Анотування документів: сутність, види, функції

Сутність понять „анотування” й „анотація”. Призначення та функції анотацій. Вимоги до анотацій, їх завдання.

Класифікація анотацій за функціональною ознакою, способом характеристики первинних документів, глибиною розгортання інформації, формою, рівнем використання засобів автоматизації.

Процес анотування. Засоби стимулювання до читання первинного документа в анотаціях. Процес складання плану анотації. Вимоги до оформлення тексту анотації.

Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система

Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система. Філософсько-методологічна основа ББК. Принципи побудови основного ряду ББК. Структура ББК: основні таблиці, допоміжні таблиці загальних, територіальних та спеціальних типових ділень, алфавітно-предметний покажчик. Індексація у ББК.

Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення

Універсальна десяткова класифікація як міжнародна система. УДК як ієрархічна комбінаційна класифікаційна система. Властивості УДК: універсальність, багатоаспектність, можливість відображення нових понять без порушення її структури. Структура таблиць УДК. Десятковий принцип побудови основного ряду. Основні таблиці класифікації, допоміжні таблиці класифікації, алфавітно-предметний покажчик, їх характеристика. Види визначників, їх функції в УДК. Індексація в УДК. Синтаксичні засоби (знаки) УДК.

Загальна методика бібліографічного опису документів,

її завдання і зміст

Поняття „методика складання бібліографічного опису”. Загальна методика складання бібліографічних описів, її завдання та зміст.

Документ як джерело для складання бібліографічного опису. Процес складання бібліографічного опису. Зони й елементи бібліографічного опису, їх роль в уніфікації описів. Семантичне навантаження елементів опису, їх використання в різних масивах бібліографічної інформації. Правила складання бібліографічного опису. Умовні розділові знаки, що застосовують для виокремлення елементів і зон у бібліографічному описі. Види бібліографічних описів залежно від об'єкту опису і повноти надання інформації (монографічний, зведений, аналітичний; скорочений, розширений, повний), їх коротка характеристика, призначення, використання. Мова складання бібліографічного опису.

Заголовок бібліографічного запису документів. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім’я особи. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить назву організації (прості та складні заголовки). Бібліографічний опис під назвою. Методика складання зведеного бібліографічного опису (опис багатотомних документів, опис серіальних видань) та опис окремого тому багатотомного видання. Аналітичний бібліографічний опис (бібліографічний опис складової частини документа). Особливості складання бібліографічних описів окремих видів документів: картографічних, нотних, образотворчих, аудіовізуальних.

Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці.

Поняття тексту. Текст як центральна категорія лінгвістичного аналізу та інформаційна одиниця.

Основні ознаки тексту: 1) цілісність тексту : змістова цілісність (єдність ідеї, теми, змісту), комунікативна цілісність (мета, намір мовного спілкування), структурна і формально-граматична цілісність (мовленнєвих жанрів, їх комплексів, узгоджуваність і координація форм); підтримання цілісності тексту текстовими категоріями: континуумом (послідовністю подій, процесів, фактів, явищ та ідей, які розгортаються в просторі й часі тексту) та колізією (зіткненням протилежних сил, їх інтересів і прагнень); 2) зв’язність (або когезія, зчеплення) тексту; три шари показників зв’язності: а) с е г м е н т н і : лексичні; морфологічні; синтаксичні; стилістичні; б) с у п е р с е г м е н т н і; в) с и т у а т и в н і; виділення типів зв’язності (або зчеплення) за різними ознаками: логічними, асоціативними, образними, композиційно-структурними, стилістичними, ритмоутворювальними; 3) членованість тексту; змістове і технічне, концептуальне й методичне, глибинне та поверхове, об’єктивне й суб’єктивне, смислове і формальне членування тексту; надфразова єдність – основна одиниця тексту на змістовому рівні; 4) інформаційність тексту: текст як акумулятор інформації і канал її передачі; види змістової інформації: фактологічна, концептуальна й гіпотетична, методична, естетична, інструктивна інформація. 5) завершеність тексту як вичерпне змістове і структурне вираження задуму автора.

Текст як основний елемент документа. Закони конструювання тексту документів.