означає добробут наших нащадків.
2.7. Головні тенденції загострення найбільш суттєвих проблем у сфері морського, повітряного та космічного права, можливості регламентації поведінки суб’єктів відповідних правових відносин. Просторова сфера дії сучасного міжнародного права містить у собі не тільки води Світового океану, його дно і надра, але і повітряний простір над ним до межі з космічним простором. Вважається обґрунтованою і правомірною позиція вчених, що вважають сучасне міжнародне морське право комплексною галуззю, що включає в себе визначені положення і міжнародного повітряного права.
Точної межі між повітряним і космічним просторами не встановлено. Складність такого розмежування пояснюється, зокрема, тим, що апарати «Шаттл» або «Буран» здійснюють політ як у космічному просторі, так і (особливо при приземленні) у повітряному просторі. Інакше кажучи, при цьому вступають у дію як космічне, так і міжнародне повітряне право.
Космічна діяльність держав безупинно розширюється в міру розвитку науково-технічних можливостей дослідження і використання космічного простору, що породжує нові потреби в міжнародно-правовому регулюванні такої діяльності,
З огляду на інтенсивний розвиток науково-технічної революції, прогнозоване переселення людей на інші космічні тіла, проблема використання міжнародного космічного простору і його міжнародно-правової регламентації актуалізується.