9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення

Категорії — це універсальні форми мислення, форми узагальнення реального світу, в котрих знаходять своє відображення загальні властивості, риси і відношення предметів об'єктивної дійсності.

• в основі створення категорій лежить процес абстрагування;

Абстрагування — це розумовий процес відхилення від одних властивостей речей і концентрація уваги на інших.

• людина не може ні пізнавати, ні практично діяти, ні спілкуватися без абстрагуючої діяльності мислення.

Категорії:

• У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах.

• є результатом дуже високого рівня процесу абстрагування.

• В них фіксується не просто загальне, а найзагальніше.

"троянда" → "квітка" → "рослина"→ "живе" → "матерія" – фіксує у собі найзагальніше, бо у ньому зібрано все те, що існує об'єктивно, тобто поняття "матерія" має найвищий рівень узагальнення і тому має статус категорії.

• у категоріях діалектики знаходять відображення найбільш загальні суттєві ознаки, зв'язки, властивості, відношення речей, що мають місце в об'єктивній дійсності.

• Людина може висловити свої думки багатьма способами, але універсальним засобом вираження думки є мова. І чим духовно багатша людина, тим багатшою, розвине-нішою, виразнішою є її мова, і, навпаки, виразна, розвинена мова свідчить про розвиненість самої людини.

Мислення — це процес відображення світу в поняттях, категоріях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях.

• І це відображення тим багатше, чим більше є понять категорій, слів, що мають узагальнення.

• можуть бути застосовані в процесі пізнання у будь-яких сферах дійсності, оскільки вони фіксують найзагальніше в усіх речах, явищах і процесах об'єктивного світу.

• мають статус всезагальності.

• виробляються у процесі суспільно-історичної практики людини і відображають об'єктивну дійсність у певних конкретно-історичних умовах.

• Зі зміною умов у процесі розвитку суспільної практики, знань змінюється і наша уява про зміст діалектичних категорій. Вони збагачуються, наповнюються новими відтінками.

Основними категоріями діалектики є: буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.ін.

10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій

Категорії – (від грец. «висловлювання») – найбільш загальні поняття тієї чи іншої галузі знання, що слугують для скорочення досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування та синтезування дійсності.

Древня Греція. В історії філософії першу систему категорій запропонував Арістотель.

1. категорії – родові висловлювання про буття;

2. висловлювання, що відображають такі загальні родові властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знання на рубрики, які не зводяться одна до одної

3. виділяв 10 категорій:

   • субстанція

   • кількість

   • якість

   • відношення

   • простір

   • час

   • інерція

   • дія

   • місце

   • володіння

Середньовічна філософія проблему категорій (як загальних ідей) розглядала як одну з тем дискусії між номіналістами і реалістами.

• номіналісти вважали категорії іменами (назвами), яким нічого не відповідає в дійсності.

• реалісти стверджували, що категорії як загальне існують і в речах, і в думках.

Раціоналізм Нового часу, продовжуючи традицію реалістів, вважав категоріями форми мислення (вроджені ідеї, схильності розуму), яким за установленим Богом порядком відповідають форми буття.

Кант розумів під категоріями апріорні форми споглядання та розсудку:

1. категорії – розсудкові апріорні поняття, які об’єднують, синтезують матеріал чуттєвості

2. виділяє 4 групи категорій:

1. кількість: одиничність/множинність

2. якість: реальність/заперечення/обмеження

3. відношення:належність/самостійність/причинність/залеж-нісь/спілкування

4. модільність:можливість/неможливість;необхідність/випадковість

• виключає категорії часу та простору, завдяки яким людина може пізнавати «речі в собі»

Гегель, поділяючи позицію раціоналістів щодо тотожності мислення і буття, піддав критиці суб'єктивізм системи категорій І. Канта, вважаючи категорії найбільш загальними поняттями, «щаблями» розвитку абсолютної ідеї.

1. категорії постають як скорочення для виразу однорідних речей, явищ, подій, видів діяльності, як засоби для визначеня і знаходження предметних відношень

2. спочатку вони формуються несвідомо (з людського мозку)

3. категорії діалектики посідають особливе місце – всезагальні філософські поняття, а допомогою яких розкривається суперечний характер буття, його єдність і різноманітність, змінюваність та самозбереження.